Рішення № 136509840, 12.05.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/286/26

Справа № 470/275/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", про стягнення заборгованості за кредитом.

В позові зазначено, 07 лютого 2025 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Договір №2078743, за яким відповідач отримав у кредит 16000,00 грн. з обов`язком повернення, що відповідає умовам договору, однак свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість. 26 листопада 2025 року було укладено договір № 26-11/25, відповідно до якого ТОВ "Селфі Кредит" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2078743. Таким чином ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом вимоги до відповідача за договором №2078743. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2078743 від 07 лютого 2025 року, що підлягає стягненню, становить 67999,89 грн. На підставі зазначеного позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договором №2078743, у розмірі 67999,89 грн, витрати на оплату судового збору, в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу, в розмірі 16000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не направляв (а.с.143).

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07 лютого 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір про надання споживчого кредиту №2078743, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 13000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки за користування кредитом, в розмірі 1,0% в день від суми кредиту за кожен день користування коштами. Вказаний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.48-60,84).

Крім того, 09 лютого 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено додаткову угоду до вказаного договору про надання споживчого кредиту №2078743, за яким сторони домовилися збільшити суму кредиту на 3000 грн. на умовах, вказаних у договорі. Вказана додаткова угода підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.108-111).

Також відповідачем того ж дня було підписано паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с.20-21).

ТОВ «Селфі Кредит» виконало зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти, про що свідчать довідки ТОВ «Пейтек» від 27 листопада 2025 року, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв`язку з чим йому нараховано заборгованість, в розмірі 57119,94 грн., яку за договором факторингу №26-11/25 від 26 листопада 2025 року було передано ТОВ «Факторинг Партнерс» (а.с.13-17,34-35,61-79).

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, відповідачу нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, у розмірі 67999,89 грн., з яких 15999,94 грн. заборгованість за тілом кредиту, 43999,95 грн. заборгованість за відсотками та 8000,00 грн. неустойка (а.с.40-47).

Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Крім того, за вимогами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 15999,94 грн. та заборгованості за відсотками, в розмірі 43999,95 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, в розмірі 8000,00 грн., то за вимогами ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За умовами п.6.4. укладеного договору про надання споживчого кредиту, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф, у розмірі 1950,00 грн. на 3 день такого невиконання та у розмірі 390,00 грн. починаючи з 4 дня за кожний день невиконання.

Однак, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні в зв`язку з російською агресією введено воєнний стан, який продовжено дотепер.

За такого, враховуючи, що відповідачу нараховано заборгованість за неустойкою в період з 21 травня до 02 червня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку про відмову позивачу в стягненні з відповідача заборгованості за неустойкою, в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2349,18 грн. (а.с.12).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 16000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного з адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", прайс-лист адвокатського об`єднання "Лігал Ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги №449 від 02 лютого 2026 року та витяг з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом до ОСОБА_1 : за надання усної консультації 4000,00 грн. та за складання позовної заяви 12000,00 грн. (а.с.89-101).

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 16000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе визначити їх на рівні 5000,00 грн., однак з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача 4411,76 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2078743 від 07 лютого 2025 року, в розмірі 59999,89 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 89 коп.) грн., з яких: 15999,94 грн. заборгованість за тілом кредиту та 43999,95 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2349,18 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 4411,76 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150;

Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 травня 2026 року.

Суддя С. А. Луста