Рішення № 136508366, 24.04.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/703/26

Провадження № 2/930/882/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2026 року м. Немирів Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Науменка С.М.

за участю секретаря судових засідань - Андрущак Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницького району про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із позовом до Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності за набувальною давністю.

В обґрунтування позову зазначила наступне: що вона з початку лютого 2001 року по даний час проживає в житловому будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок та земельну ділянку площею 0.49 га., цільове призначення для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка належала відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН №031933 виданого Боблівською сільською радою 25 лютого 1998 року на ім`я ОСОБА_2 , вона придбала в 2001 році в останньої.

З 2001 року постійно доглядає за житловим будинком, замінила систему опалення, постелила нову підлогу, замінила вікна та двері, провела водопровід, каналізацію, замінила електропроводку та облаштувала санвузол тобто зробила капітальний ремонт будинку.

Окрім наведеного вона обробляє земельну ділянку, яка розташована біля будинку.

Враховуючи вищезазначені обставини, вона вважає, що у зв`язку з добросовісним, безперервним володінням чужим майном, у неї виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю у порядку ст. 344 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права припинення дії. Яка порушує право.

Відповідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Позивачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі. Позовні вимоги підтримала повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника Немирівської міської ради. Рішення просить прийняти на власний розсуд.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

В судовому засіданні беззаперечно доведено, що з лютого 2001 року по даний час позивач добросовісно, безперервно та відкрито користується житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 . Позивач фактично здійснює функції володільця; своїми правомірними діями позивач заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Перебіг строку набувальної давності починається від моменту виникнення володіння.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.

Також, згідно з п.9,11постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні встановити, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивач довела факт набуття нею права власності за набувальною давністю, оскільки вона добросовісно, відкрито, безперервно користується нерухомим майном більше 10 років, отже визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Таким чином суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі і є підстави для визнання права власності за набувальною давністю за позивачем.

На стягнення судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності визначеним ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача не вбачається.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.344 ЦК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 14.04.2023 органом № 0527, РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.49 га., цільове призначення для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка належала відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН № 031933 виданого Боблівською сільською радою 25 лютого 1998 року на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко