Ухвала суду № 136506058, 13.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5634/26

Провадження № 1-р/201/5/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Дніпро

Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення ухвали слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року у справі № 201/5634/26,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

11 травня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення ухвали слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року у справі № 201/5634/26, в якій він просить: 1) роз`яснити ухвалу слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року у справі № 201/5634/26 (провадження № 1-кс/201/1565/2026), надавши прямі, конкретні та однозначні відповіді на наступні питання: 3.1. Яка саме норма кримінального процесуального закону наділила слідчого суддю повноваженнями на стадії розгляду скарги за статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України вийти за межі предмета судового контролю та перебрати на себе невластиві функції щодо самостійного формування правового обґрунтування відмови замість прокурора? 3.2. Яка саме конкретна ознака складу кримінального правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт чи суб`єктивна сторона) відсутня у заяві ОСОБА_3 від 25 березня 2026 року, з огляду на те, що у мотивувальній частині ухвали міститься лише абстрактне посилання на «відсутність усіх ознак» без жодної деталізації? 3.3. Чи встановлює роз`яснювана ухвала обов`язкову преюдиційну вимогу щодо необхідності надання органу прокуратури вже існуючого обвинувального вироку суду в іншій справі як єдиної допустимої передумови для виконання прокурором обов`язку внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 384 Кримінального кодексу України? 3.4. На якій логіко-правовій підставі правові позиції Верховного Суду щодо «неможливості оцінки показань свідків у нарадчій кімнаті» визнані судом релевантними до ситуації, де неправдивість показань стосується не оцінки фактичних подій, а об`єктивного змісту нормативно-правових актів (Наказів Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України), які є загальновідомими константами? 3.5. Яким логічним шляхом слідчий суддя дійшла висновку про здійснення прокурором «об`єктивного аналізу достатності даних» у заяві, якщо у тексті цієї ж ухвали суддя зафіксувала факт відмови прокурора досліджувати зміст ключового додатка (протоколу допиту) з мотивів надання його у формі копії? 3.6. На якій логіко-правовій підставі слідчий суддя у тексті ухвали виправдовує правомірність бездіяльності прокурора неможливістю перевірити копію протоколу допиту, якщо в межах цього ж судового провадження слідчий суддя власноруч заблокувала можливість дослідження оригіналу вказаного доказу, безпідставно відхиливши клопотання Заявника про його витребування, та умисно не відобразила факт заявлення цього клопотання в тексті судового рішення всупереч імперативним вимогам пункту 1 частини 1 статті 372 Кримінального процесуального кодексу України? Просить роз`яснити, як використання судом наслідків власної відмови як підстави для виправдання бездіяльності прокурора узгоджується із засадами справедливого судового розгляду. 3.7. Яким чином слідчий суддя логічно та юридично узгоджує свій результативний висновок про відмову в задоволенні скарги із процитованою нею ж у тексті ухвали правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (справа № 818/1526/18)? Просить роз`яснити цей парадокс: як суд дійшов висновку про законність бездіяльності прокурора на підставі прецеденту, який прямо та імперативно вимагає реєстрації заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у тих випадках, коли перевірка обставин (достовірності копії протоколу) об`єктивно потребує застосування засобів кримінального процесу, про відсутність яких прокурор прямо заявив у судовому засіданні? 3.8. На якій логіко-правовій підставі слідчий суддя обґрунтовує неможливість застосування статті 384 Кримінального кодексу України ризиком порушення права на перехресний допит «обвинуваченого», якщо базове кримінальне провадження вже офіційно закрито органом досудового розслідування (Державним бюро розслідувань) і в ньому фізично та юридично відсутня будь-яка особа з процесуальним статусом обвинуваченого чи підозрюваного? Просить роз`яснити цей правовий парадокс: яким чином внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань здатне порушити процесуальні права неіснуючого суб`єкта (юридичної фікції) у закритій справі, і як прецедент, створений виключно для стадії судового розгляду, був застосований судом до обставин, де судовий розгляд апріорі неможливий? 3.9. Чи встановлює роз`яснювана ухвала преюдиційну вимогу щодо обов`язкової наявності обвинувального вироку в основному кримінальному провадженні як безальтернативної умови для реєстрації злочину за статтею 384 Кримінального кодексу України, навіть у тому випадку, якщо це основне провадження було закрите слідчим Державного бюро розслідувань саме внаслідок надання свідком завідомо неправдивих показань? Просить роз`яснити цей правовий парадокс: яким чином Заявник має об`єктивну можливість надати вирок у закритій справі, та чи означає логіка слідчого судді, що свідок, чиї завідомо неправдиві показання дозволили успішно припинити кримінальне провадження на стадії досудового розслідування, де-факто отримує абсолютний правовий імунітет від відповідальності за статтею 384 Кримінального кодексу України через створену його ж діями юридичну неможливість ухвалення судового вироку? 3.10. На якій концептуальній та логіко-правовій підставі при здійсненні системного тлумачення статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчим суддею була застосована методологія вибіркового цитування закону, що втілилася в умисному виключенні з правового поля ухвали частини 4 вказаної статті, яка встановлює абсолютну та безальтернативну імперативну заборону на відмову у реєстрації заяви про кримінальне правопорушення? Просить роз`яснити з огляду на принцип правової визначеності: чи є ігнорування вказаної імперативної норми наслідком визнання її судом такою, що не підлягає застосуванню, та які саме формально-логічні критерії були використані судом для висновку про те, що викладений на 29 аркушах деталізований фактаж не відповідає вимогам щодо наявності «короткого викладу обставин», що призвело до легітимізації бездіяльності прокурора шляхом штучного конструювання дефекту субсумпції?

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заяву в повному обсязі, просив надати слідчу суддю відповіді на всі поставлені ним питання у заяві.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився за невідомих причин, проте його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши думку заявника та дослідивши заяву, слідча суддя дійшла наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України «Судові рішення», у розумінні статті 380 цього Кодексу, роз`ясненню підлягає вирок чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх складно виконати, або є ймовірність неправильного виконання резолютивної частини рішення внаслідок її неясності.

Таким чином, роз`ясненими можуть бути рішення суду, які підлягають виконанню та без роз`яснення яких їх складно виконати, або є ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок його неясності.

Згідно вищевказаних норм, а також усталеної практики Верховного Суду, закріпленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №202/4467/14-к, роз`яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його незрозумілості і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі №21-452іп16).

Отже, роз`ясненням рішення вважається викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

В той же час питання, порушені у заяві ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра у справі № 201/5634/26 від 05 травня 2026 року фактично зводяться до незгоди з постановленою слідчою суддею ухвалою (роз`яснення якої нині вимагає заявник).

Слідча суддя зазначає, що роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави його прийняття.

Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних (до чого, власне, спонукає заявник шляхом роз`яснення) або про роз`яснення мотивів прийнятого рішення, суд має відмовити у роз`ясненні.

Відтак на думку слідчої судді аргументи заявника щодо необхідності роз`яснення ухвали слідчої судді фактично спрямовані на переоцінку законності та обґрунтованості ухвали, що не є предметом роз`яснення в порядку статті 380 КПК України.

За таких обставин, слідча суддя приходить до висновку, що судове рішення є вичерпним, зрозумілим та не потребує додаткового роз`яснення, а тому підстави для роз`яснення зазначеного судового рішення відсутні, а у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 380, 395 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення ухвали слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року у справі № 201/5634/26 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1