Ухвала суду № 136507801, 11.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10941/24

н/п 1-кс/953/2559/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024220000000983 від 22.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Покотилівка, Харківського району, Харківської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, яка є керівником ТОВ «Добро Дій АВД», ЄДРПОУ 33413134, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 320 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2026 р до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024220000000983 від 22.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 320 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 22.03.2005 у встановленому законом порядку зареєстровано ТОВ «Добро Дій АВД», ЄДРПОУ 33413134 (основним видом діяльності являється роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, квед - 47.73), керівником якого являється його співзасновник, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Добро Дій АВД» видано ліцензію серії АВ 528065 від 13.04.2010 на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами за місцем провадження господарської діяльності в наступних аптечних закладах: Аптека № 2, розташована за адресою: м. Харків, провул. Миру, 6, Аптека № 3, розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 145, та Аптека № 4, розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 106-А. У подальшому товариством укладено трудові договори з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фармацевтом аптечного закладу - Аптека № 2, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фармацевтом аптечного закладу - Аптека № 2, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фармацевтом аптечного закладу - Аптека № 3, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фармацевтом аптечного закладу - Аптека № 3, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фармацевтом аптечного закладу - Аптека № 4, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , фармацевтом аптечного закладу - Аптека № 4.

Крім того, у вищевказаному товаристві на підставі трудового договору працевлаштована ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме на посаді бухгалтера.

Так, в ході здійснення фінансово-господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через вказані аптечні заклади, у керівника ТОВ «Добро Дій АВД», ОСОБА_5 , розуміючої переваги вчинення вищевказаних злочинів у складі організованої групи, з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на створення організованої групи з метою порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів та за рахунок цього, власного незаконного збагачення. Реалізуючи задумане, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929, Наказу МОЗ України від 19.07.2005 № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків», ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що комбіновані лікарські засоби «Кодтерпін ІС» та «Кодетерп», які внесені до переліку наркотичних (психотропних) комбінованих лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних засобів за № 9 та № 13 відповідно (Наказ МОЗ України від 23.04.2007 № 202), а також комбінований лікарський засіб «Кодепсин» містять «кодеїн», який включений до Списку № 1 Таблиці ІІ «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, розробила детальний план злочинної діяльності організованої групи, згідно з яким її учасники під її керівництвом та за пособництва ОСОБА_13 в аптечних закладах Аптека № 2, розташована за адресою: м. Харків, провул. Миру, 6, Аптека № 3, розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 145, та Аптека № 4, розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 106-А, з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, мали здійснювати незаконну реалізацію таблеток «Кодтерпін ІС», «Кодетерп» та «Кодепсин», які є препаратами кодеїну та належать до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, без отримання від споживачів рецепту та за завищеними цінами. Також ОСОБА_5 організувала та особисто керувала підготовкою та вчиненням незаконного відпуску препаратів кодеїну без отримання рецептів та з перевищенням гранично допустимої кількості для їх відпуску фармацевтами у вищевказаних аптечних закладах, даючи останнім вказівки щодо порушення правил обігу наркотичних засобів, які є препаратами кодеїну та належать до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, без отримання від споживачів рецептурних бланків Ф-1, а ОСОБА_13 щодо здійснення тіньового документообігу фінансово-господарської діяльності з незаконної реалізації вищевказаних лікарських засобів.

Розуміючи, що реалізація вказаного злочинного плану щодо здійснення злочинної діяльності у складі організованої групи неможлива без залучення інших осіб працівників зазначеного вище підприємства, ОСОБА_5 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 12.03.2025, запропонувала своїм колегам, працівникам ТОВ «Добро Дій АВД», а саме бухгалтеру, ОСОБА_13 , та фармацевтам - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які позмінно працювали в аптечному закладі - Аптека № 2, розташованому за адресою: м. Харків, провул. Миру, 6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які позмінно працювали в аптечному закладі Аптека № 3, розташованому за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 145, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які позмінно працювали в аптечному закладі Аптека № 4, розташованому за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 106-А, вчиняти незаконний відпуск препаратів кодеїну без отримання рецептів та з перевищенням гранично допустимої кількості для їх відпуску, на що останні з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, погодилися.

Таким чином, ОСОБА_5 , залучивши ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , до складу цієї організованої групи, врахувала, що останні знайомі із нею та між собою протягом тривалого часу та добре обізнані у сфері їх спільної діяльності, мають довірчі стосунки між собою, та, крім того, вищевказані фармацевти добре обізнані та мають досвід роботи за спеціальністю «фармація», а ОСОБА_13 у сфері бухгалтерського та податкового обліку. Тому останні мали можливість сприяти досягненню єдиного злочинного результату шляхом приймання активної участі у здійсненні незаконної реалізації таблеток «Кодтерпін ІС», «Кодетерп», «Кодепсин», які є препаратами кодеїну та належать до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, без отримання від споживачів рецептурних бланків Ф-1 з перевищенням гранично допустимої кількості для їх відпуску, з чим були достовірно обізнані.

Так, ОСОБА_5 організувала та очолила вказану організовану групу, в якій брали участь вісім осіб, що попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та яка характеризувалась попередньою зорганізованістю у спільне об`єднання, стійкістю злочинного об`єднання, що виразилася у стабільності групи, спеціалізацією злочинної діяльності учасників організованої групи, тривалістю свого існування в період часу з 12.03.2025 до 05.05.2026, тобто до викриття та припинення протиправної діяльності правоохоронними органами.

Так, у період часу з 12.03.2025 по 19.12.2025 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи фармацевтами вищевказаного підприємства, яке має ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами за місцями провадження господарської діяльності у вищевказаних аптечних закладах, маючи протиправний умисел, спрямований на реалізацію рецептурних лікарських засобів «Кодтерпін ІС», «Кодетерп» та «Кодепсин» без рецепту, які у своєму складі містять наркотичний засіб «кодеїн», обіг якого обмежено, з перевищенням гранично допустимої кількості для відпуску у вищевказаних аптечних закладах, діючи умисно та повторно, згідно злочинного плану організованої групи, згоди та відома її учасників, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, у складі організованої групи із фармацевтами ТОВ «Добро Дій АВД» (з якими працювали позмінно), які діяли повторно, керівником ТОВ «Добро Дій АВД», ОСОБА_5 , яка діяла повторно, а саме під її безпосереднім керівництвом, а також ОСОБА_13 , яка, будучи пособником та діючи повторно, здійснювала тіньовий документообіг фінансово-господарської діяльності з незаконної реалізації вищевказаного лікарського засобу, всупереч вищевказаних нормативних актів на прохання «оперативних покупців», які діяли під вигаданими анкетними даними, здійснювали відпуск без рецепту та з перевищенням гранично допустимої кількості для відпуску, останнім за грошові кошти лікарські засоби «Кодтерпін ІС», «Кодетерп» та «Кодепсин», які згідно висновків експертів містять у своєму складі кодеїн являються наркотичним засобом, обіг якого обмежено і стосовно якого допускаються виключення деяких заходів контролю. Загальна кількість епізодів вказаних злочинів, вчинених ОСОБА_5 у складі організованої групи, становить 14 епізодів.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 320 КК України, тобто організацію та порушення правил відпуску наркотичних засобів, вчинені організованою групою, та організацію та порушення правил відпуску наркотичних засобів, вчинені повторно, організованою групою.

06.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 320 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Причетність, ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 08.04.2025, колишньої співробітниці ТОВ «Добро Дій АВД», яка підтвердила причетність ОСОБА_5 та інших вищевказаних співробітників підприємства до вчинення зазначених злочинів; протоколами за результатами проведення негласних слідчо-розшукових дій контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 12.03.2025, 15.03.2025, 23.03.2025, 15.04.2025, 21.04.2025, 25.09.2025, 04.10.2025, 09.10.2025, 12.11.2025, 15.11.2025, 05.12.2025, 10.12.2025, 19.12.2025 у вищевказаних аптечних закладах; протоколами допитів свідків, а саме «оперативних покупців» - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ; протоколами допитів свідків, а саме понятих, які брали участь у проведенні негласних слідчо-розшукових дій контролів за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ін.; висновками експертів за результатами проведення судових експертиз дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» щодо лікарських засобів «Кодтерпін ІС», «Кодетерп» та «Кодепсин», які відпускалися вказаними фармацевтами у вищевказаних аптечних закладах без рецепту, згідно яких зазначені таблетки містять у своєму складі кодеїн являються наркотичним засобом, обіг якого обмежено і стосовно якого допускаються виключення деяких заходів контролю; протоколами проведених негласних слідчо-розшукових дій згідно ст. 263 та ст. 264 КПК України стосовно ОСОБА_5 .

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 320 КК України, тобто тобто організацію та порушення правил відпуску наркотичних засобів, вчинені організованою групою, та організацію та порушення правил відпуску наркотичних засобів, вчинені повторно, організованою групою, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, це дає достатні підстави вважати, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж нічний домашній арешт, в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні причетність до інкримінованого злочину не визнала, від надання пояснень відмовилась, заперечувала проти застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 просив застосувати нічний домашній арешт з метою забезпечення права на працю.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання частково, оскільки наявні обставини, які виправдовують застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання у нічний час.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_5 слідчий суддя керується приписами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000983 від 22.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 320 КК України.

Судом встановлено, що 06.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 320 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення нею інкримінованих злочинів.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрювана за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При оцінці доводів прокурора про існування ризику впливу на cвідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Ризик, передбачений п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який притягається до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі), слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов`язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

З врахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024220000000983 від 22.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) в межах строку досудового розслідування до 06 липня 2026 року включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) без дозволу слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду, негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 .

Роз`яснити, що в разі невиконання ОСОБА_5 вказаних обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 06 липня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.05.2026 о 15 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя: ОСОБА_1