Рішення № 136507018, 14.05.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/575/26

Номер провадження 2/350/614/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №178748 від 10.04.2025 у розмірі 17492,00 грн., яка складається із 10977,11 грн. заборгованості за тілом кредиту, 5913,89 грн. заборгованості за відсотками та 601,00 грн. заборгованості за комісією, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10.04.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №178748 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 12 163,00 грн. із зобов`язанням повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених договором. Кредитний договір укладено відповідно до вимог ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6bc9e414, що підтверджує волевиявлення відповідачки щодо укладення договору та погодження з його умовами. На виконання умов договору первісний кредитор перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідачки №5355-28XX-XXXX-8245, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №178748 від 10.04.2025.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти та проценти у встановлені строки не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 19592,00 грн., однак вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 2100 грн. позивачем не заявляються, а тому до стягнення заявлено 17492,00 грн. В зв`язку з наведеним, просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подала, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її участю до суду не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе та доцільне провести розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення спору по суті, та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ст.ст. 247, 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 10.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №178748, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти у сумі 12 163,00 грн. строком на 120 днів із сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, визначених умовами договору. Кредитний договір укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», шляхом використання відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджує волевиявлення останньої щодо укладення договору та погодження з його умовами. На виконання умов кредитного договору ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» перерахувало кредитні кошти на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 .

10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №178748 від 10.04.2025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників та акту приймання-передачі реєстру прав вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору станом на день звернення позивача до суду утворилась заборгованість у загальному розмірі 17 492,00 грн., яка складається із:10 977,11 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 913,89 грн. - заборгованість за процентами; 601,00 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідачкою, незважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано доказів на спростування обставин укладення між сторонами кредитного договору, отримання кредитних коштів чи належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов`язання, непогашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Оскільки, відповідачкою не надано доказів про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за кредитними договорами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 7000 грн., понесених у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2025 між Адвокатським бюро «Татаренко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 та Додаткову угоду №25770872007 від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, за умовами яких адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «Юніт Капітал» з питань, що відносяться до судів загальної юрисдикції у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг вартість наданої професійної правничої допомоги становить 7000,00 грн.

Вказані витрати підтверджені належними письмовими доказами та не викликають у суду сумнівів щодо їх дійсності та необхідності.

Враховуючи категорію справи, характер спірних правовідносин, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, необхідність підготовки процесуальних документів та доказової бази, а також принципи співмірності, розумності та справедливості судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором №178748 від 10.04.2025 у розмірі 17 492 (сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 00 коп., та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя