Рішення № 136512277, 13.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Справа № 280/3719/23 СН/280/4/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства;

зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 29.05.2023 та задовольнити заявлені в ньому прохання.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про громадянство. При цьому, при поданні документів позивач зобов`язувався припинити іноземне громадянство, однак отримати довідку про вихід з громадянства Російської Федерації ОСОБА_1 не зміг з незалежних від нього причин (пандемія COVID-19, повномасштабне вторгнення військ РФ на територію України та закриття всіх дипломатичних представництв). Враховуючи наведене, позивач подав відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства, проте орган міграційної служби її не прийняв. Посилаючись на норми Закону України Про громадянство вважає дії відповідача протиправними та просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 30.08.2023 № 37610), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що для оформлення набуття громадянства України разом з необхідними документами ОСОБА_1 подано зобов`язання протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство РФ. Враховуючи, що рішення про оформлення громадянства України прийнято 15.02.2021, а посольство РФ припинило діяльність 24.02.2022, ОСОБА_1 протягом року не здійснив дії щодо припинення громадянства іноземної держави. Зауважує, що саме на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство, для цього необхідно завчасно здійснювати всі необхідні дії, адже процедура виходу з громадянства займає значний період часу. Вказує, що незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства позивач не надав. Наполягає, що відсутність дипломатичних, консульських установ та території країни проживання не дає підстав вважати, що в особи відсутня можливість отримання документу про припинення громадянства. Так, позивач міг подати відповідну заяву через іншу особу або надіслати поштою. За таких обставин вважає, що заяву ОСОБА_1 відповідачем розглянуто в межах повноважень, об`єктивно, всебічно і повно, тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 (прийнятим під головуванням судді Бойченко Ю.П.) позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 29.05.2023; зобов`язано Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 29.05.2023 та прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858 гривень 88 копійок присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 280/3719/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2026 касаційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області задоволено частково: рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року скасовано, справу №280/3719/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

04.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду з Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №280/3719/23.

Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято справу №280/3719/23 до провадження та продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Зобов`язано сторін надати суду пояснення та підтверджуючі документи з урахуванням постанови Верховного Суду у даній справі від 19.02.2026. Зобов`язано Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області надати суду копію декларації про відмову від іноземного громадянства та доданих до неї документів, що були подані позивачем.

12.03.2026 від відповідача надійшов відзив вх № 12978, в якому вказано, що враховуючи, що рішення про оформлення громадянства України прийнято 15.02.2021 року, ОСОБА_1 мав протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства рф, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 17.05.2021 року терміном дії до 15.02.2023 року. Вказує також, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб, який у відповідності до вимог Закону України «Про громадянство» при оформленні набуття громадянства України взяв на себе зобов`язання припинити іноземне громадянство, з моменту реєстрації його громадянином України, а саме до 15.02.2023 року, проте з незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства ОСОБА_1 не надав. Вказує також, що припинення діяльності закордонних дипломатичних установ російської федерації на території України не впливає на здійснення російськими уповноваженими органами процедури припинення російського громадянства, а отже не може вважатися незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення громадянства російської федерації.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.10.2020 ОСОБА_1 подано заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про громадянство.

Того ж дня позивач подав зобов`язання припинити іноземне громадянство (Російської Федерації) протягом двох років з моменту набуття громадянства України. Також позивач зобов`язався у разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства РФ подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина РФ до уповноваженого органу цієї держави.

15.02.2021 Управлінням ДМС в Запорізькій прийнято рішення про оформлення позивачу набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про громадянство.

17.05.2021 позивача документовано тимчасовим посвідченням громадянина України № НОМЕР_2 , терміном дії до 15.02.2023, виданим УДМС в Запорізькій області на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України від 22.02.2021 № 109.

29.05.2023 позивачем подано до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області декларацію про відмову від громадянства іноземної держави, в якій зазначено, зокрема, що згідно із специфікою законодавства РФ він може звернутися до її консульств тільки на території України, проте вони наразі не працюють. Позивач зобов`язався повернути закордонний паспорт громадянина РФ у її державні органи при першій фізичній нагоді, не користуватися правами громадянина РФ та не виконувати обов`язків, передбачених для громадян цієї держави її законодавством.

Листом від 31.05.2023 № 2301.2.4-3293/23.1-23 відповідач відмовив у прийнятті декларації, зазначивши, що у позивача відсутні правові підстави для її подання.

Не погоджуючись з рішенням відповідача та з вимогою зобов`язати відповідачів вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

За умовами пункту 2 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон України «Про громадянство України»).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про громадянство України» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин):

громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках;

реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи;

зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України;

незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Порядок набуття громадянства України визначений розділом ІІ Закону України «Про громадянство України», відповідно до пункту 3 статті 6 якого громадянство України набувається внаслідок прийняття до громадянства.

Умови прийняття до громадянства України визначені статтею 9 Закону України «Про громадянство України», зокрема, частиною першою указаної норми встановлено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

За правилами частини другої статті 9 Закону України «Про громадянство України» умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про прийняття до громадянства України;

2) подання: особою без громадянства - декларації про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001року № 215 (далі - Порядок № 215).

Порядок розгляду органами міграційної служби заяв і подань з питань громадянства України, рішення за якими приймає Президент України також визначений Порядком № 215.

За правилами пункту 103 Порядку № 215 (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою) Державна міграційна служба України, зокрема, перевіряє: відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України; підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України.

Пунктом 119 Порядку № 215 передбачено, що особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 (далі - Наказ МВС України № 715) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , 15.02.2021 року набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство».

17.05.2021 року позивач був документованим тимчасовим посвідченням громадянина України № НОМЕР_3 , терміном дії до 15.02.2023 року, виданим УДМС у Запорізькій області, на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України № 109 від 22.02.2021.

29.05.2023 року подав декларацію про відмову від іноземного громадянства та просив надати йому паспорт громадянина України.

Розглянувши звернення позивача щодо оформлення громадянства України, Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області листом від 31 травня 2023 року повідомило про відсутність підстав для прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства. Підставою для прийняття такого рішення стало не подання позивачем документу про припинення громадянства російської федерації, виданого уповноваженим на те, органом цієї держави.

Суд зазначає, що запроваджуючи інститут подання декларації про відмову від іноземного громадянства, законодавець в імперативному порядку, насамперед, зобов`язав іноземця, який звернувся із відповідною заявою до органу ДМС протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Такі дії передбачають активну поведінку іноземця, спрямовану на безпосереднє самостійне вирішення питання щодо отримання ним документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави.

Приписи статті 9 Закону України «Про громадянство України» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачали можливість подання замість документа про припинення громадянства (підданства) іншої держави подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Така декларація передбачала необхідність викладення обставин, за яких особа, що набула громадянство України, не отримала документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави, і такі обставини не залежали від неї.

Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про громадянство України» визначено, що незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Наведене правове регулювання свідчить про те, що за загальним правилом, виконання письмового зобов`язання припинити іноземне громадянство покладене національним законом України на іноземця набувача громадянства України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства), перелік яких чітко визначено абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про громадянство України», за суттю та характером є виключно результатом фізичного вчинення особою спроби відмовитись від громадянства іноземної країни.

Скасовуючи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у даній справі Верховний Суд зазначив: «…Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем вчинялися необхідні дії з метою припинення громадянства рф, однак ці дії не призвели до відповідного правового результату за незалежних від нього причин і Верховний Суд ураховує ці обставини, проте під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки змісту та оформленню ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства…».

З приводу вказаних обставин, суд зазначає, що станом на травень 2023 року і до сьогодні чинний зразок документа під назвою «Декларація про відмову від іноземного громадянства» (форма 45,) затверджений - Наказом МВС України № 715.

Зміст цього документа викладено наступним чином: «Я, _(прізвище, ім`я, по батькові)_ ,___ _____ _____ (року народження), громадянин(ка) _(назва держави)_ відмовляюся від іноземного громадянства (підданства) _(назва держави)_, у зв`язку з тим, що існують незалежні від мене причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства)_(назва держави), а саме:

1) у мене уповноваженими органами _ (назва держави)_(зазначити дату) було прийнято клопотання про припинення мого громадянства (підданства) __ (назва держави)_, проте в установлений її законодавством строк протягом _(назва держави)_ я не отримав (не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених органів__ (назва держави)_ про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала);

2) у мене уповноваженими органами _( назва держави)_ було прийнято клопотання про припинення мого громадянства (підданства) (зазначити дату) , проте протягом двох років я не отримав (зазначити дату) _ (назва держави)_(не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених органів _( назва держави)_про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала). Строк розгляду клопотань про припинення громадянства цієї держави не встановлено;

3) у законодавстві _(назва держави)_ відсутня процедура припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи;

4) процедура оформлення припинення громадянства (підданства) _( назва держави)_ не здійснюється;

5) вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) _ (назва держави)_ становить, що перевищує половину розміру _(зазначити вартість у гривневому еквіваленті)_мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянства України.

