Рішення № 136506862, 14.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1659/26

Провадження № 2-а/345/34/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Лучки Сергія Михайловича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 06776285 від 06.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

Свою заяву позивач мотивував тим, що 26.02.2026 він, рухаючись в напрямку м. Тернопіль на транспортному засобі марки «Пежо 5008», номерний знак НОМЕР_1 , близько 14:10 год. був зупинений працівником поліції Лучкою С.М. на виїзді з м. Чортків Тернопільської області. На вимогу інспектора він зупинився на прилеглій території. Підійшовши до транспортного засобу, вказаний працівник поліції не повідомив про причини зупинки, не надав службового посвідчення. Після запитання, яка підстава зупинки транспортного засобу, даний інспектор послався на п. 7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху, згідно розпорядженням від 04.04.2025, виданим Тернопільською ОВА, та почав вимагати пред`явлення документів, проте на вимогу ознайомити з даним рішенням вище зазначений інспектор відповів, що це не передбачено жодним нормативно-правовим актом, що він не зобов`язаний ознайомлювати громадян з даним рішенням. Після цього працівник поліції Лучка С.М. повідомив, що ним здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, а саме: при перевірці документів на підставі п 2.4 водій не пред`явив посвідчення водія, реєстраційних документів на транспорт та страхового поліса обов`язкового страхування, чим порушив п.2.1.а.ПДР - керування Т3 особою, позбавленою права керування Т3, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, хоча він жодним чином не відмовлявся від їх пред`явлення на законну вимогу даного інспектора. Скориставшись своїм правом для залучення адвоката, він попросив про перенесення розгляду справи для залучення адвоката, дане клопотання ОСОБА_2 задовольнив, та переніс розгляд справи на 06.03.2026. Слід зазначити, що на даній ділянці дороги не було встановлено жодних обмежувальних та заборонних знаків, які б інформували учасників дорожнього руху про обмеження чи заборону руху на даній ділянці автошляху. Також він здійснив декілька телефонних дзвінків на гарячу лінію 102, також попросив про виїзд слідчо-оперативної групи для встановлення нею факту, правомірності дій даних працівників поліції, проте ніхто так і не приїхав на місце події. Близько 14:34 год. надійшов телефонний дзвінок від старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Худа Петра Михайловича, під час розмови даний інспектор повідомив що слідчо-оперативну групу прийдеться дуже довго чекати і взагалі там знаходиться мобільний блокпост (який жодним чином не був обладнаний), на запитання, що таке мобільний блокпост і де його визначення можна знайти в законодавстві України, на що він підвищив голос і кинув слухавку, даний факт зафіксовано у зверненні №1118173 від 26.02.2026 на гарячу лінію патрульної поліції України.

03.03.2026 ним було здійснено дзвінок в Управління патрульної поліції Тернопільської області для перенесення розгляду справи з 06.03.2026 на інший день, у зв`язку з лікуванням в стаціонарі міської клінічної лікарні №1 Івано-Франківської міської ради, на що отримав відповідь, що дані звернення в телефонному режимі не приймаються. Про винесення постанови він дізнався з повідомлення в мобільному застосунку «ДІЯ». Таким чином, ним не допущено порушення, оскільки він не відмовлявся виконувати законні вимоги працівника поліції, а, отже, відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірну постанову на позивача винесено працівником Управління патрульної поліції в Тернопільській області, а саме: інспектором УПП в Тернопільській області ДПП НП України капітаном поліції Лучкою Сергієм Михайловичем. Вказане підтверджено належними та допустимими доказами. Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП не являється структурним підрозділом ГУ НП в Тернопільській області та не входить в штат ГУ НП в Тернопільській області, відповідно й працівники УПП в Тернопільській області ДПП НПУ не перебувають у службових відносинах з ГУ НП в області, а тому ГУ НП не може нести відповідальність за дії працівників, Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, які не мають до нього жодного відношення. Адміністративна постанова винесена посадовою особою Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП НПУ, являється рішенням суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП НПУ, а отже, УПП в Тернопільській області ДПП НПУ може виступати в суді як відповідач, оскільки саме його рішення оскаржується. Отже, в даному спорі ГУ НП в Тернопільській області жодним чином не приймало участі, інспектор УПП в Тернопільській області ДПП НП України капітан поліції Лучка Сергій Михайлович не являється співробітником ГУ НП в Тернопільській області та не перебуває з ГУ НП у трудових відносинах. Внаслідок наведеного ГУ НП в області не може відповідати за дії працівника котрий не являється його співробітником та надавати їм оцінку.

Представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відеозаписами з нагрудного відеореєстратора поліцейського, які долучаються до матеріалів адміністративної справи, зафіксовано неодноразову відмову позивача надати посвідчення водія на вимогу працівників поліції, Щодо посилання позивача в адміністративному позові на те, що в працівників поліції не було законних підстав зупиняти транспортний засіб під керуванням позивача та вимагати документи на транспортний засіб, то вказане твердження вважає безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи на підставі наступного. У відповідності до Наказу коменданта Тернопільської області № 7 від 29.12.2025, лейтенант поліції Лукач Сергій Миколайович, інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП Тернопільській області ДПП, призначений уповноваженою особою, якому надано повноваження щодо перевірки документів, огляду в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. У відповідності до рішення Ради оборони Тернопільської області від 04.04.2025 № 15. (дск) «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в області», введеного в дію Розпорядженням Тернопільської обласної військової адміністрації від 04.04.2025 № 221/01.02-01 «Про введення в дію рішення ради оборони від 04 квітня 2025 року № 15» дозволено Головному управлінню Національної поліції в Тернопільській області, управлінню патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції утворювати на території області мобільні блокпости, із залученням представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в порядку, визначеному чинним законодавством». Оскаржувана постанова винесена у відповідності до чинного законодавства, проведено повний розгляд справи, позивач був ознайомлений зі ст.ст. 268, 289 КУПАП та ст. 63 Конституції України, з оскаржуваною постановою, де поставив у графі 7, 8 підписи. Таким чином, вважає, що оскаржувана постанова цілком законна та не підлягає до скасуванню, оскільки ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, чітко передбачено, що особа повинна мати при собі та пред?явити для перевірки посвідчення водія на транспортний засіб відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, що позивачем зроблено не було, що підтверджується матеріалами справи та самим позивачем. Вважає такими, що не заслуговують на увагу та спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності твердження позивача, викладені у позовній заяві. Особисте суб?єктивне трактування норм чинного законодавства не може бути підставою звільнення від відповідальності.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 11.03.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, без виклику сторін, запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

18.03.2026 представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача (а.с. 14-22).

Ухвалою суду від 20.03.2026 у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про заміну неналежного відповідача відмовлено. Залучено до розгляду справи в статусі другого відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

24.03.2026 представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 25-26).

31.03.2026 представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подала до суду заяву про продовження процесуального строку (а.с. 34-35).

Ухвалою суду від 09.04.2026 заяву представника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про продовження процесуального строку задоволено та продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів.

13.04.2026 представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 40-42).

Ухвалою суду від 29.04.2026 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

06.05.2026 позивача подав до суду заяву про усунення недоліків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6776285 від 06.03.2026, яка винесена інспектором УПП в Тернопільській області, лейтенантом поліції Лукачем Сергієм Михайловичем, 26.02.2026 о 13:39 год. в м. Чотків, дорога М19, 392 км., ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на законну вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а ПДР. У зв`язку із чим постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Згідно з випискою № 1550 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 02.03.2026 по 09.03.2026 (а.с. 7).

Розпорядженням Тернопільської обласної військової адміністрації від 04.04.2025 № 221/01.02-01 «Про введення в дію рішення ради оборони від 04 квітня 2025 року № 15» введено в дію рішення ради оборони від 04 квітня 2025 року № 15. Контроль за виконанням рішення ради оборони області, введеного в дію цим розпорядженням, покладено на департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами обласної військової адміністрації в межах визначених повноважень (а.с. 8).

Відповідно до наказу коменданта Тернопільської області № 7 від 29.12.2025 та додатком № 1 до нього лейтенант поліції ОСОБА_3 призначений уповноваженою особою, якому надано повноваження щодо перевірки документів, огляду в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану (а.с. 43-47).

Згідно з відеозаписом, який розміщено на лазерному диску, який долучений до матеріалів справи Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на ньому зафіксовано, як 26.02.2026 о 14:11 год. працівником поліції було зупинено транспортним засіб під керуванням ОСОБА_1 та зазначено, що вони перевіряють військові-облікові документи на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національної поліції», згідно з рішенням ради оборони Тернопільської області від 04.04.2025. О 14:14 год. працівник поліції просить у ОСОБА_1 надати документи, на що останній зазначає, що не бачить законних підстав для цього. О 14:16 год. працівник поліції повторно запитує у ОСОБА_1 , чи буде він надавати документи, та повідомляє, що за відмову передбачена відповідальність, на що останній зазначає, що не бачить для цього законних підстав. Після цього працівником поліції зазначено, що ним буде розпочато розгляд справи за непред`явлення ОСОБА_1 посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та діючого полісу страхування, та повторно запитує, чи бажає останній надати вказані документи, однак останній вказує, на підставі чого він вимагає їх у нього, на що працівник поліції посилається на п.п. 2.1, 2.4 ПДР. Після цього працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 заявив усне клопотання про перенесення розгляду. В подальшому працівник поліції зачитав ОСОБА_1 запрошення для розгляду даного адміністративного правопорушення на 06.03.2026 о 09:30 год. до відповідного органу Національної поліції та повідомлено, що у разі його неприбуття або неподання клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд буде проведено відповідно до вимог, передбачених ст. 268 КУпАП, тобто, без його участі (а.с. 50).

Між сторонами виник спір з приводу правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Оцінка суду:

дослідивши докази, які надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Як передбачено приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

Положення ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.п. «а», «б», «ґ» п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Підпункт «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху передбачає, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, а це, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Відповідно до п. 3 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (Далі Порядок) блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно з п.п. 1 п. 20 Порядку заходи з контролю в`їзду/виїзду включають: 1) на блокпостах: перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо); проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.

Відповідно до частини 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, позивач 26.02.2026 о 13:39 год. в м. Чотків, дорога М19, 392 км., керував транспортним засобом та на законну вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а ПДР.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

З долученого Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відеозапису встановлено, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пред`явити документи, зокрема, посвідчення водія, а також роз`яснив про настання відповідальності у разі відмови надати документи та повідомив причину зупинки, а саме: п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та згідно з рішенням ради оборони Тернопільської області від 04.04.2025.

Таким чином, працівник поліції обгрунтовано здійснив зупинку транспортного засобу для перевірки документів.

Крім того, суд вважає такими, що не спростовують обставин вчиненого порушення, доводи позивача на відсутність підстав для зупинки його транспортного засобу і, відповідно, права вимагати у нього відповідні документи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», яка встановлює обов`язки водія, визначено, що останній зобов`язаний мати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством поліс обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Підпунктом «а» п.2.4. ПДР передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Таким чином, виходячи з наведених норм, обов`язок водія пред`явити для перевірки документи, які визначені у ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п.п «а» п. 2.4 ПДР, не ставиться у залежність від будь-яких інших умов, оскільки вимога працівника поліції щодо цього має імперативний, обов`язковий характер, що вимагає беззастережного виконання.

Також слід звернути увагу на те, що у постанові від 10.09.2019 по справі № 537/2324/17 Верховний Суд наголошує, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених є обгрунтованим, навіть коли факт іншого порушення правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на викладене, матеріалами відеозапису належним чином підтверджується факт відмови ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія, що дає підстави для висновку про порушення позивачем вимог п.2.4.а ПДР та становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити за позовом до інспектора Лучки Сергія Михайловича з тих підстав, що відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.09.2020 у справі №742/2298/17.

Також суд враховує, що Головне управління Національної поліції в Тернопільській області своїми діями не порушило права та інтереси позивача, тобто воно не є належним відповідачем у даній справі, оскільки спірну постанову винесено працівником Управління патрульної поліції в Тернопільській області, яке не являється структурним підрозділом ГУ НП в Тернопільській області та не входить в штат ГУ НП в Тернопільській області, а тому у задоволені позову до даного відповідача необхідно відмовити з даних підстав.

Відповідно вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що постанова відповідача про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6776285 від 06.03.2026 прийнята на підставі та в межах повноважень, а тому рішення суб`єкта владних повноважень необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 126, 245, 251, 252, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 8, 35 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.ст. 14, 16 ЗУ «Про дорожній рух», керуючись ст.ст. 2, 5, 77, 241-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Лучки Сергія Михайловича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса: вул. Валова, 11 м. Тернопіль Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40108720.

Відповідач: інспектор Лучка Сергій Михайлович, адреса місця роботи: вул. Валова, 11 м. Тернопіль Тернопільська область.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса: вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль.

Суддя: