Ухвала суду № 136507581, 14.05.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/175/26

1-кп/612/31/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якимівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, працюючого в ПП «Агрохолдинг «Надійний» підсобним працівником, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, згідно ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об?єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об?єктах загального користування у межах, встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спешального використання об?єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об?єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Забороняються знаряддя добування об?єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.

Відповідно до наказу № 46 від 24.03.2025 Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області встановлено заборону на вилов (добування) водних біоресурсів у весняно - літній період природного відтворення (нересту) у 2025 році на водних об?єктах Харківської області, зокрема з 01.04.2025 по 20.05.2025 у всіх річках (їх частинах) та їх кореневих водах (руслах річок з усіма діючими рукавами, затоками, затонами).

Відповідно до п. п. 1 п. 1, п. п. 4 п. 4 розділу 4 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, забороняється добування вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, іншими сітковими знаряддями добування (вилову), а також забороняється добування (вилов) водних біоресурсів у період нересту, тобто у період весняно літньої заборони лову риби.

Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об?єктами права власності Українського народу.

Згідно ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» від імені Українського народу права власника об?єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за № 269/3562), забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для тіл водного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Крім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об?єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК України ) треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам, без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.

Так, 23.04.2025, ОСОБА_4 перебував, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього в порушення вищезазначених норм законодавства України, виник умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом. Для реалізації свого кримінального протиправного умислу, направленого на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_4 взявши із собою заборонені знаряддя для вилову риби - рибальські сітки в загальній кількості 8 штук направився до узбережжя річки Бритай, де вже знаходився пластиковий човен біло-зеленого кольору з двома дерев?яними веслами.

Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, направленого на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_4 , цього ж дня, близько 14:00, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, знаходячись на березі річки Бритай поблизу території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на пластиковому човні біло-зеленого кольору вийшов на водяне дзеркало річки Бритай, де встановив заборонені знаряддя для вилову риби, а саме рибальські сітки в кількості 8 штук.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 24.04.2025, близько 05:30, ОСОБА_4 прийшов до узбережжя річки Бритай, а саме його ділянки, що розташована неподалік території вищевказаного домоволодіння, де на пластиковому човні біло-зеленого кольору вийшов на водяне дзеркало річки Бритай та дістав з води вищевказані рибальські сітки в кількості 8 штук, за допомогою яких він займався незаконним рибним добувним промислом, під час якого виловив водні біоресурси, а саме рибу: 2 особини виду щука вартістю 3 468 грн. за одну штуку, 251 особину виду лящ вартістю 1 649 грн. за одну штуку, 37 особин виду карась сріблястий вартістю 1 581 грн. за одну штуку, 7 особин виду окунь вартістю 3 162 грн. за одну штуку, 6 особин виду краснопірка вартістю 1 564 грн. за одну штуку, 83 особини виду карась золотий вартістю 330 грн. за одну штуку.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв майнову шкоду Близнюківській селищній територіальній громаді Лозівського району Харківської області в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області на загальну суму 538 240 гривень.

Внаслідок вилову вказаних водних біоресурсів за допомогою заборонених знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих матеріалів, що мало місце на річці Бритай поблизу села Якимівка Близнюківської селищної територіальної громади Лозівського району Харківської області, довкіллю (водному об?єкту) було завдано істотну шкоду за ознакою добування великої кількості водних біоресурсів, в тому числі видів риб, вилов яких заборонено, у період нересту.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст. 249 КК України, як Незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

До суду 13.05.2026 надійшло від ПП «Агрохолдинг «Надійний» клопотання про передачу особи на поруки, в якому директор ПП «Агрохолдинг «Надійний» ОСОБА_8 просить суд передати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на поруки трудовому колективу ПП «Агрохолдинг «Надійний», на підставі ст. 47 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти вказаного клопотання.

Захисник підтримав клопотання.

ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд задовольнити клопотання та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки колективу ПП «Агрохолдинг «Надійний», де він працює, а кримінальне провадження закрити.

При цьому, ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що розуміє суть обвинувачення, підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а також своє право заперечувати проти закриття кримінального провадження та на проведення судового провадження в повному обсязі.

Заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.

Із роз`яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Згідно п. 6 даної постанови звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок. Отже, процесуальною умовою застосування ст. 47 КК України є наявність клопотання колективу підприємства, установи або організації про передачу особи на поруки.

Аналогічно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 р. у справі № 632/795/18 зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою.

Отже, підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку.

Також звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки.

Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених вище обставин суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу. Виходячи з наведених положень закону, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.

Отже, суд переконався в тому, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , дійсно мало місце, воно містить в собі склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Судом встановлено, що ПП «Агрохолдинг «Надійний» знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 68, що ОСОБА_4 дійсно там працює підсобним працівником до теперішнього часу, колектив підприємства клопоче про взяття останнього на поруки, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів колективу ПП «Агрохолдинг «Надійний» від 10.04.2026, згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є проступком, ОСОБА_4 на момент розгляду справи не знятих та не погашених судимостей не має, щиро покаявся.

Відповідно на послідовної практики Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяттяце не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.

Поведінка обвинуваченого, як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій та їх осуд, що знайшло своє підтвердження в доводах клопотання трудового колективу ПП «Агрохолдинг «Надійний», отже переконало суд в тому, що обвинувачений дійсно щиро розкаюється у вчиненому.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно із ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без застосування до нього заходів кримінального покарання і він може бути звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу Приватного підприємства «Агрохолдинг «Надійний», роз`яснивши йому наслідки порушення умов передачі на поруки.

Щодо заявленого цивільного позову.

За змістом ст. 129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Поміж тим, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності й закриття кримінального провадження цивільний позов не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З огляду на викладене, потерпіла сторона має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №661/2681/18, від 16.08.2021 справі №644/7193/17, від 24.05.2018 у справі №531/2332/14-к, від 15.01.2019 у справі №185/442/16-к та інших, які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У зв`язку з закриттям провадження у справі, цивільні позови, які заявлені та прийняті в даному кримінальному провадженні, підлягають залишенню без розгляду. При цьому цивільний позивач вправі пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати за проведення експертизи слід стягнути з ОСОБА_4 , що відповідає правовому висновку викладену у постанові ВС від 10.04.2024 у справі № 577/5002/20.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.04.2025 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47 КК України, ст. ст. 284-286, 288 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання директора Приватного підприємства «Агрохолдинг «Надійний» ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв`язку з передачею його на поруки колективу Приватного підприємства «Агрохолдинг «Надійний» - задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу Приватного підприємства «Агрохолдинг «Надійний», якщо він протягом одного року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого за ч. 1 ст. 249 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2025 за № 12025226110000141 - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним умов передачі його на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України.

Роз`яснити трудовому колективу Приватного підприємства «Агрохолдинг «Надійний», що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу він не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу.

Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-екологічної та економічної експертизи № 12116/12117 від 17.09.2025 в сумі 38167 (тридцять вісім тисяча сто шістдесят сім) грн. 20 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.04.2025 скасувати.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави: рибальські сітки в загальній кількості 8 штук довжиною по 70 метрів та висотою по 1,5 метри кожна, чотири сітки з яких розміром вічка 45 мм, дві сітки з розміром вічка 35 мм та дві сітки з розміром вічка 60 мм,поміщені до двох поліпропіленових мішків білого кольору; пластиковий човен біло-зеленого кольору з двома дерев`яними веслами.

Речові докази, а саме: карась сріблястий в кількості 37 екземплярів, загальною вагою 7,840 кг; лящ в кількості 251 екземпляр, загальною вагою 44,550 кг; окунь в кількості 7 екземплярів, загальною вагою 0,675 кг; краснопірка в кількості 6 екземплярів, загальною вагою 0,810 кг, щука в кількості 2 екземпляри, загальною вагою 1,430 кг, карась золотий в кількості 83 екземпляри, загальною вагою 15,670 кг, поміщені до трьох поліпропіленових мішків білого кольору повернути Близнюківській селищній раді Лозівського району Харківської області, а при відмові від отримання знищити.

Речові докази, а саме рибальські сітки: одна сітка довжиною 35 м, висотою1,5 м та розміром вічка 3 см; одна сітка довжиною 30 м висотою 2 м та розміром вічка 5 см; одна сітка довжиною 100 м, висотою 1,6 м та розміром вічка 5 см; одна сітка довжиною 70 м висотою 1,6 м та розміром вічка 4,5 см, поміщені до двох окремих мішків та опечатані бирками знищити.

Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», чорного кольору ІМЕН: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 повернути ОСОБА_4 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1