Станом на _(дата набуття особою громадянства України) розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив_____.

У зв`язку з викладеним вище я зобов`язуюся повернути паспорт громадянина _ (назва держави)_ до уповноважених органів цієї держави, не користуватися правами громадянина (підданого) _ (назва держави)_і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством для громадян (підданих) цієї держави.

Мені_____(прізвище, ім`я, по батькові)_ повідомлено, що в разі невиконання мною цього зобов`язання я втрачу громадянство України на підставі статті 19 Закону України "Про громадянство України" або його буде скасовано на підставі статті 21 цього Закону. Дата: ___ ______ 20___ року (підпис)».

Дослідивши копію декларації ОСОБА_1 , суд встановив, що за формою та змістом вона не відповідає Наказу МВС України № 715, зокрема, формі 45.

Крім того, як зазначив КАС ВС у постанові від 18.02.2026 по справі № 420/20499/23, після 24 лютого 2022 року, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства російської федерації в Україні, з огляду на припинення роботи його відділів на території України.

Проте особи, що мають бажання відмовитись від громадянства російської федерації не позбавлені права звернутися до дипломатичних представництв російської федерації, що продовжують працювати поза межами України, в інших територіально наближених країнах, обравши будь-який зручний для них спосіб звернення.

До того ж, питання нотаріального завіряння документів для оформлення таких заяв в Україні наразі урегульоване, про що 08 серпня 2022 року Нотаріальною палатою видано інформаційний лист під назвою «Щодо засвідчення справжності підпису громадян держави-агресора російської федерації на заявах про вихід з такого громадянства» відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719).

Отже, з 24 лютого 2022 року органи ДМС України можуть прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства від колишніх громадян російської федерації, які набули громадянство України на загальних підставах до 24 лютого 2022 року за двох умов:

якщо особи, як до, так і після 24 лютого 2022 року, зверталися безпосередньо до уповноваженого органу російської федерації із заявою про припинення попереднього громадянства, але не отримали інформації про вирішення їхнього звернення в межах встановлених законом строків;

якщо такі особи, як до, так і після 24 лютого 2022 року, безпосередньо зверталися до уповноваженого органу російської федерації з відповідною заявою, отримали негативну відповідь і надали докази, що підтверджують зазначені обставини.

В інших випадках відсутні правові підстави для прийняття такої декларації у межах процедури, визначеної Законом № 2235-III, установленої для оформлення громадянства.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2024 року у справі № 280/1155/23, від 01 квітня 2025 року у справі № 420/11071/23 та від 07 травня 2025 року у справі № 500/3352/24.

Крім того, варто звернути увагу, що принципи та правила, що, зокрема, стосуються громадянства фізичних осіб, з якими має узгоджуватися внутрішньодержавне право держав-учасниць, встановлені Європейською конвенцією про громадянство від 06 листопада 1997 року, ратифікованою Законом України від 20 вересня 2006 року № 163-V «Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство» (із застереженнями щодо пункту 2 статті 8 та глави VII) (далі - Європейська конвенція).

Умови втрати громадянства за ініціативою особи визначені статтею 8 Європейської конвенції, частиною першою якої встановлено, що кожна держава-учасниця дозволяє відмовлятися від її громадянства, якщо відповідні особи не стануть внаслідок цього особами без громадянства.

Держава-учасниця не може зумовлювати набуття або збереження її громадянства відмовою від іншого громадянства або його втратою, якщо така відмова чи втрата є неможливою або не може розумно вимагатися (стаття 16 Європейська конвенція).

Суд звертає увагу, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про звернення до дипломатичних представництв Російської Федерації, що продовжують працювати поза межами України, в інших територіально наближених країнах, обравши будь-який зручний для себе спосіб звернення.

Враховуючи вказані обставини, висновок Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2025 року у справі № 420/11071/23, суд зазначає, що у відповідача дійсно були відсутні правові підстави для прийняття декларації ОСОБА_1 у межах процедури, визначеної Законом № 2235-III, установленої для оформлення громадянства.

Тому дії Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства є правомірними.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул. Незалежності України, 90) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13 травня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко