Ухвала суду № 136512320, 12.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ЩОДО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

12 травня 2026 року (14:35)Справа № 280/1512/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Черченко К.Ю.,

за участю представників: позивача Гордєєва М.С., Мамонової А.А., Яковлевої О.Г., відповідача Черкашина І.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовною заявою Східного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» Запорізької обласної ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національна служба здоров`я України про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Східного офісу Держаудитслужби (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» Запорізької обласної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить: стягнути з відповідача 13 798 500,84 грн. в дохід загального фонду Державного бюджету України.

27.04.2026 представник відповідача надав суду клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що із самої позовної заяви вбачається, що спірна сума, за версією позивача, виникла внаслідок виконання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1021-Е122-Р000 та №2040-Е123-Р000/01, укладених між відповідачем і НСЗУ; у позові також зазначено, що відповідні кошти відповідач повинен повернути до НСЗУ, а НСЗУ слід залучити до справи як третю особу, оскільки рішення вплине на її права та обов`язки. Саме такий порядок ймовірного повернення коштів передбачений даним Договором - до НСЗУ - не до державного бюджету напряму. За таких обставин відповідач вважає, що дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки не є публічно-правовим спором у розумінні статей 2, 4, 19 КАС України, а є спором щодо належного виконання договорів у сфері господарської діяльності між юридичними особами та, відповідно, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. У цій справі орган Держаудитслужби просить не перевірити законність власного владного акта, не зобов`язати відповідача виконати контрольний припис у натурі, а стягнути грошову суму, яка, за твердженням позивача, виникла через неналежне виконання договорів з НСЗУ. Тобто предметом спору є не публічно-владне управління як таке, а майнова вимога, похідна від виконання договорів. Саме така ознака і вказує на приватно-правову, господарсько-правову природу спору. Судова практика у спорах про повернення надмірно сплачених коштів за програмою медичних гарантій уже сформована саме в господарській юрисдикції. У справі №914/3593/21 позов про стягнення коштів подала НСЗУ до комунального некомерційного підприємства. Верховний Суд розглядав спір як господарський і виходив із прав замовника за договором перевіряти виконання умов договору, проводити моніторинг, перерахунок і вимагати повернення коштів. У справі №920/1340/21 НСЗУ також звернулася до Господарського суду з позовом до лікарні про стягнення надмірної оплати за договором про медичне обслуговування населення. А у справі № 903/1339/23 позивачем знову була НСЗУ, тоді як Держаудитслужбу суд залучив лише як третю особу на стороні позивача. Зазначає, що практика Верховного Суду та господарських судів у спорах цього типу йде не шляхом "ДАСУ - адміністративний позов - пряме стягнення до бюджету", а шляхом "НСЗУ - господарський позов - вимога з договору до надавача медичних послуг". Це підтверджує, що спір про належність і повернення коштів, сплачених за договорами НСЗУ, має розглядатися як господарський. Позов ДАСУ не містить посилання на жодну норму, яка б перевела до ДАСУ права кредитора за договорами №1021-Е122-Р000 та №2040-Е123- Р000/01. Навпаки, в самому позові зазначено, що спірні кошти мають бути повернуті до НСЗУ, а вже потім за правилами бухгалтерського обліку зараховані до бюджету. Тобто, ДАСУ фактично сама визнає, що первинним носієм права вимоги у цих правовідносинах є НСЗУ як замовник і сторона договору. Тому, заявлений спосіб захисту - пряме стягнення ДАСУ з лікарні коштів до державного бюджету - не відповідає матеріальним правовідносинам, на які посилається сам позивач. Якщо логіка позову така, що кошти мають бути повернуті НСЗУ як замовнику за договорами, то належною процесуальною моделлю є саме господарський позов НСЗУ до лікарні, а не адміністративний позов ДАСУ про пряме стягнення до бюджету.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив із підстав, викладений у письмових запереченнях на клопотання (вх. №22676 від 27.04.2026). Зазначає, що Порядком №550 встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства. Вказує, що суб`єктний склад справи беззаперечно відносить цей спір до категорії адміністративних спорів, оскільки позивачем відносно позивача вчинені владні управлінські функції. Здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою, які мають публічно-правовий характер. Просить відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас, слід звернути увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового не лише за наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи його посадової особи, а й за умови здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач, має відповідати основним умовам, а саме: має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, а підстави для звернення мають бути визначені виключно законом із вказівкою на предмет звернення.

Відповідно до ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Так, відповідно до п. 8 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональним територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Отже, у цьому випадку позивач - суб`єкт владних повноважень, звернувся до суду для вирішення публічно-правового спору, при цьому право такого звернення надано суб`єкту законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Отже, орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ.

При цьому, його право вимоги, передбачені статтею 10 Закону №2939-XII, можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства прямо встановлено Законом.

Суд зазначає, що спір обумовлений правовідносинами, що виникли у позивача із підконтрольною установою за результатами здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій).

Відтак, такий спір має публічно-правовий характер, що виключає можливість його розгляду у порядку господарського судочинства.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення клопотання представника відповідача, відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» Запорізької обласної ради про закриття провадження у справі, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 14.05.2026.

Суддя Ю.В.Калашник