Ухвала суду № 136504330, 14.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

м. Київ

14.05.2026Справа № 910/16420/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви прокурора Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/16420/25

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі Київської міської (військової) державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00022527)

до 1) Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (вул. Академіка Заболотного, 27, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 05417360)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фредс Резортс» (вул. Лаврська, 14, офіс 203, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 42626320)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-1: Національна академія наук України (вул. Володимирська, 54, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 00019270)

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Благодійна організація «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» (02218, місто Київ, вул. Райдужна, будинок 31, квартира 48; ідентифікаційний код 24363925)

про визнання недійсним договору,

без виклику представників учасників процесу,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

До Господарського суду міста Києва звернувся заступник керівника Київської міської прокуратури (далі за текстом - Прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської (військової) державної адміністрації (далі за текстом - Позивач) з позовом до Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (далі за текстом - ГАО НАН України, Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фредс Резортс» (далі за текстом - ТОВ «Фредс Резортс», Відповідач-2) про визнання недійсним договору від 19.05.2020 №1/інв, укладеного між відповідачами.

30.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва Прокурором подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.02.2026.

Також даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповдача-1: Національну академію наук України.

20.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Відповідача-2 на позовну заяву.

20.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Відповідача-1 на позовну заяву.

21.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача.

26.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли відповіді Прокурора на відзиви на позовну заяву.

02.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача-1 на відповідь на відзив на позовну заяву.

03.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача-2 на відповідь на відзив на позовну заяву.

06.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача - 2 про долучення доказів до матеріалів справи.

23.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи.

У підготовчому засіданні 23.02.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів на підставі частини 3 статті 177 ГПК України. У підготовчому засіданні 20.23.2026 оголошено перерву до 23.03.2026.

23.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

23.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

23.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява КМР про розгляд справи без участі представника.

17.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача-2 на заяву про вступ у справу Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» та ОСОБА_1

19.03.2026 та 20.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача-1 на заяву про вступ у справу Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 задоволено заяву Прокурора про витребування доказів, витребувано у Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фредс Резортс» додаткові докази по справі.

Також даною ухвалою задоволено заяву Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» та залучено останню до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом відмовлено.

Підготовче засідання відкладено на 20.04.2026.

09.04.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача-2 про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду про витребування.

10.04.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача-1 про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду про витребування.

17.04.2026 та 20.04.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи- 2.

У підготовчому засіданні 20.04.2026 судом долучено до справи пояснення третьої особи - 2, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.06.2026.

11.05.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Прокурора про забезпечення позову.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ ТА ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Із поданої Прокурором заяви вбачається, що останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України, Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕДС РЕЗОРТС», а також будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт, пов`язаних із виконанням договору від 19.05.2020 №1/інв щодо будівництва Міжнародного багатофункціонального комплексу «SPAce» на земельній ділянці площею 7,43 га, яка входить в межі земельної ділянки площею 21,3077 га по вул. Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:113:0001), до набрання законної сили рішенням у даній справі;

- заборонити Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ 40224921, вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01001), Державній інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, бул. Л. Українки, 26, м. Київ, 01133) реєструвати повідомлення та/або декларації про початок виконання підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт, пов`язаних із виконанням договору від 19.05.2020 №1/інв щодо будівництва Міжнародного багатофункціонального комплексу «SPAce» на земельній ділянці площею 7,43 га, яка входить в межі земельної ділянки площею 21,3077 га по вул. Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:113:0001), а також декларації про готовність до експлуатації об`єктів, що збудовані на виконання даного договору, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Звертаючись до суду з позовом, Прокурор стверджує, що зміст договору від 19.05.2020 №1/інв суперечить чинному законодавству, а також інтересам держави як власника земельної ділянки, що відповідно до частин 1, 2 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання його недійсним у судовому порядку.

Так, у разі вчинення відповідачами дій щодо фактичної забудови спірної земельної ділянки до розгляду судом справи по суті, обраний прокурором спосіб захисту втратить свою ефективність, що позбавить можливості захистити інтереси держави в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Відповідачі, чиї дії наразі ніяк не обмежені, з урахуванням законодавчо встановленої презумпції правомірності укладеного між ними правочину, мають всі підстави та можливості вчиняти дії з метою забудови земельної ділянки, зокрема: отримавши містобудівні умови та обмеження, розробити проектну документацію, отримати від органів державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на проведення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт, зареєструвати повідомлення про початок виконання робіт та безпосередньо розпочати ці роботи.

Зведення на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна або незавершеного будівництва змінить фізичні характеристики земельної ділянки та створить перешкоди власнику (державі) у вільному користуванні і розпорядженні цією землею або її частиною.

Вказане вимагатиме від позивача або прокурора, в разі бездіяльності уповноваженого органу, вжиття додаткових заходів для судового захисту з метою відновлення становища, що існувало до порушення, у тому числі нових звернень до суду з позовними вимогами про знесення таких об`єктів.

Вказане у своїй сукупності, на переконання Прокурора, є підставами для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони щодо проведення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на спірній земельній ділянці і такі заходи є виправданими, ефективними та співмірними із позовними вимогами, з якими прокурор звернувся до суду.

Потреба в забороні Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державній інспекції архітектури та містобудування України реєструвати повідомлення та/або декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єктів до експлуатації на земельній ділянці по вул. Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:113:0001) полягає у тому, що право на виконання будівельних робіт у забудовника виникає саме з моменту реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на збудований об`єкт нерухомості.

Після введення об`єкта в експлуатацію та реєстрації права власності відповідні документи фактично вичерпують свою дію, у зв`язку з чим невжиття таких заходів забезпечення позову нівелює поданий Прокурором позов, а для поновлення порушених державних інтересів необхідно буде звертатися з новими позовами.

МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.

Пунктом 2 та 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина 3 стаття 137 ГПК України).

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У випадку звернення до суду з вимогами немайнового характеру не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиції викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Схожі за змістом висновки щодо застосування положень статей 204, 629 ЦК України викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 та в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Схожі за змістом висновки щодо застосування положень статей 204, 629 ЦК України, від яких об`єднана палата не вбачає підстав відступати, викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц.

У зв`язку з цим об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 17.01.2025 у справі № 916/4954/23 наголошує на тому, що вжиття судом заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачам виконувати зобов`язання за оспорюваним правочином вочевидь створює непереборні перешкоди для реалізації прав сторін такого правочину та унеможливлює виконання ними своїх обов`язків, що не відповідає зазначеним вище правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, які (висновки) за змістом норм частини 4 статті 236 ГПК України та статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягають врахуванню судами при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

Так, із врахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для застосування пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України щодо Відповідачів, оскільки забезпечення позову шляхом заборони Відповідачам проводити підготовчі дії, пов`язані із виконання оспорюваного Прокурором договору у своєму результаті фактично має ознаки вирішення спору по суті, що є недопустимим у розумінні положень частини 11 статті 137 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що застосування вказаного вище заходу забезпечення ставить під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину, спонукає сторін його не виконувати при тому, що спір по суті не розглянуто.

Крім того, встановлення такої заборони фактично призводить до втручання суду в договірні відносини сторін оспорюваного договору, що є складовою господарської діяльності, блокує її, свідчить про неспівмірність такого заходу забезпечення позову та порушує збалансованість інтересів сторін договору.

Що стосується застосування судом заходу забезпечення визначеного пунктом 4 частини 1 статті 137 ГПК України, із врахуванням викладеного вище, суд зазначає, що захід забезпечення позову в цій частині не пов`язаний із предметом позовної вимоги, а необхідність застосування такого заходу не підтверджено матеріалами справи, що свідчить про передчасність її заявлення Прокурором.

Крім того, суд вважає, що заборона Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, Державній інспекції архітектури та містобудування України реєструвати повідомлення та/або декларації про початок виконання підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт, пов`язаних із виконанням договору від 19.05.2020 №1/інв щодо будівництва Міжнародного багатофункціонального комплексу «SPAce» на земельній ділянці площею 7,43 га, яка входить в межі земельної ділянки площею 21,3077 га по вул. Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:113:0001), а також декларації про готовність до експлуатації об`єктів, що збудовані на виконання даного договору, до набрання законної сили рішенням у даній справі зачіпає дискреційні повноваження останніх.

У сукупності зазначеного вище, суд дійшов висновку, що Прокурором не доведено, що невжиття заходів забезпечення ускладнить чи унеможливить захист та відновлення порушених прав Позивача, як власника земельної ділянка, яка підлягає забудові згідно оспорюваного Прокурором договору.

Віднесення Прокурором до категорії «ускладнить поновлення порушених прав Позивача» необхідності звернення до суду з новим позов є безпідставним оскільки є способом захисту та не впливає на ефективність захисту прав та інтересів Позивача, при тому, що забезпечувальні заходи не є превентивними.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ

Підсумовуючи викладене вище, дотримуючись принципу змагальності, рівності та верховенства права, враховуючи покладення саме на заявника обв`язку з доказування, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову в силу відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених заявником обставин, а також не доведення заявником необхідності вжиття таких заходів та яким чином їх не застосування це вплине на ефективність захисту порушених прав Позивача, що в сукупності є підставою для відмови у задоволенні заяви Прокурора.

Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви прокурора Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/16420/25 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 14.05.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Дата підписання повного тексту ухвали: 14.05.2026

Суддя Антон ПУКАС