Рішення № 136502683, 14.05.2026, Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/90/26

Провадження №2/516/132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 (законний представник опікун ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 71823,56 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 15 лютого 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1348-7300, за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

На офіційному веб-сайті «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору Відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе. ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3858, для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13100 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 день, стандартна % ставка 2,5 %.

19 березня 2024 року було укладено додаткову угоду, згідно якої відповідачу надано додаткові кредитні кошти у розмірі 4200 грн., які відповідачем також частково було погашено.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин. Станом на березень 2026 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору становлять 71823,56 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 14353,50 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 57471,06 грн.. Відповідач не повернув в повному обсязі кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Кредитним договором після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України, із викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача звернувся до суду із відзивом на позов, в якому зазначив, що рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано недієздатною та встановлено над нею опіку із призначенням опікуна - ОСОБА_1 . При цьому, вказаним судовим рішенням встановлено, що Відповідач страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи. Водночас, принципово важливим для правильного вирішення даного спору є те, що встановлений судом психічний розлад має тривалий, безперервний та хронічний характер, а не виник раптово на момент ухвалення рішення у 2025 році. За таких умов відсутній базовий елемент будь-якого правочину - вільна та усвідомлена воля сторони, що саме по собі виключає можливість виникнення належних цивільно-правових зобов`язань. Таким чином, правовий статус та психічний стан Відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Отже, факт визнання особи недієздатною у судовому порядку у 2025 році не створює новий стан особи, а лише юридично фіксує та підтверджує вже існуючий фактичний стан її психічної неспроможності, який об`єктивно мав місце і на момент укладення спірного кредитного договору у 2024 році.

Також представником відповідача зазначено, що заявлена Позивачем процентна ставка у розмірі 2,5 відсотки на день за своєю економічною суттю є не лише надмірною та непропорційною, а й такою, що виходить за межі розумного економічного обґрунтування, особливо з урахуванням реалій функціонування суспільства та економіки України в умовах воєнного стану. Фактично така ставка трансформується у надвисокий річний відсоток, який у десятки разів перевищує як середньоринкові показники вартості кредитних ресурсів, так і об`єктивні економічні індикатори, зокрема облікову ставку Національного банку України, рівень інфляції та вартість залучення фінансових ресурсів на ринку.

Крім іншого, позивачем не надано докази перерахування коштів відповідачу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Судом встановлено, що 15 лютого 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1348-7300, згідно з умовами якого Товариство перерахувало на рахунок ОСОБА_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти у розмірі 13100 грн та встановлено строк кредитування 300 днів.

Договір укладено в електронному вигляді, через ідентифікацію клієнта за допомогою технології BankID, а саме Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

На офіційному веб-сайті «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3858, для підписання Кредитного договору 1348-7300 від 15 лютого 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13100 грн., строк кредитування 300 днів, базований період сплати відсотків 14 календарних днів, стандартна % ставка 2,5 % в день.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Кошти товариством на рахунок клієнта перераховано, що підтверджується довідкою товариства та платіжною інструкцією.

19 березня 2024 року було укладено додаткову угоду, згідно якої відповідачу надано додаткові кредитні кошти у розмірі 4200 грн., які відповідачем також частково було погашено.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на березень 2026 року складає 71823,56 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 14353,50 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 57471,06 грн..

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Так, Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі N732/670/19, від 23.03.2020 року у справі N404/502/18, від 07.10.2020 року N127/33824/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАН (creditkasa.соm.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення.

15 лютого 2024 року ОСОБА_1 скористалась наданою позивачем послугою та уклала кредитний договір за допомогою Веб-сайту (creditkasa.соm.ua), що підтверджується наданими до суду документами.

Відповідач самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит та після отримання одноразового ідентифікатора для підписання Кредитного договору, підписав його та після цього отримав кошти на рахунок , що підтверджується платіжним дорученням.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у фінансової установи виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення боргу та оплати процентів за користування коштами.

При цьому судом не приймається до уваги заперечення представника відповідача, що угода є фактично не укладеною, оскільки рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано недієздатною та встановлено над нею опіку із призначенням опікуна - ОСОБА_1 , що на думку представника свідчить про те, що відповідач в момент укладання угоди не розуміла своїх дій та не відповідала за них, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2025 року набрало законної сили 29 травня 2025 року та зазначеним рішенням не встановлено інших дат, з яких особа є недієздатною.

Таким чином, ОСОБА_1 є недієздатною з 29 травня 2025 року, тобто угоди які укладено особою до 29 травня 2025 року є дійсними та такими, що підлягають виконанню.

Крім того, представником відповідача та її законним представником не ставиться питання щодо призначення експертизи в рамках цієї справи задля встановлення стану особу під час укладання угоди у лютому 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано до суду належні та допустимі докази в підтвердження стану відповідача у лютому 2024 року.

За таких даних, позивачем доведено, а представником відповідача не спростовано, що договір кредитування та додаткова угода до такого договору укладено з волі ОСОБА_1 ..

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності доказів перерахування коштів відповідачу, оскільки позивачем надано платіжні документи, згідно яких встановлено, що кошти на рахунок відповідача, зазначений в договорі, товариством перераховано, і, крім того, згідно розрахунку відповідачем частково такий борг погашено, тобто відповідач договір виконувала та визнавала наявність у неї заборгованості перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З розрахунку позивача та виписки про рух коштів, яка за своєю суттю є первинним банківським документом, вбачається, що відповідач отримав кредит на рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Разом з цим, відповідачем оспорюється розмір відсотків за користування кредитом, які він вважає завищеними.

Відповідно до п. 4.10 Договору кредитування нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:

Стандартна процентна ставка становить 2.50% (дві цілих, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промоставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Згідно п. 4.12 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування).

Надання додаткових грошових коштів Позичальнику у рахунок Кредиту на підставі Додаткової угоди не змінює Строк кредитування. Дата повернення (виплати) Кредиту 10.12.2024 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування.

Згідно наданого до суду розрахунку заборгованості, позивачем протягом всього строку кредитування нараховувались відсотки на суму кредиту у розмірі 2.5 % до 10 грудня 2024 року.

Однак, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю доповнити частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).

Отже, за загальним правилом норма частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 грудня 2023 року. Водночас до договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, вимога щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовується виключно у випадку, якщо строк дії таких договорів було продовжено.

Також цим же Законом розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5%.

У цій справі, що розглядається, кредитний договір був укладений після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому пункт 17 Перехідних положень не може бути застосований до спірних правовідносин.

Для нових договорів діє норма частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», тому максимальний розмір денної процентної не може перевищувати 1%.

Водночас умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

За таких даних, позивачем неправомірно нараховано відсотки по кредиту на рівні 2.5 % на день, оскільки з 24 грудня 2023 року Законом України «Про споживче кредитування» прямо встановлена заборона на нарахування відсотків понад 1% на день.

Кредитний договір укладено 15 лютого 2024 строком на 300 днів, тобто до 10 грудня 2024 року.

При цьому 15.02.2024 року відповідачем отримано 13100 грн. кредитних коштів, а тому відсотки за період з 15.02.2024 року по 18.03.2024 року становлять 4323 грн. (13100*1%*33 дня), проте відповідачем сплачено за цей період 10676 грн. 44 коп. (згідно розрахунку наданого позивачем), тобто відповідачем за цей період сплачено відсотки у повному обсязі та погашено частину тіла кредиту та станом на 18.03.2024 року заборгованість складала 6746,56 грн.

19 березня 2024 року відповідачем отримано додатково кредитних коштів у розмірі 4200 грн., тобто тіло кредиту збільшилось до 10946,56 грн., а тому відсотки за період з 19.03.2024 року по 10.12.2024 року становлять 29227,32 грн (10946,56*1%*267 дня), при цьому відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості 4000 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором кредитування від 15 лютого 2024 року № 1348-7300 у розмірі 36173,88 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 коп., що дорівнює 50 % задоволеної частини позову.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 (законний представник опікун ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, оф. 407) заборгованість по кредитному договору 1348-7300 від 15 лютого 2024 року у загальному розмірі 36173,88 грн..

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. Д. Под`ячева