Ухвала суду № 136501171, 14.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/2917/26

Провадження №: 2/332/3144/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богданов Микита Вікторович, до МАЛОБІЛОЗЕРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВАСИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановила:

До Заводського районного суду м.Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богданов М.В., до МАЛОБІЛОЗЕРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВАСИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якій просить:

1. Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1730 га (кадастровий номер 2320981101:06:093:0003), цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку.

3. Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 7,3671 га (кадастровий номер 2320981100:01:005:0001), цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4. Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1006 га (кадастровий номер 2320380800:07:015:0063), розташовану в Запорізькій області, Якимівському районі.

Також представником позивача заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі того, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 31.10.2024р., тому від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а саме: 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Як зазначає представник позивача, відповідно до висновків Верховного суду, викладених в ухвалі від 03 липня 2024 року по справі № 567/79/23, провадження № 61-16782 св 23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120370616), Застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір має відбуватися при зверненні осіб, які у ньому зазначені, до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, не тільки тих, які безпосередньо пов`язані із відповідним їх статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета та підстав їх позовів. При цьому у контексті правового висновку щодо звільнення споживачів від сплати судового збору, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватись на всіх стадіях судового процесу.

Ознайомившись із позовною заявою, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій.

Однак ці доводи є помилковими, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

В матеріалах позову відсутнє підтвердження, що спірні правовідносини стосуються порушення прав позивача саме як особи-учасника бойових дій.

У даному випадку позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування. Відтак, вказана справа не пов`язана з порушенням виконанням прав позивача, як особи - учасника бойових дій.

Представник позивача посилається на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №567/79/23, втім вказаною ухвалою лише передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23 задля вирішення питання про застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір», яке має відбуватися при зверненні осіб, зазначених у ньому, до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, не тільки тих, які безпосередньо пов`язані із відповідним їх статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета та підстав їх позовів.

В той же час ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з підстав наявності правового висновку щодо такої проблематики, відповідно до постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, а тому перегляд правової позиції з цього питання є недоречним.

Так, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2024 року по справі №567/79/23 справу № 567/79/23 повернула на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що саме по собі періодичне передання їй на розгляд справ для вирішення однієї і тієї ж проблеми за відсутності обґрунтованих підстав та лише з мотивів незгоди з раніше сформульованими Великою Палатою Верховного Суду висновками не сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності (див., зокрема, ухвалу від 19 жовтня 2023 року у справі № 465/5184/14-ц). Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року по справі №9901/311/19, провадження № 11-795заі19, зазначено: «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження нормативного акта, який не зачіпає порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни. Через наявність таких обставин відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя постановив ухвалу про залишення позовної зави без руху, згідно з якою позивач мав подати документ про сплату судового збору або докази звільнення його від сплати цього платежу. Позивач вимог судового рішення не виконав. Наведені обставини дозволяють зробити висновок, що позивач у встановлений строк не усунув недоліків позовної заяви від 29 травня 2019 року, про які був обізнаний з ухвали про залишення позову без руху від 06 червня 2019 року, а процесуальним наслідком такої бездіяльності є повернення позовної заяви. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що вказані ним недоліки позову були очевидними та суттєвими, а тому унеможливлювали відкриття провадження в адміністративній справі та використання стадії судового провадження для виправлення помилок позивача, що можуть і повинні усуватися на стадії подання позову/виправлення його недоліків».

Відтак, суд керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від якого вона не відступила у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, та викладеного у інших постановах Верховного Суду (наприклад, від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17, від 04 травня 2020 року у справі № 314/3549/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 521/17186/20, від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21 тощо).

За таких обставин відсутні передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі, оскільки даний спір не пов`язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позовної заяви підлягає сплаті.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 складає 3328 грн.

Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн).

При цьому, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивач зазначає ціну позову 8725522,35 грн.

Таким чином за звернення до суду з позовними вимогами майнового характеру через підсистему «Електронний суд» позивачу необхідно сплатити 13312,00 грн (16640,00 х 0,8), та для приєднання до матеріалів справи надати до Заводського районного суду м. Запоріжжя документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:

https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богданов Микита Вікторович, до МАЛОБІЛОЗЕРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВАСИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Погрібна