Ухвала суду № 136507790, 13.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12801/25

н/п 1-кп/953/601/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000442 від 22.04.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луганськ, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 22025220000000442 від 22.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків, та те, що прокурор не долучив до клопотання жодного доказу, який підтверджує вчинення ним кримінальних правопорушень, а тому просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, та вважав, що обґрунтованим запобіжним заходом відносно ОСОБА_7 буде цілодобовий домашній арешт.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

30.05.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави, який продовжено під час слідства до 07.12.2025.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 02.02.2026, без визначення розміру застави, який у подальшому був продовжений, останній раз до 23.05.2026, включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Дія запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_7 закінчується 23.05.2026, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).

Фактичні обставини кримінального провадження, свідчать, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за яке передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років.

Враховуючи, суспільну небезпечність таких дій, є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу, призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК).

Сторона захисту не спростувала відсутність цього ризику, оскільки на думку суду, обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи без запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які можуть бути використанні як докази його причетності до скоєння кримінального правопорушення, в тому числі віддаленим доступом до власних технічних засобів, а тому суд вважає, що він продовжує існувати.

Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК).

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику незаконного впливу, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, допитано лише обвинуваченого; здійснюється дослідження доказів. Свідки ще не допитані, що не виключає можливості здійснення обвинуваченим впливу на свідків з метою схиляння їх до зміни показів та відмови від показів задля уникнення покарання за вчинений злочин.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК).

Суд вважає, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, як зазначає прокурор є обґрунтованим, та доведеним.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, найтяжче це кримінальне правопорушення-злочин передбачений ч. 2 ст. 111 КК України. Санкцією вказаної норми передбачене покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Усвідомлення обвинуваченим тяжкості, реальності та невідворотності покарання в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не виключає того, що ОСОБА_7 може виїхати за межі території України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, у т.ч. застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-2, 258, 258-6, 260, 261, 437, 442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті (тримання під вартою).

Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбаченні ст.ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-2, 258, 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437, 442 КК України.

Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість обвинувачення, доведеність наявних ризиків передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Ризики зазначені у клопотанні прокурора (пункти 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни виду запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м`який. Суд вважає, що на цей час існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Однак, з огляду на характер кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , керуючись правилами абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розміру застави.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 196, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.07.2026 включно без визначення розміру застави.

Встановити строк дії ухвали до 11.07.2026, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченими - в той же строк, з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13.05.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3