Рішення № 136512252, 14.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/10022/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, відповідно до якого просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця О.В., про накладення штрафу від 26.11.2025 року у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні №79447974.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 30 жовтня 2025 року на адресу Головного управління надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного (Івано-Франківського) МРУ МЮ Білинця В.О. про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2025 ВП №79449474 з примусового виконання виконавчого листа №260/3486/25, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 14.10.2025.

Листом від 06.11.2025 №0700-0404-8/67733 Головне управління повідомляло відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 по справі №260/3486/25 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Нарахована на виконання рішення суду сума пенсії (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 в розмірі 33676,48 грн облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачуватись відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Головне управління вважає, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 по справі №260/3486/25 здійснено з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та без її обмеження максимальним розміром згідно ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. З 01.03.2025 5 розмір пенсії позивача складав 31874,15 грн. із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також, нарахована на виконання рішення суду заборгованість за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 в розмірі 33676,48 грн (копії протоколів перерахунку в додатку).

Положеннями статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Зазначає, що положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 є чинними, не визнавалися неконституційними, не зміненими, а їх правова дія не обмежена жодним чином, а тому підлягають застосуванню органами Пенсійного фонду України. Враховуючи від вищезазначене, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 19.08.2025 по справі №260/3486/25 виконано згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених зобов`язань.

Разом з тим, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі №260/3467/25 Головне управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням виплачених сум пенсії. 3 01 грудня 2025 року розмір пенсії ОСОБА_1 складає 54309,48 грн. без врахування будь яких обмежень пенсії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 12 грудня 2025 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року провадження у адміністративній справі №260/10022/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №260/9596/25.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року було поновлено провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про скасування постанови.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та виконавче провадження суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 серпня 2025 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3486/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у вигляді зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.03.2025 р. та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.03.2025 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум пенсії; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у вигляді обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025 р. та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії без її обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії з 01.03.2025 р.

14 жовтня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в справі № 260/3486/25 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячиз відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених їй сум пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії без її обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених їй сум пенсії з 01.03.2025 року.

28 жовтня 2025 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Білинця В.О. відкрито виконавче провадження ВП № 79449474 з примусового виконання виконавчого листа, №260/3486/25, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 14.10.2025 р.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач надіслав лист від 06 листопада 2025 року № 0700-0404-8/67733, в якому повідомив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 по справі № 260/3486/25 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Нарахована на виконання рішення суду сума пенсії (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 в розмірі 33676,48 грн облікована в електронній пенсійній справі стягувача та буде виплачуватись відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. № 821.

07 листопада 2025 року старшим державним виконавцем відділу ПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Білинець В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн у ВП № 79449474, зазначено вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність, копію постанови надіслано боржнику для виконання.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 07 листопада 2025 року у виконавчому провадженні № 79449474, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

В той же час, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2026 року в адміністративній справі № 260/9596/25 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 07 листопада 2025 року у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №77449474.

Вказане рішення набуло законної сили.

28 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Білинцем В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. у ВП №79447974 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень статті 27 Закону України №1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.4 ст.19 Закону №1404 сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов`язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.

Отже, обов`язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.

Як встановлено судом, прийняттю оскарженої постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі (10200 грн.) передувало прийняття постанови від 07 листопада 2025 року про накладення на боржника у виконавчому провадженні ВП №79447974 штрафу у розмірі 5100 грн.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року по справі №260/9596/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про накладення штрафу від 07 листопада 2025 року у виконавчому провадженні №79447974

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що причиною невиплати позивачем стягувачу всієї суми перерахованої пенсії, є недостатність доходів Пенсійного фонду України, а саме коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, тобто існування об`єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність оскарженої постанови від 26 листопада 2025 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у виконавчому провадженні №79449474, адже скасування постанови від 07 листопада 2025 року виключає повторність, як обов`язкову умову для накладення штрафу за постановою від 26 листопада 2025 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. від 26 листопада 2025 року ВП №№79449474 за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем є суб`єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця О.В., про накладення штрафу від 26.11.2025 року у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні №79447974.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 10 днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова