Рішення № 136508260, 14.05.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/3681/25

14.05.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши в м. Козятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

До суду 26.09.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Між ТОВ «Мілоан» 04.08.2021 та відповідачем укладено кредитний договір № 100653388 на суму 5400 грн. у формі електронного документа, з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Первісний кредитор зобов`язання до договором виконав, перерахував 5400 грн. 04.08.2021 р. на банківську картку відповідача, яку відповідач зазначив у заявці при укладенні Кредитного договору, що підтверджується Платіжним дорученням.

За даним договором відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання, утворилась заборгованість в загальній сумі 23152,50 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 5400 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за кредитом 17212,50 грн., заборгованість за комісійними винагородами 540 грн.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» 29.10.2021 уклали договір відступлення права вимоги № 11Т, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Діджи фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Вказане додатково підтверджується реєстром прав вимоги, платіжною інструкцією. Сума боргу відповідачем не погашена.

У зв`язку із невиконанням договору, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 100653388 від 04.08.2021 на вказану суму, а також судові витрати у справі, в тому числі витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Процедура судового розгляду

Сторони у судове засідання не з`явились. Ухвалою суду від 02.10.2025 постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала отримана відповідачем, що підтверджується його підписом на повідомленні про отримання поштового відправлення.

Представник позивача у прохальній частині позову не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою суду від .... постановлено здійснювати заочний розгляд справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено що 04.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 100653388 у формі електронного документа, з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Умовами договору узгоджений порядок повернення кредиту, розмір відсотків, який підлягає до сплати за користування кредитними коштами. Так, сума кредиту 5400 грн. Згідно п. 1.3 Договору, кредит надається строком на 15 днів з 04.08.2021, пунктом 1.4 Договору визначено терміни повернення кредиту 19.08.2021. Пунктом 1.5.1 передбачено комісію за надання кредиту 540.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Договором визначено порядок погашення кредиту, стандартну (базову) процентну ставку 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6). Пунктом 2.3.1.2 Договору передбачено, що пролонгація на стандартних (базових) умовах відбувається таким чином: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.

Первісний кредитор зобов`язання до договором виконав, перерахував 5400 грн. 04.08.2021 р. на банківську картку відповідача, яку відповідач зазначив у заявці при укладенні Кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням від 04.08.2021 за №30698411.

Із відомостей про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором № 100653388 від 04.08.2021 вбачається, що відповідач має заборгованість на загальну суму 23152,50 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 5400 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за кредитом 17212,50 грн., заборгованість за комісійними винагородами 540 грн.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» 29.10.2021 уклали договір відступлення права вимоги № 11Т, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Діджи фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Вказане додатково підтверджується реєстром прав вимоги, платіжною інструкцією. Сума боргу відповідачем не погашена.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Діджи фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 04.08.2021 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №100653388 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що за вказаним договором позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 5400,00 грн та станом на час звернення позивача до суду, як вбачається із складених фактором за договором факторингу розрахунку, залишок заборгованості за кредитним договором №100653388 становить 23152,50 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту 5400 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за кредитом 17212,50 грн., заборгованість за комісійними винагородами 540 грн.

Відомостей про погашення ОСОБА_1 утвореної за кредитним договором №100653388 заборгованості матеріали справи не містять.

В подальшому право вимоги за вказаним договором було передано позивачу ТОВ «Діджи Фінанс».

Суд зауважує, що непогашена відповідачем сума основного боргу стягується позивачем правомірно на підставі п.п. 1.2-1.6., 2.3. кредитного договору. Тому відсотки за користування кредитом у розмірі 17212,50 грн нараховані позивачем у відповідності до умов договору та включають в себе нараховані відсотки за процентною ставкою 5 %, починаючи із 04.08.2021 року до закінчення 60-денного строку, тобто до 18.10.2021 року, що також підтверджується розрахунком заборгованості, долученим до позовної заяви.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що заявлений ТОВ «Діджи Фінанс» позов підлягає частковому задоволенню, а саме за умовами кредитного договору №100653388 від 04.08.2021 підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача сума заборгованості 22612,50 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5400 грн.; заборгованість за відсотками становить 17212,50 грн.

Щодо комісії.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору, позичальник сплачує банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 10 % від суми кредиту у день укладення кредитного договору. Сплата комісії здійснюється в гривні, в розмірі 540 грн.

Виходячи з наведеного, нарахування винагороди за надання кредитних ресурсів (комісії) суперечить вимогам чинного законодавства України. Позивач не мав права встановлювати такі платежі, оскільки вони покладають на боржників обов`язок компенсувати можливі фінансові ризики банківської установи. Отже, в частині позову про стягнення заборгованості за комісійними винагородами в сумі 540 грн. слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

При розподілі судових витрат суд керується нормами ст. ст.133,137,141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в т.ч. на професійну правничу допомогу, які несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97,67%), тобто в розмірі 2365 грн. 90 коп.

Відповідно до частин першої шостої ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Як вбачається із акту надання послуг згідно договору про надання правової допомоги № 100653388 від 29.07.2025, адвокатом відповідно до договору про надання правової допомоги складено позовну заяву вартістю 3000 грн за дві години роботи, зроблено правовий аналіз обставин спірних правовідносин вартістю 1000 грн за годину роботи, сформовано додатки до позову, витрачено 30 хв., вартість робіт складає 500 грн., подання позовної заяви до суду шляхом надсилання поштовим відправленням 500 грн. за 30 хв. роботи.

Разом з тим, правовий аналіз обставин спірних правовідносин входить у складання позовної заяви, а тому суд уважає, що такі витрати в сумі 1000 грн є недоведеними, а тому у їх стягненні слід відмовити.

Крім того, дана позовна заява подана до суду через підсистему «Електронний суд», а тому витрати на надсилання позову до суду в розмірі 500 грн., як зазначено позивачем, поштовим відправленням, також є необґрунтованими і у їх стягненні слід відмовити.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги по суті задоволено частково, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3418,45 грн. (97,67% від 3500 грн.).

Керуючись ст.ст.12,76-83,89,141,158,247,263-265,280 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746), заборгованість за кредитним договором № 100653388 від 04.08.2021 в загальній сумі 22612 (двадцять дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 50 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 5400 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за кредитом 17212,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) витрати на правову допомогу в розмірі 3418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2365 (дві тисячі триста шістдесят п`ть) грн. 90 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА