Рішення № 136507702, 14.05.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3046/26

Провадження № 2/639/1665/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/3046/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договорами № 555167272172 від 11.02.2022 та № 5211828 від 07.02.2022 у загальному розмірі 40594,40 грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані директором ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Ярославою Ярославівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.02.2022 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 555167272172, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі не більше 7000,00 грн строком кредитування 40 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. 07.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5211828, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки, що визначені договором, на таких умовах: сума кредиту 20000,00 грн, проценти за користування кредитом: протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту; стандартна процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Позичальник своїх зобов`язань не виконав, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість. Відповідно до укладеного 18.12.2023 договору № 18/12-2023 ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555167272172. Відповідно до укладеного 25.07.2024 договору № 25-07/24 ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5211828. За договором № 555167272172 від 11.02.2022 наявна заборгованість у розмірі 14594,40 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 7000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7594,40 грн. За договором № 5211828 від 07.02.2022 наявна заборгованість у розмірі 26000,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 20000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4000,00 грн, заборгованість за комісіями 2000,00 грн

14.04.2026 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання. За клопотанням позивача витребувано від АТ КБ «Приватбанк»: інформацію, чи видавалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 ; виписку по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період з 11.02.2022 по 21.02.2022; ідентифікаційні дані власника катки та повний номер картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно, прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорту, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 11.02.2022 по 21.02.2022; чи видавалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_3 ; виписку по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_3 за період з 07.02.2022 по 17.02.2022; ідентифікаційні дані власника катки та повний номер картки № НОМЕР_3 , в тому числі, але не виключно, прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорту, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 07.02.2022 по 17.02.2022; інформацію, чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.120-121).

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі його директора Сердійчук Я.Я. у позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. 14.05.2026 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

14.05.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи витребувані від АТ КБ «Приватбанк» докази, що надійшли до суду 08.05.2026.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 16.04.2020 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «86316010» підписав Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» в редакції від 20.03.2020 (а.с.15-18).

11.02.2022 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «3603» підписав паспорт споживчого кредиту ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», який містить інформацію про основні умови надання позики з урахуванням побажань позичальника; щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики для позичальника; про порядок повернення позики тощо (а.с.12-14).

11.02.2022 між ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (кредитодавець) в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 555167272172, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в межах кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах (п.2.1). Сторони домовилися про відкриття позичальнику кредитної лінії у межах якої кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі не більше 7000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.3.1). Кредит надається шляхом перерахування грошової суми, визначеної у п.3.1 договору, на банківський рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу (банківської платіжної картки) позичальника, що були надані кредитодавцю та зазначені у Розділі 14 цього договору (п.3.2). Датою повернення кредиту є 22.03.2022 (п.3.3). Строк кредитування складає 40 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, відповідно до п.3.2 цього договору (п.3.4). Заявлений строк кредитування складає 10 календарних днів з 11.02.2022 по 20.02.2022 (п.3.6). Процентна ставка фіксована (п.3.7) та становить: стандартна та знижена процентна ставка 990,00% річних (2,71% на день) за кожен день користування кредитом протягом строку дії цього договору; пільгова процентна ставка 3,65% річних (0,01% на день) на перші 10 календарних днів з дати видачі кредиту, включаючи день видачі кредиту (п.3.8, 3.9). Обов`язок здійснити першу сплату процентів за користування кредитом виникає у позичальника в останній календарний день заявленого строку 20.02.2022 (а.с.5.5.). При невиконанні умов, що дозволяють користуватися кредитом за пільговою процентною ставкою, сплата процентів за користування кредитом протягом заявленого строку здійснюється за стандартною процентною ставкою (п.5.8). Позичальник має право звернутися до кредитодавця з проханням продовжити строк користування кредитом, для чого оформляє заявку на продовження строку користування кредитом та сплачує комісію (а.с.19-27).

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, серію, номер паспорту, податковий номер, номер карткового рахунку НОМЕР_2 (Розділ 14).

Згідно з Графіком Платежів № 555167272172 (Додаток № 1 до договору № 555167272172 від 11.02.2022), заявлений строк кредитування з 11.02.2022 по 20.02.2022: процентна ставка 3,65% річних (0,1% - 0,70 грн в день); сума позики 7000,00 грн; сума відсотків 7,00 грн. Понад заявлений строк кредитування з 21.02.2022 по 22.03.2022: процентна ставка 990,00% річних (2,71% - 189,86 грн в день), сума позики 7000,00 грн; сума відсотків 5695,80 грн (а.с.10).

