Ухвала суду № 136504140, 13.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.05.2026Справа № 910/5468/26

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

третя особа, що не заявляєсамостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39В, код ЄДРПОУ 03594342)

про визнання договору удаваним, зобов`язання вчинити дії

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2) про визнання договору удаваним, зобов`язання вчинити дії.

В обгрунтування позову представником позивача зазначається, що позивач має майновий інтерес в оспорюванні договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "НВП "Світло" від 30.01.2014 р. (включаючи додаткову угоду від 30.01.2014 р.), оскільки такий договір вчинений з порушенням переважного права позивача на купівлю частки у статутному капіталі товариства, приховує реально укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що, у свою чергу, зумовлює право позивача на переведення на нього прав та обов`язків покупця такої частки у статутному капіталі ТОВ "НВП "Світло".

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (постанова Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №910/15316/21).

У постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, пунктів 1-3 ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).

Позивачем фактично заявлено три позовні вимоги: дві мають немайновий характер (про визнання удаваним договору дарування, переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі юридичної особи) та одна майнова вимога щодо прав на відповідне матеріальне благо (частку у статутному капіталі юридичної особи), яка має конкретно визначену грошову оцінку (про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі юридичної особи в сумі 2 000 000, 00 грн.), а тому розмір ставки судового збору за її подання визначається на підставі ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Вищенаведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі 910/4277/21.

Враховуючи вказані вище положення законодавства та з огляду на заявлені позивачем позовні вимоги, позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 29 324,80 грн (2 000 000,00 * 1,5% * 0,8 + 3 328 * 0,8 + 3 328 * 0,8).

З огляду на наведене, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

4. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Дата підписання ухвали 13.05.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА