Рішення № 136510592, 14.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 травня 2026 р. Справа № 120/1237/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю Вимоги відповідача від 08.01.2026 року №25 про усунення порушень вимог земельного законодавства складену завідуючим сектору контролю за використанням та охороною земель апарату Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Жевачевським О.В.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти позову та просить у його задоволенні відмовити. Зазначив, що обстеження земельної ділянки проведено у межах повноважень, визначених ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», без втручання у право приватної власності позивача, оскільки об`єктом обстеження була земельна ділянка комунальної власності яка знаходиться по вулиці 2-га Деснянська напроти будинку №3, а не земельні ділянки площею 0,15 га кадастровий номер 0520655900:02:008:0076 та 0,1416 га. кадастровий номер 0520655900:02:008:0076, які розташовані на території Стиржавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в межах селища Стрижавка по вул. 2-га Деснянська №3, які фактично не суміжні із самовільно зайнятою земельною ділянкою комунальної власності із встановленням металевого паркану, з фіксацією фактичного використання земель загального користування.

На переконання відповідача, державним інспектором при проведенні обстеження земельної ділянки було дотримано вимог чинного законодавства щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і норм Порядку, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Позивачка скористалася своїм правом та подала до суду відповідь на відзиви відповідача у якій просить суд позов задовольнити.

27.02.2026 року представником відповідача до суду подано заперечення на вищевказану відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,15 га. кадастровий номер 0520655900:02:008:0075 та 0,1416 га. кадастровий номер 0520655900:02:008:0076 які розташовані на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в межах селища Стрижавка по АДРЕСА_1 .

Цільове призначення земельної ділянки 0520655900:02:008:0075 код КВЦПЗ 02.01 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Цільове призначення земельної ділянки 0520655900:02:008:0076 код КВЦПЗ 01.03 для ведення особистого селянського господарства

Зі слів позивачки, поруч з земельною ділянкою кадастровий номер 0520655900:02:008:0075 проходить селищна дорога по узбіччю якої свого часу утворився водостік, через який постійно відбувалась забруднення брудною стічною водою належної ОСОБА_1 земельної ділянки.

Позивач зазначає, що з метою усунення підтоплення, санітарної небезпеки та приведення території до належного стану мешканці вказаної вулиці власним коштом на вказаній ділянці облаштували заїзд із дренажною системою, проклавши водовідвідні труби та частково засипали придорожню канаву.

30.12.2025 року завідуючим сектору контролю за використанням та охороною земель апарату Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Жевачевським Олегом Володимировичем було проведено захід з обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: селище Стрижавка вулиця 2-га Деснянська.

Даний захід було проведено за участі інспектора відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Олефір Людмили Олександрівни, поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Марчука Петра Володимировича.

По факту проведення заходу завідуючим сектору контролю за використанням та охороною земель апарату Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Жевачевським Олегом Володимировичем складено Акт № 35 від 8 січня 2026 року, в якому вказується, що за результатами обстеження встановлено фактичне використання даної земельної ділянки громадянкою ОСОБА_1 .

На підставі вказаного Акту 08.01.2026 завідувачем сектору контролю за використанням та охороною земель апарату Стрижавської селищної ради державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Олегом Жевачевським складено Вимогу №25 якою зобов`язано позивачку у 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме: звільнити самовільно займану земельну ділянку і привести у стан придатний до використання.

Вважаючи вимогу відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон № 963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У відповідності до положень ст. 2 Закону № 963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Відповідно до положень ст. 4 Закону № 963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з приписами ст. 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно зі ст.10 Закону №963- ІV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Аналогічні повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель закріплені у п.5-1 Положення №15.

Як визначено ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому, у даному контексті також необхідно врахувати й те, що за змістом ст. ст. 116, 123, 124 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону, є правомірними.

За самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України).

Поряд з цим, відповідно до ст.11 Закону №963-І державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов`язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.

В той же час, розглядом справи по суті встановлено, що за результатами проведеного контролю, відповідачем відносно позивача складено вимогу про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки з приведенням її у стан придатний до використання.

Однак, суд зауважує, що самовільне зайняття земельної ділянки фактично утворює окремий склад порушення вимог земельного законодавства, усунення якого не передбачає прийняття контролюючими органами розпорядчих актів.

Усунення такого порушення, як правило, відбувається шляхом використання способів захисту прав власника на земельні ділянки, зокрема, в порядку Глав 23-25 Земельного кодексу України.

Отже, в зв`язку із вказаним, суд наголошує, що ст. 10 Закону № 963-IV чітко визначено повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель звертатися до суду із позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Крім того, вказаною нормою також визначено право державних інспекторів давати обов`язкові для виконання "вказівки" (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що відповідач має право видавати розпорядчі акти, але виключно у відповідності до своїх, чітко визначених повноважень.

Таким чином, на противагу припиненню правомірного права користування земельною ділянкою у визначеному Главою 22 Земельного кодексу України порядку, припинення порушення вимог земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки насправді відбувається в дещо інший спосіб - шляхом безпосереднього звернення державного інспектора до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що у випадку виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки державний інспектор не наділений повноваженнями виносити з цього приводу на адресу порушника розпорядчих актів, оскільки Законом № 963-IV прямо передбачено його право звертатись безпосередньо до суду із позовом щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Суд, приймаючи до уваги вказані вище обставини, вважає, що оскаржувана вимога прийнята відповідачем передчасно, не у спосіб та не в межах повноважень, які прямо визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснено відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу завідувача сектору контролю за використанням та охороною земель апарату Стрижавської селищної ради державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель №25 від 08.01.2026 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв України, буд. 7, с-ще Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210, код ЄДРПОУ: 04330007)

Суддя Чернюк Алла Юріївна