Рішення № 136504645, 13.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/66/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65074)

до відповідача: фізичної особи Мудрої Валерії Юріївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 13159,63 грн,

УСТАНОВИВ:

Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи Мудрої Валерії Юріївни, в якій, з урахуванням поданої суду заяви про виправлення описки, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 13159,63 грн, з яких: основний борг в сумі 9919,48 грн; пеня в сумі 1161,81 грн; інфляційні втрати в сумі 479,60 грн; 3% річних в сумі 1598,74 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладених між сторонами договорів від 05.10.2023 № ТС-673/23 року, № ТС-674/23, № ТС-675/23, № ТС-676/23 в частині внесення у повному обсязі та у погоджені договорами строки плати за користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2026 позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 02.02.2026 позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/66/26; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи

05.10.2023 за заявою відповідача (а.с. 15-зворотна сторінка, т.1) між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (далі уповноважений орган) та Фізичною особою-підприємцем Мудрою Валерією Юріївною (далі користувач) був укладений договір на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності № ТС-673/23, згідно з п. 2.1. якого уповноважений орган надає користувачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (далі за текстом - ТС), загальною площею 18,15 кв.м, за адресою: м. Одеса, гідропарк «Лузанівка», на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Відповідно до п. 2.2. договору підставою для розміщення ТС в межах м. Одеси за цим договором є паспорт прив`язки, який є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом підп. 4.2.4. п. 4.2. договору користувач зобов`язаний, зокрема, своєчасно та у повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Пунктом 5.1. договору визначено, що плата за цим договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору. З 01.01.2023 розмір плати за договором встановлюється згідно з рішенням ВК ОМР від 22.12.2022 № 338 (додаток № 2).

Відповідно до п. 5.2., 5.3. договору користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому договорі банківський рахунок. У разі нерозміщення ТС через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування ТС, плата не нараховується, про що користувач завчасно повідомляє уповноважений орган. При цьому витрати, пов`язані з демонтажем та встановленням ТС, здійснюються за рахунок користувача.

Згідно з п. 6.2. договору у випадку прострочення платежів, передбачених п. 5.1, 5.2. цього договору, користувач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 8.2. договору останній є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками. Договір діє з 04.10.2023 по 20.09.2024. Доказів продовження дії договору матеріали справи не містять.

Додатком № 1 до договору № ТС-673/23 (а.с. 17, т.1) є фотофіксація місця розташування тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості. Додатком № 2 до договору погоджений розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди (а.с. 17-зворотна сторінка, т.1) 1524,60 грн за місяць.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 18, т.1), за відповідачем рахується заборгованість зі сплати платежів по договору, а саме: за 2023 рік залишок боргу в сумі 935,50 грн (за грудень 2023 року); за 2024 рік залишок боргу 1605,50 грн (з яких за серпень 589,10 грн та за 20 днів вересня 2024 року 1016,40 грн). За цих обставин, позивачем всього за договором № ТС-673/23 заявлено до стягнення з відповідача 2541,00 грн. Водночас, у зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення здійснення платежів, за цим договором позивач нарахував згідно з розгорнутим розрахунком (а.с. 18 зворотна сторінка 21, т. 1): інфляційні втрати в сумі 417,26 грн (на суму боргу за 2023 рік за період з січня 2024 року по листопад 2025 року, на суму боргу за 2024 рік за загальний період з вересня 2024 року по листопад 2025 року); 3% річних в сумі 117,67 грн (на суму боргу за 2023 рік за період з 28.01.2024 по 26.12.2025, на суму боргу за 2024 рік за загальний період з 28.09.2024 по 26.12.2025); пеню в сумі 353,97 грн (на суму боргу за 2023 рік за період з 28.12.2023 по 28.06.2024, на суму боргу за 2024 рік за загальний період з 28.08.2024 по 28.03.2025).

Аналогічний за змістом договір між позивачем та відповідачем на підставі заяви останнього (а.с. 22, т.1) був укладений 05.10.2023 за № ТС-674/23 (а.с. 22-зворотна сторінка - 23, т.1) строком дії з 04.10.2023 по 20.09.2024 щодо надання відповідачу права за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасової споруди, за адресою: м. Одеса, гідропарк «Лузанівка». Додатком № 1 до договору № ТС-674/23 (а.с. 23-зворотна сторінка, т.1) є фотофіксація місця розташування тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості. Додатком № 2 до договору погоджений розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди (а.с. 24, т.1) 1524,60 грн за місяць.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 24-зворотна сторінка, т.1), за відповідачем рахується заборгованість зі сплати платежів по договору, а саме: за 2023 рік залишок боргу в сумі 1377,06 грн (за грудень 2023 року); за 2024 рік залишок боргу 919,42 грн (за вересень 2024 року). За цих обставин, позивачем всього за договором № ТС-674/23 заявлено до стягнення з відповідача 2296,48 грн. Водночас, у зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення здійснення платежів, за цим договором позивач нарахував згідно з розгорнутим розрахунком (а.с. 25-26, т. 1): інфляційні втрати в сумі 297,32 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 за період з січня 2024 року по листопад 2025 року, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 96,98 грн за період з жовтня 2024 року по листопад 2025 року); 3% річних в сумі 108,89 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 грн за період з 28.01.2024 по 14.07.2026, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 96,98 грн за період з 28.10.2024 по 26.12.2025); пеню в сумі 211,62 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 за період з 28.12.2023 по 28.06.2024, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 96,98 грн за період з 28.09.2024 по 28.03.2025).

Аналогічний за змістом договір між позивачем та відповідачем на підставі заяви останнього (а.с. 27, т.1) був укладений 05.10.2023 за № ТС-675/23 (а.с. 27-зворотна сторінка - 28, т.1) строком дії з 04.10.2023 по 20.09.2024 щодо надання відповідачу права за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасової споруди, за адресою: м. Одеса, гідропарк «Лузанівка». Додатком № 1 до договору № ТС-675/23 (а.с. 28-зворотна сторінка, т.1) є фотофіксація місця розташування тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості. Додатком № 2 до договору погоджений розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди (а.с. 29, т.1) 1524,60 грн за місяць.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 29-зворотна сторінка, т.1), за відповідачем рахується заборгованість зі сплати платежів по договору, а саме: за 2023 рік залишок боргу в сумі 1377,06 грн (за грудень 2023 року); за 2024 рік залишок боргу 1163,94 грн (з яких за серпень 2024 року 147,54 грн та за 20 днів вересня 2024 року 1016,40 грн). За цих обставин, позивачем всього за договором № ТС-675/23 заявлено до стягнення з відповідача 2541,00 грн. Водночас, у зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення здійснення платежів, за цим договором позивач нарахував згідно з розгорнутим розрахунком (а.с. 30-32, т. 1): інфляційні втрати в сумі 442,08 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 за період з січня 2024 року по листопад 2025 року, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 147,54 грн за період з вересня 2024 року по листопад 2025 року та на суму боргу в розмірі 1016,40 грн за період з жовтня 2024 по листопад 2025 року); 3% річних в сумі 126,52 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 грн за період з 28.01.2024 по 26.12.2025, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 147,54 грн за період з 28.09.2024 по 26.12.2025 та на суму боргу 1016,40 грн за період з 28.10.2024 по 26.12.2025); пеню в сумі 238,56 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 за період з 28.12.2023 по 28.06.2024, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 147,54 грн за період з 28.08.2024 по 28.02.2025 та на суму боргу в розмірі 147,54 грн за період з 28.09.2024 по 28.03.2025).

Аналогічний за змістом договір між позивачем та відповідачем на підставі заяви останнього (а.с. 33, т.1) був укладений 05.10.2023 за № ТС-676/23 (а.с. 33-зворотна сторінка - 34, т.1) строком дії з 04.10.2023 по 20.09.2024 щодо надання відповідачу права за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасової споруди, за адресою: м. Одеса, гідропарк «Лузанівка». Додатком № 1 до договору № ТС-676/23 (а.с. 28-зворотна сторінка, т.1) є фотофіксація місця розташування тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості. Додатком № 2 до договору погоджений розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди (а.с. 35, т.1) 1524,60 грн за місяць.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 35-зворотна сторінка, т.1), за відповідачем рахується заборгованість зі сплати платежів по договору, а саме: за 2023 рік залишок боргу в сумі 1377,06 грн (за грудень 2023 року); за 2024 рік залишок боргу 1163,94 грн (з яких за серпень 2024 року 147,54 грн та за 20 днів вересня 2024 року 1016,40 грн). За цих обставин, позивачем всього за договором № ТС-676/23 заявлено до стягнення з відповідача 2541,00 грн. Водночас, у зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення здійснення платежів, за цим договором позивач нарахував згідно з розгорнутим розрахунком (а.с. 36-38, т. 1): інфляційні втрати в сумі 442,08 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 за період з січня 2024 року по листопад 2025 року, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 147,54 грн за період з вересня 2024 року по листопад 2025 року та на суму боргу в розмірі 1016,40 грн за період з жовтня 2024 по листопад 2025 року); 3% річних в сумі 126,52 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 грн за період з 28.01.2024 по 26.12.2025, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 147,54 грн за період з 28.09.2024 по 26.12.2025 та на суму боргу 1016,40 грн за період з 28.10.2024 по 26.12.2025); пеню в сумі 357,66 грн (на суму боргу за 2023 рік в розмірі 1377,06 за період з 28.12.2023 по 28.06.2024, на суму боргу за 2024 рік в розмірі 147,54 грн за період з 28.08.2024 по 28.02.2025 та на суму боргу в розмірі 1016,40 грн за період з 28.09.2024 по 28.03.2025).

Отже, всього за договорами на право користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 05.10.2023 № ТС-673/23 року, № ТС-674/23, № ТС-675/23, № ТС-676/23 позивачем нараховано основний борг в сумі 9919,48 грн. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сплату відповідачем цієї суми, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаними договорами становить 9919,48 грн.

Окрім цього, як вбачається зі змісту саме проведених позивачем розрахунків (а.с. 18-зворотна сторінка 21, т.1; а.с. 25-26, т.1; а.с. 30-32, т.1; а.с. 36-38, т.1), позивач нарахував пеню в сумі 1161,81 грн, 3% річних в сумі 479,60 грн та інфляційні втрати в сумі 1598,74 грн. В цей же час у загальному розрахунку (а.с. 13 зворотна сторінка 14, т.1) та у прохальній частині позову позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1598,74 грн та інфляційні втрати в сумі 479,60 грн. При цьому, при зверненні до суду із заявою про виправлення описки позивач цей недолік не виправив, адже зазначив лише про помилкове вказання суми основного боргу, залишивши на розгляд суду вимоги до відповідача про стягнення, крім суми основного боргу в сумі 9919,48 грн та пені в сумі 1161,81 грн, суми 3% річних в розмірі 1598,74 грн та інфляційних втрат в розмірі 479,60 грн.

Відповідачем контррозрахунку суду не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 4 ст. 634 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлена обставина наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договорами на право користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 05.10.2023 № ТС-673/23 року, № ТС-674/23, № ТС-675/23, № ТС-676/23 у розмірі 9919,48 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати цих коштів суперечить вищевказаним нормам права та умовам договору, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні нарахування. В цей же час, вирішуючи питання щодо обґрунтованості розрахунків позивача, суд дійшов висновку про таке.

Так, право кредитора на нарахування неустойки виникає на підставі договору або нормативного акту. Судом встановлено, що у спірних правовідносинах сторонами строк дії договорів був погоджений до 20.09.2024, в цей же час, в силу ст. 634 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Як вбачається зі змісту розрахунків позивача, пеня у спірних правовідносинах за прострочення внесення відповідачем плати за 20 днів вересня 2024 року позивачем розрахована починаючи з 28.09.2024, тобто, у цьому випадку позивач визначив дату порушення зобов`язання, яке мало місце поза межами строку дії договору, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 312,15 грн, нарахованої на зобов`язання вересня 2024 року.

В цей же час, як встановлено судом, позивач здійснив вірні розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат, разом з цим, у прохальній частині позову позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1598,74 грн, замість нарахованих у розмірі 479,60 грн, та інфляційні втрати в сумі 479,60 грн, замість нарахованих у розмірі 1598,74 грн. Приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, якими передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати слід стягнути в розмірі по 479,60 грн відповідно.

Між цим, суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, з аналізу змісту ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 202-208 ГК України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" зробила висновок, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до фізичної особи Мудрої Валерії Юріївни слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 9919,48 грн, пеню в сумі 849,66 грн, 3% річних в сумі 479,60 грн та інфляційні втрати в сумі 479,60 грн.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення судом позовних вимог позивача, а також те, що позов позивачем поданий в електронній формі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2372,83 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи Мудрої Валерії Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 25830731) 9919 грн 48 коп, пеню в сумі 849 грн 66 коп, 3% річних в сумі 479 грн 60 коп, інфляційні втрати в сумі 479 грн 60 коп та судовий збір в сумі 2372 грн 83 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13 травня 2026 р.

Суддя Д.О. Бездоля