Ухвала суду № 136514571, 14.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2026 р. справа № 520/5704/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2024 №2411379-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік - 48789,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2024 №2411378-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у розмірі 49515,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2024 №2411377-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у розмірі 31432,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2024 №2411818-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік - 52854,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2024 №2411817-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік - 53641,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.10.2024 №2627208-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік у розмірі 43874,95 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.10.2024 №2627210-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік у розмірі 55291,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.10.2024 №2627212-2412-2017 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік - 54481,05 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2025 №0141470-2412-2004 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2024 рік - 46494,35 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2025 №0141471-2412-2004 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2024 рік - 58592,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.05.2025 №0141468-2412-2004 UA63020090000096294, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2024 рік - 57733,65 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області №0009555-1305-2040 від 17.09.2025 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 91887,14 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення керівника Головного управління ДПС у Харківській області від 13.10.2026 №2673/20-40-13-05-19 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 на загальну суму 493920,11 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис №32206191 від 14.10.2025, яким здійснено обтяження майна ОСОБА_1 згідно з актом опису майна № 2968/20-40-13-05-19 від 13.10.2025, розмір основного зобов`язання 493920,11 грн., строком до 14.10.2030;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. та судовий збір в розмірі 5486,57 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 в адміністративній справі 20/23064/25 відкрито спрощене провадження згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Після відкриття провадження у справі від Головного управління ДПС у Харківській області до суду надійшли відзив на позовну заяву та заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Заява про залишення позову без розгляду обґрунтована тим, що позивачем у 2023 році подано заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. Відмова від листування в Електронному кабінеті надана до контролюючого органу лише 05.02.2026. Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення надіслані 24.06.2025 та 07.08.2025 в Електронний кабінет платника податків, що підтверджується наданими квитанціями.

Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 дійшов висновку, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.09.2024 №2411379-2412-2017-UA63020090000096294, від 26.09.2024 №2411378-2412-2017-UA63020090000096294, від 26.09.2024 №2411377-2412-2017-UA63020090000096294, від 26.09.2024 №2411818-2412-2017-UA63020090000096294, від 26.09.2024 №2411817-2412-2017-UA63020090000096294, від 31.10.2024 №2627208-2412-2017-UA63020090000096294, від 31.10.2024 №2627210-2412-2017-UA63020090000096294, від 31.10.2024 №2627212-2412-2017-UA63020090000096294, від 14.05.2025 №0141470-2412-2004-UA63020090000096294, від 14.05.2025 №0141471-2412-2004-UA63020090000096294, від 14.05.2025 №0141468-2412-2004-UA63020090000096294, а також податкову вимогу №0009555-1305-2040 від 17.09.2025 та рішення від 13.10.2026 №2673/20-40-13-05-19 про опис майна у податкову заставу.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 17.10.2023 про бажання отримувати документ через системи Електронний кабінет.

Заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет позивачем подано 05.02.2026.

Відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Квитанціями про доставку документів в Електронний кабінет підтверджено, що надсилання до Електронного кабінету ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулося 24.06.2025 та 07.08.2025.

Відтак, в силу положень статті 42 ПК України оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу належним чином 24.06.2025 та 07.08.2025.

Отже шестимісячний строк звернення до суд з даним позовом обчислюється саме з цих дат та спливає 24.12.2025 та 07.02.2026 відповідно, проте із позовною заявою позивач звернувся до суду 16.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.

При цьому, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач разом з позовом не надав.

В позовній заяві та відповіді на відзив представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення, оскаржувану вимога та акт про опис майна було отримано 04.03.2026 як додатки до відповіді ГУ ДПС у Харківській області після надіслання адвокатського запиту на адресу відповідача. Адвокатський запит було надіслано після того як 24.02.2026 позивач, звернувшись до нотаріуса з метою вчинення договору купівлі-продажу нерухомого майна, довідався про існування обтяження у вигляді податкової застави на підставі Акту опису майна від 13.10.2025 №2968/20-40-13-05-19. Тому, підстав для залишення позову без розгляду наразі відсутні.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, з огляду на наступне.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема у постанові від 30.08.2018 у адміністративній справі №813/2897/16.

Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 на підставі аналізу усталених підходів до вирішення питання строків звернення до суду у податкових справах з аналогічними правовідносинами дійшла висновку, що загальною нормою є частина четверта статті 122 КАС України, а спеціальною нормою є пункт 56.19 статті 56 ПК України та зазначила, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

Ураховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Як зазначалось судом вище, згідно положень п. 42.4 ст. 42 ПК України датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету.

Отже, відповідно до положень статті 42 ПК України оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються врученим позивачу із дати, зазначеної на квитанції про доставку в Електронний кабінет.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2023 у справі №160/5278/19 дійшов висновку, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції. У разі невиконання цього обов`язку платник податків не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжить розгляд справи, у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.