Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/18433/25
РІШЕННЯ
іменем України
13 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо розгляду заяви позивача від 11.09.2025 року про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з зміною прізвища.
2. Зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 11.09.2025 року про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з зміною прізвища, з урахуванням висновків суду.
3. Зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до заяви від 11.09.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , у зв`язку зі зміною прізвища після державної реєстрації шлюбу, звернулася до територіального підрозділу ДМС із заявою про обмін паспорта та видачу нового документа зразка 1994 року у вигляді книжечки. Свою відмову від отримання паспорта у формі картки (ID-картки) позивач мотивує небажанням надавати згоду на автоматизовану обробку своїх персональних даних та внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Позивач зазначає, що примусове отримання паспорта з безконтактним електронним носієм порушує її право на приватність та є звуженням обсягу існуючих прав, що заборонено ст. 22 Конституції. Відповідач листом від 24.09.2025 залишив заяву позивача без руху, посилаючись на відсутність судового рішення як підстави для видачі паспорта-книжечки згідно з Тимчасовим порядком №456. Позивач вважає таке посилання безпідставним, оскільки право на вибір форми паспорта є безумовним і не може залежати від наявності рішення суду на етапі звернення. Посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, згідно з якою законодавство не може позбавляти громадянина права на отримання паспорта у формі книжечки, якщо він через свої переконання відмовляється від біометричного документа.
Оскільки відповідач фактично ухилився від розгляду заяви по суті, позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд зобов`язати орган ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, зазначаючи таке.
Позивач звернулася до Білогірського сектору УДМС із заявою довільного зразка, тоді як для оформлення паспорта у формі книжечки необхідно подати заяву встановленого зразка (додаток 1 до Тимчасового порядку №456). Крім того, позивачем не було додано обов`язкових документів, передбачених п. 2 розділу IV Тимчасового порядку, зокрема рішення суду, оригіналів необхідних документів та платіжного документа про сплату державного мита. З огляду на це заяву залишено без руху відповідно до ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру», що є процедурним рішенням, а не відмовою у видачі паспорта по суті. Відповідач наголошує, що фактичної відмови у видачі паспорта у формі книжечки не було. Позивачу лише роз`яснено порядок звернення та перелік необхідних документів. За відсутності належно оформленої заяви та повного пакету документів звернення до суду є передчасним.
Щодо посилань позивача на зразкову справу №806/3265/17 відповідач зазначає, що обставини цієї справи не є ідентичними, оскільки у зразковій справі йшлося про відмову у видачі паспорта вперше особам, які не надали згоди на обробку персональних даних, тоді як у цій справі підставою звернення є зміна прізвища, а відмови через ненадання згоди на обробку персональних даних не було.
З огляду на викладене відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, прав позивача не порушував, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною прізвища після укладення шлюбу з ОСОБА_3 11.09.2025 звернулася до Білогірського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. До заяви позивачем були додані: копія паспорта, що підлягає обміну, копія довідки РНОКПП, дві фотокартки, копія свідоцтва про шлюб та заява про видачу паспорта за формою Ф1.
Листом від 24.09.2025 відповідач повідомив позивача про залишення поданої заяви без руху на підставі п. 1 ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру», посилаючись на те, що заяву подано з порушенням вимог п. 2 розділу IV Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 №456, зокрема без рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Позивачу запропоновано усунути виявлені недоліки та повторно звернутись до територіального підрозділу УДМС.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.
Згідно з підпунктом а пункту 1 частини першої статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Разом з тим, на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 16 - 18 Положення № 2503-ХІІ обмін паспорта провадиться у разі, зокрема: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові. Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини. Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова №302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації).
03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302, відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України.
Підпунктом 1 пункту 1, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІV Порядку № 456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження. Для обміну паспорта заявник подає, зокрема, рішення суду.
Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість обміну паспорта громадянина України у формі книжечки в разі зміни прізвища на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Зі змісту листа відповідача від 24.09.2025, доданого до матеріалів справи, суд встановив, що заяву позивача №Г-108/6/6802-25 від 11.09.2025 залишено без руху з посиланням на порушення вимог п. 2 розділу IV Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 №456, яким визначено перелік необхідних для оформлення паспорта у формі книжечки документів, в тому числі відповідного рішення суду. При цьому як єдиний конкретний недолік поданої заяви у листі зазначено саме відсутність рішення суду, що набрало законної сили.
Таким чином, зміст листа від 24.09.2025 підтверджує, що відповідач, залишаючи заяву позивачки без руху, не зазначив конкретного переліку інших документів, яких, на його думку, бракувало для розгляду заяви по суті. Посилання у листі на п. 2 розділу IV Тимчасового порядку №456 як на підставу є загальним і не містить чіткої вказівки на те, які саме з передбачених цим пунктом документів, крім рішення суду, не було подано позивачкою. Натомість доводи про відсутність оригіналів документів, заяви встановленого зразка та платіжного документа про сплату державного мита вперше з`явились лише у відзиві на позовну заяву, поданому до суду.
З огляду на наведене суд констатує, що лист відповідача від 24.09.2025 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" в частині повноти зазначення виявлених недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Неналежний розгляд заяви позивача, що виразився у залишенні її без руху без повного та обґрунтованого з`ясування всіх обставин та без надання відповіді по суті, є протиправною бездіяльністю відповідача.
Належним способом захисту порушеного права позивача у цій частині є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 11.09.2025 про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Розглядаючи позовну вимогу про зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського сектору оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до заяви від 11.09.2025, суд дійшов висновку про передчасність таких вимог з огляду на таке.
Суд наголошує, що адміністративне судочинство покликане забезпечити ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Водночас судовий захист не може підміняти собою передбачену законом адміністративну процедуру розгляду звернень громадян. Втручання суду в повноваження органу виконавчої влади шляхом зобов`язання його вчинити конкретну дію є виправданим лише тоді, коли наявні для цього правові та фактичні підстави є беззаперечно встановленими, а сам орган ухилився від виконання свого обов`язку по суті.
У цій справі судом встановлено, що відповідач листом від 24.09.2025 залишив заяву позивача від 11.09.2025 без руху, не розглянувши її по суті. При цьому підставою для залишення заяви без руху стала відсутність необхідних для оформлення паспорта у формі книжечки документів, в тому числі відповідного рішення суду. Натомість у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач додатково послався на відсутність інших документів, а саме: заяви встановленого зразка (додаток 1 до Тимчасового порядку №456), оригіналів необхідних документів та платіжного документа про сплату державного мита.
Суд зауважує, що сам по собі факт неналежного виконання процедурного обов`язку щодо розгляду заяви не означає автоматичного підтвердження того, що позивач виконала всі матеріальні умови, необхідні для прийняття рішення про видачу паспорта.
Задоволення вимоги про безпосереднє зобов`язання відповідача оформити та видати паспорт у формі книжечки є можливим лише за умови, що орган ДМС отримав належно оформлену заяву із повним комплектом необхідних документів і відмовив у видачі паспорта по суті або безпідставно ухиляється від прийняття такого рішення. У цій справі відповідач не розглядав заяву по суті, оскільки вона була залишена без руху ще на стадії формальної перевірки, тому питання про наявність або відсутність повного комплекту необхідних документів залишилося без належного з`ясування безпосередньо відповідачем у межах адміністративної процедури.
За таких обставин суд позбавлений можливості підмінити собою відповідача у здійсненні первинної оцінки поданих документів та фактичних підстав для видачі паспорта. Покладення на суд функції встановлення достатності та належності поданого позивачем пакету документів в обхід передбаченої законом адміністративної процедури суперечило б принципу розподілу повноважень між судовою гілкою влади та органами виконавчої влади, закріпленому у статті 6 Конституції України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року є передчасною, оскільки станом на час розгляду справи відповідачем не завершено встановленої законом процедури розгляду заяви позивача від 11.09.2025 по суті, не здійснено перевірки повноти та належності поданих нею документів у частині, що виходить за межі вимоги щодо рішення суду, та не прийнято жодного рішення про задоволення або відмову у задоволенні цієї заяви. Належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача на цьому етапі є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 11.09.2025 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, що надасть відповідачу можливість здійснити повний і всебічний розгляд заяви у встановленому порядку.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати потрібно стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2025 року про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку зі зміною прізвища.
Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Білогірського сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2025 року про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року у зв`язку зі зміною прізвища, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 37864148)
Головуючий суддя В.К. Блонський
Судове рішення № 136514642, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 13.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/18433/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: