Ухвала суду № 136506202, 12.05.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5314/26

провадження № 2/208/4762/26

УХВАЛА

(про залишення позовної заяви без руху)

12 травня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Подкопаєва І.А., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геника Віталія Миколайовича в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, та повернення земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернувся керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, та повернути земельну ділянку Кам`янській міській раді шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.

Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Заводського районного суду міста Кам`янського.

Позовна заява подана керівником Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в порядку статті 56 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (№ 12-194гс19).

У справі, що переглядається, прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У цих правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

З огляду на вищенаведене у позові прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, яка самоусунулася від виконання покладених на неї обов`язків щодо належного управління майном територіальної громади.

Одночасно з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до пункту п`ятого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до частини першої статті 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підтвердження позовних вимог до позовної заяви додані письмові докази, яка не відповідають встановленим чинним законодавством України вимогам щодо якості їх виготовлення, а саме надані копії не дозволяють суду безпосередньо сприйняти та відтворити зміст зазначених документів через їх неналежну якість, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення фактичних обставин справи на їх підставі.

Крім того, позовна заява подана з порушенням вимог ст.. 177 ЦПК України, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 3674- VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону України № 3674- VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду:

2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України № 3674- VI).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Закон України «Про державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року у статті 7 встановив, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Відтак, за подання до суду даної позовної заяви сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 662,4 гривень (3 328 грн. х 0,8).

Відповідно до частини першої, сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З метою забезпечення виконання вимог цього Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26.08.2015 про інформаційне співробітництво.

Відповідно до цієї угоди Державним підприємством «Інформаційні судові системи» оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3»та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Автоматизованою системою документообігу суду кожна квитанція приєднується до конкретної судової справи, а також перевіряється інформація про підтвердження сплати судового збору від Казначейства.

У матеріалах заяви міститься платіжна інструкція про сплату судового збору № 4369 від 23.12.2025 року на суму 2 422,40 гривень.

Відповідно до інформації, що міститься в Автоматизованій системі документообігу суду, в розділі «Інформація про підтвердження сплати судового збору від Казначейства» відсутні відомості про зарахування сплаченого судового збору у сумі 2422,40 гривень відповідно до платіжної інструкції № 4369 від 23.12.2025 року до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, судовий збір сплачений сплачений у меншому розмірі, ніж це визначено вимогами чинного законодавства (2 422,4 гривень замість 2 662,4 гривень).

З огляду на вищевикладене, суддя дійшла до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог статті 177 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).

Оскільки дану позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:

- надати письмові докази, долучені до позовної заяви, належної якості, яка дозволяє їх прочитання;

- надати докази сплати судового збору за подання до суду позову немайнового характеру у сумі 2 662,40 грн та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Заводський р/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA398999980313191206000004637;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Заводський районний суд міста Кам`янського (назва суду, де розглядається справа).

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху для виконання позивачем вищенаведених вимог у строк, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геника Віталія Миколайовича в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, та повернення земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. А. Подкопаєва