Рішення № 136507030, 13.05.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/681/26

Провадження № 2/352/833/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

13 травня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

20.03.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.04.2025 року між ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та відповідачем був укладений договір надання коштів у кредит № 71479772, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 12000 грн на строк 30 днів з процентною ставкою 0,500% в день, комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту, що становить - 1800 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж саму суму грошей у день закінчення строку та сплатити відсотки за користування кредитом.

27.03.2025 року ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ ФК ЄАПБ уклали договір факторингу №27/03/25 у відповідності до умов якого до ТОВ ФК ЄАПБ перейшло про вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 16 від 24.09.2025 року до вказаного договору до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18208 грн.

Відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за договорами в розмірі 18208 грн та понесені судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. У позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в разі проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження здійснювати такий розгляд без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась,про день та час слухання справи повідомлялась відповідно до вимог закону, в тому числі і шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Правом на подання відзиву не скористалася, будь-яких клопотань від неї до суду не надходило.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.03.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 13.05.2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 5 ст.268 ЦПК України зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 18.04.2025 року між ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та відповідачем укладений договір позики № 71479772, згідно якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику власність грошові кошти на погодженої умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язаний повернути по законодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату- проценти від суми позики та комісію за надання кредиту.

Сума кредиту - 12000 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка в день за користування позикою 0,500%, тип процентної ставки - фіксована, комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту в розмірі 1800 грн, дата повернення кредиту 17.05.2025, проценти за понадстрокове користування кредитом 4%, пеня 4, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16 %.

Відповідно до 6.1 за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному у п.2.2 договору.

У розділі 7 договору встановлено порядок продовження строку кредитування, у відповідності до якого, позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосування одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реєлізації позичальником такого права. За продовження строку користування кредитом позичальник вносить кредитодавцю платіж, який визначається, виходячи з процентної ставки, зазначеної у договорі та/або додатковій угоді та кількості днів, на якц позичальник бажає оформити пролонгацію.

Вказаний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 37660 (доказ в електронному вигляді).

В додатку №1 до договору позики наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якого дата видачі кредиту 18.04.2025 року, дата платежу 17.05.2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, сума кредиту - 12000 грн, проценти за користування кредитом - 1800 грн, комісія за надання кредиту 1800 грн (доказ в електронному вигляді).

Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000110712 19.01.2026 року підтверджене виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було здійснено наступну успішну платіжну операцію: 1) Дата 18.04.2025 року; 2) Номер платежу 0e9d27f8-a1a5-4c82-b063-35f399c2aa21; 3) Сума 12000.00 грн.; 4) Отримувач Вінгріс Мирослава на карту № НОМЕР_1 (доказ в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 71479772 за період з 18.04.2025 по

24.09.2025 року за боржником, яким є ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором загальному розмірі 18 208 грн, з яких: 7448 грн - сума заборгованості за основною сумою, 3480 грн - заборгованість за відсотками, 5760 грн заборгованість за відсотками, нарахованими за понадстрокове користування кредитом, 1520 грн комісія. При цьому відповідачем було внесено коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом в загальному розмірі 6512 грн, з яких: 1680 грн зараховано первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, 280 грн - в рахунок погашення комісії за надання кредиту та 4552 грн на рахунок погашення тіла кредиту. Нарахування відсотків здійснювалось за період 18.04.2025 року по 17.05.2025 року за ставкою 0,500 %, що в грошовому виразі становить 60 грн, з 18.05.2025 по 14.06.2025 року - за ставкою 1 % (120 грн в день) та з 15.04.2025 по 26.06.2025 року - за ставкою 4% (480 грн в день) (доказ в електронному вигляді).

27.03.2025 року між ТОВ1 безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ ФК ЄАПБ був укладений договір факторингу 27/03/25. Згідно пункту 1.1 цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників , сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, відображаються у відповідних реєстрі боржників , складеному за формою згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (доказ в електронному вигляді).

Згідно пункту 1.2 цього договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні право вимоги.

Згідно додаткової угоди №9 від 24.09.2025 року до договору факторингу 27/03/25 від 27.03.2025 року загальна сума прав вимог що відступаються, зокрема, відповідно до реєстру боржників №16 58 400 007,64 грн. Дана додаткова угода набирає чинності та дії з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною договору . Положення даної додаткової угоди діють виключно щодо Реєстру Боржників № 15 від «24» вересня 2025 року та Реєстру Боржників № 16 від «24» вересня 2025 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів (доказ в електронному вигляді).

24.09.2025 року ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів передав, а ТОВ ФК ЄАПБ прийняв реєстр боржників №16 до договору факторингу 27/03/25 від 27.03.2025 року, про що сторони уклади акт прийому передачі реєстру боржників (доказ в електронному вигляді).

У відповідності до витягу з реєстру боржників №16 від 24.09.2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором позики № 71479772 в загальній сумі 18208 грн, з яких: 7448 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3480 грн сума заборгованості за відсотками, 5760 грн заборгованість за відсотками за понадстрокове користування позикою та 1520 грн заборгованість за комісією за надання кредиту (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 18.04.2025 року між відповідачем та з ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір позики №71479772 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму 12000 грн строком на 30 днів, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1800 грн, шляхом переказу на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,500% від суми кредиту за кожен день користування.

В подальшому позивач правомірно набув право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по договору №71479772 від 18.04.2025 року.

Отже, за умовами договору, який було підписано ОСОБА_1 строк позики становить 30 днів. Як вбачається із матеріалів справи позичальником не було ініційовано продовження строку надання кредиту, в порядку, передбаченому п.7. договору, та відповідно не було укладено додаткових угод між сторонами з цього приводу. Відтак, на переконання суду, відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування 30 днів мали б становити 1800 грн (12000грн*0,500%*30днів). Отже, з урахуванням того, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом було сплачено 1680 грн, остаточна сума відсотків що підлягає стягненню становить 120 грн.

Крім того суд погоджується із залишком заборгованості по тілу кредиту, що відповідно до розрахунку заборгованості становить 7448 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача відсотків за понадстрокове користування позикою (кредитом) в розмірі 5760 грн, то суд вважає, що оскільки такі відсотки в розумінні ст. 625 ЦК України є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання та додаткових угод щодо продовження строку користування позикою за даним договором стороною позивача до матеріалів справи не додано, позивач не заявляв вимог про стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, то така до задоволення не підлягає.

Також, кредитний договір передбачає одноразову сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1800 грн, яка відповідачем не була погашена в повному обсязі. Наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту. Тому суд вважає, що залишок несплаченої суми комісії за надання кредиту в розмірі 1520 грн відповідає умовах договору та підлягає стягненню з відповідача.

При цьому, суд не приймає до уваги ні процентну ставку за понадстрокове користування позикою (її частиною) на рівні 4% на день, ні орієнтовну річну процентна ставка 2617,16%, оскільки договором встановлена фіксована процентна ставка, умови договору його сторонами не змінювалися, тому до правовідносин застосовуються положення частини 3 статті 1056-1 ЦК України щодо незмінності фіксованої процентної ставки і неможливості її зміни в односторонньому порядку.

Відтак, позов слід задовольнити частково.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 1328,86 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №71479772 від 18.04.2025 року в загальній сумі 9 088 (дев`ять тисяч вісімдесят вісім) грн з яких: за основною сумою боргу 7 448 (сім тисяч чотириста сорок вісім) грн, заборгованість за відсотками 120 (сто двадцять) грн; заборгованість за комісією за надання кредиту 1 520 (одна тисяча п`ятсот двадцять) грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 328 (одну тисячу триста двадцять вісім) грн 86 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення складене у повному обсязі 13.05.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.