Відповідно до Додатку № 2 до договору позики № 555167272172 від 11.02.2022, що містить розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, дата видачі кредиту 11.02.2022; дата платежу 20.02.2022; кількість днів у розрахунковому періоді 10; сума кредиту 7000,00 грн (а.с.11).

Договір № 555167272172 від 11.02.2022 та Додатки № 1, 2 до нього підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «3603».

Згідно з довідкою про ідентифікацію до договору № 555167272172 від 11.02.2022, ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 555167272172 від 11.02.2022, ідентифікований ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія». Акцепт договору позичальником підписаний одноразовим ідентифікатором «3603», який 11.02.2022 надісланий позичальнику на номер телефону НОМЕР_4 (а.с.27).

На підтвердження перерахування ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» кредитних коштів, відповідно до договору № 555167272172 від 11.02.2022 у розмірі 7000,00, суду надано повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.02.2024, згідно з яким, на підставі укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» договору про переказ коштів № ФК-П-21/04-22, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 11.02.2022 об 10:36:44 на суму 7000,00 грн, маска картки: НОМЕР_2 (а.с.28).

Також, згідно з витребуваною від АТ КБ «Приватбанк» інформацією, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорту НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операції станом на 27.04.2026 та є фінансовим номером телефону - НОМЕР_4 , знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

З наданої Банком виписки про рух коштів за карткою НОМЕР_5 за період з 11.02.2022 по 21.02.2022 ОСОБА_1 суд вбачає, що 11.02.2022 на картку зараховані кошти у розмірі 7000,00 грн.

Згідно зі складеною ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» детальною довідкою по договору позики № 555167272172 від 11.02.2022, 11.02.2022 видано позиву у сумі 7000,00 грн; з 11.02.2022 по 20.02.2022 нараховувались проценти у розмірі по 0,70 грн щоденно; 22.02.2022 нараховані проценти у розмірі 2271,32 грн; з 23.02.2022 по 22.03.2022 нараховувались проценти у розмірі по 189,86 грн щоденно (а.с.30).

На підставі договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 та додаткового договору № 1 від 21.12.2023 до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, укладених між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор), ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками, в тому числі, за договором № 555167272172 від 11.02.2022 до боржника ОСОБА_1 на суму 14594,40 грн, що підтверджується копією договору факторингу та додатковим договором № 1 до нього, копією платіжної інструкції від 27.12.2023 про сплату ТОВ «Факторингу Партнерс» на користь ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» оплату за договором факторингом № 18/12/2023 від 18.12.2023; копією Акту приймання-передавання Реєстру боржників від 22.12.2023 за договором факторингу № 18/12/2023 від 18.12.2023; копією витягу з реєстру боржників від 22.12.2023 до договору факторингу № 18/12/2023 від 18.12.2023 (а.с.39-49,51).

Згідно зі складеним ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 18.12.2023 по 04.03.2026 розрахунком заборгованості за договором № 555167272172 від 11.02.2022, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 14594,40 грн, з яких: 7000,00 грн тіло кредиту, 7594,40 грн відсотки (а.с.38).

07.02.2022 між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 5211828, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1). Сторони договору погодили такі істотні умови кредитування: сума (загальний розмір) кредиту становить 20000.00 грн (п.1.2); кредит надається строком на 90 днів з 27.02.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 09.03.2022 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08.05.2022 (дата остаточного погашення заборгованості (п.1.3). Комісія за надання кредиту 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). За користування кредитом нараховуються проценти: протягом пільгового періоду 7500,00 грн за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; протягом поточного періоду 60000,00 грн за стандартною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.2, 1.5.3). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_8 *23. Проценти нараховуються за стандартною ставкою, окрім випадків, коли позичальнику запропонована протягом пільгового періоду процентна ставка зі знижкою (п.2.2.3). Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування, для чого має вчинити певні дії, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості за кредитом (п.2.3) (а.с.31-36).

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит №5211828 від 07.02.2022 (Додаток № 1 до договору про споживчий кредит №5211828 від 07.02.2022) дата видачі кредиту 07.02.2022; дата платежу - 08.05.2022; кількість днів у розрахунковому періоді 90; сума кредиту 20000,00 грн; проценти за користування кредитом 67500,00 грн, комісія 2000,00 грн, загальна вартість кредиту 89500,00 грн (а.с.50).

Відповідач підписав договір 07.02.2022 о 23:54 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора «J47752».

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, серію, номер паспорту, податковий номер, номер телефону , електронну пошту.

З довідки про ідентифікацію суд вбачає, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 5211828 від 07.02.2022

ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): J47752, який відправлено позичальнику 07.02.2022 на номер телефону: НОМЕР_4 (а.с.90).

На підтвердження перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів, відповідно до договору №5211828 у розмірі 20000,00, суду надана копія квитанції LIQPAY від 07.02.2022 про переказ ТОВ «Мілоан» на карту НОМЕР_3 коштів у сумі 20000,00 грн, призначення платежу кошти згідно договору 5211828 (а.с.91).

Також, згідно з витребуваною від АТ КБ «Приватбанк» інформацією, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорту НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операції станом на 27.04.2026 та є фінансовим номером телефону - НОМЕР_4 , знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

З наданої Банком виписки про рух коштів за карткою НОМЕР_5 за період з 07.02.2022 по 17.02.2022 ОСОБА_1 суд вбачає, що 07.02.2022 на картку зараховані кошти у розмірі 20000,00 грн (призначення виплата займу ОСОБА_2 ).

Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період з 07.02.2022 по 28.02.2022, у позичальника ОСОБА_1 за договором № 5211828 наявна заборгованість у розмірі 26000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20000,00 грн, заборгованість по процентам 4000,00 грн, заборгованість по комісії 2000,00 грн. З цієї відомості суд вбачає, що 07.02.2022 надання кредиту у розмірі 20000,00 грн та нарахування комісії за надання кредиту 2000,00 грн; відсотки нараховані за період з 08.02.2022 по 28.02.2022 включно (а.с.9).

На підставі договору факторингу № 25-07/2024, укладеному 25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор), ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржників за договорами про споживчий кредит, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № 5211828 від 07.02.2022 у загальному розмірі 26000,00 грн, що підтверджується копією договору факторингу, копією платіжної інструкції від 26.07.2024 про оплату за договором факторингу, копією акту приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024, копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 (Додаток № 3) (а.с.52-63).

Відповідно до складеного ТОВ «Факторинг Партнерс» розрахунку заборгованості за договором № 5211828 від 07.02.2022, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 26000,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 20000,00 грн, заборгованість за відсотками 4000,00 грн, заборгованість за комісією 2000,00 грн (а.с.37)..

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З договорів № 555167272172 від 11.02.2022 та № 5211828 від 07.02.2022 суд вбачає, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки ці договори укладені за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариств, доступ до яких забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариств, такі договори не були би укладені.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронні договори та підписав такі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договори № 555167272172 від 11.02.2022 та № 5211828 від 07.02.2022 укладені у формі електронного документу з електронними підписами сторін між первісними кредиторами ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 , є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договорів було вільним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Отже, дії позичальника щодо встановлення у кредитному договорі комісії за надання кредиту та вимога про стягнення такої комісії є правомірними.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, порушивши умови кредитного договору, доказів про сплату заборгованості за договором ані первісному кредитора ані позивачу матеріали справи не містять..

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1). Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн позивач надав копії таких документів: договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», де зокрема, усна консультація (без вивчення документів) одне питання 1500,00 грн (погодинна від 1500,00 грн); усна консультація (з вивченням документів) одне питання 2000,00 грн (від 1500,00 грн погодинна), письмова консультація одне питання - 3000,00 грн (від 1500,00 грн погодинно; складення позовної заяви становить 9000,00 грн з один документ (від 3000,00 грн погодинно), письмової заяви, клопотання 6000,00 грн за документ (від 2000,00 грн погодинно); заявки ТОВ «Факторинг Партнерс» на надання АО «Лігал Ассістанс» юридичної допомоги № 364 від 02.02.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договорами № 5211828, 555167272172 та витягу з Акту № 29 від 27.02.2026 про надання юридичної допомоги, де надання усної консультації з вивченням документів 2 години вартістю 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години вартістю 12000,00 грн (а.с.71-78).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив.

Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн не є співмірним із ціною позову, складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 4 години, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зокрема, надання усної консультації 2 години та складання позовної заяви 2 години, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та подана директором ТОВ «Факторинг Партнерс», а не адвокатом, справа розглядалась без участі в судовому засіданні сторони позивача.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням ціни позову, складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки така сума відповідає критерію реальності та справедливості.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, оскільки позов задоволено у повному обсязі.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у загальному розмірі 40594 (сорок тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) грн 40 коп., з яких: за договором кредитної лінії № 555167272172 від 11.02.2022 у розмірі 14594 грн 40 коп.; за договором про споживчий кредит № 5211828 від 07.02.2022 у розмірі 26000 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14.05.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО