Ухвала суду № 136501165, 14.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/2372/26

Провадження №: 2/332/2782/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру,

встановив:

До Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру, в якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 57,7 кв.м., житловою -29,4 кв.м.

Ухвалою судді від 21 квітня 2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України. Надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення заяви без руху.

27 квітня 2026 року позивачка ОСОБА_1 отримала копію ухвали судді від 21 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, про що свідчить її підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Слід зазначити, що згідно з резолютивною частиною ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя про залишення позовної заяви без руху від 21 квітня 2026 року позивач був попереджений, що у разі невиконання вимог ухвали суду у строк п`ять днів, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута.

Вимоги ухвали судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без руху станом на 14 травня 2026 року не виконані.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права на доступ до суду.

Відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки у визначений строк не усунуті, то дану позовну заяву із додатками, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви, не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення усіх недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М.Погрібна