Рішення № 136507208, 13.05.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/299/26

Провадження № 2/390/202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Погрібній А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 13788,62 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 15.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71226625, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 30 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.275 % в день, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту. У разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування) нараховується 4% пені за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 06.07.2025 між Позикодавцем та Позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15100171 до Договору позики №71226625, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 23 дні (в результаті чого строк кредитування складає 53 днів тобто до 06.07.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,275 % на 1 %. 06.08.2025 між Позикодавцем та Позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15305050 до Договору позики № 71226625, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає 83 днів тобто до 06.08.2025). 06.09.2025 між Позикодавцем та Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15511376 до Договору позики №71226625, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає 113 днів тобто до 06.09.2025). 16.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту № 71226625 від 15.05.2025. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у вказаному розмірі, яку позивач просить стягнути. Також просить стягнути судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України).

У п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексам України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.509-510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 15.05.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено кредитний договір № 71226625, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строк кредиту 30 днів, процентна ставка 0,275 %, комісія за надання кредиту 4 %. Сума кредиту перехована на номер електронного платіжного засобу. 06.07.2025 між Позикодавцем та Позичальником укладено Додаткову угоду №15100171 до Договору позики №71226625, за умовами якої пролонгований строк кредитування на 23 днів, тобто до 06.07.2025 також змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,275 % на 1 %. 06.08.2025 між Позикодавцем та Позичальником укладено Додаткову угоду №15305050 до Договору позики №71226625, за умовами якої пролонговано строк кредитування на 30 днів, тобто до 06.08.2025. 06.09.2025 між Позикодавцем та Відповідачем укладено Додаткову угоду №15511376 до Договору позики №71226625, за умовами якої за строк кредитування продовжено на 30 днів, тобто до 06.09.2025.

Відповідно до платіжної інструкції «9b4ee9d1-7504-4895-862a-59ae300bad64» ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перерахувало ОСОБА_2 на платіжний інструмент № НОМЕР_1 15.05.2025 - 5000,00 грн.

На вимогу ухвали суду від 09.02.2026 АТ КБ «Приватбанк» надано наступну інформацію: на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 емітовано карту № НОМЕР_3 та 15.05.2025 на вказаний рахунок зараховано 5000,00 грн.

Згідно договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», останнє набуло право вимоги по ряду кредитних договорів, зазначених в реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 23/12/25-02 до договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 71226625 на загальну суму 6674,00 грн з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1729 грн - заборгованість за відсотками; 2600,00 грн неустойка; 345,00 грн - комісія.

Згідно розрахунку суми заборгованості за Договором позики № 71226625 заборгованість ОСОБА_1 становить 13788,62 грн з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1500,00 грн - заборгованість за відсотками; 6792,37 грн неустойка; 496,25 грн комісія. Також вказано, що ОСОБА_1 06.06.2025, 07.07.2025 07.08.2025, 14.09.2025 та 24.09.2025здійснювала платежі на суму 6523,88 грн, з яких 3207,63 грн зараховано у сплату пені.

Пункт 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, містить приписи, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України введений в дію Законом України № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022.

Воєнний стан, що триває, введений в Україні із 24 лютого 2022 року, згідно Указу Президента України року № 64/2022 від 24.02.2022 та Закону України № 2102-IX від 24.02.2022.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 по справі № 559/1622/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнити пунктом 6-1 такого змісту:"6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, відповідач звільняється від відповідальності від сплати неустойки, в силу прямої вказівки цього Закону, і позовні вимоги в частині 6792,37 грн пені, які нараховані позивачем, задоволенню не підлягають.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує позивач. Такий висновок сформульовано Верховним Судом в постанові від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

Відповідно до п. 6.8.1 6.8.3 договору надання коштів у позику: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом. Простроченими процентами за користування кредитом вважаються проценти, які були передбачені договором та застосовувались за весь період користування позичальником кредитом у відповідності до умов договору, які не були сплачені позичальником в строк, встановлений договором; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка, проценти за понадстрокове користування кредитом, комісія за надання кредиту та інші платежі відповідно до договору (у випадку їх нарахування).

Зважаючи на часткову оплату відповідачем заборгованості за кредитним договором у сумі 3207,63 грн, які зараховані у сплату пені, від сплати якої позичальник звільнена в силу Закону, суд вважає необхідним, грошові кошти у сумі 3207,63 грн, врахувати в рахунок погашення заборгованості суми кредиту.

На підставі викладеного, до приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість у розмірі 3546,12 грн, з яких: 1792,37 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1500,00 грн заборгованість за відсотками; 253,75 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 1842,00 грн судових витрат.

Керуючись ст.525-527, 530, 625, 1054 ЦК України, ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" заборгованість за договором № 71226625 від 15.05.2025 в сумі 3546,12 грн, з яких: 1792,37 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1500,00 грн заборгованість за відсотками; 253,75 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" судові витрати у сумі 1842,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП", юридична адреса: вул. Садова, 31/33, оф. 40/3, м. Ірпінь, Київська область, ЄДРПОУ 44280974;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.А. Бойко