Ухвала суду № 136501124, 08.05.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1523/26

Провадження № 1-кп/307/93/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 рокум. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав суду клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 2 місяці. Підставою та метою продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявність заявлених ризиків, які не зменшилися та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під домашнім арештом. Прокурор в клопотанні зазначив, що відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків. Також прокурор вказує на те, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не дозволить запобігти зазначеним ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подала до суду заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання обґрунтовує тим, що наведені прокурором ризики є формальними та недоведеними,сам факт проживання у прикордонній області є географічною особливістю регіону, а не доказом наміру особи покинути країну. Протягом шести місяців з моменту ДТП та 1,5 місяця перебування під домашнім арештом, обвинувачений не вчинив жодної спроби перетину кордону або отримання документів для виїзду, що нівелює цей ризик. щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу, вказує що дане твердження є абсолютно безпідставним і спростовується фактичними обставинами. На сьогоднішній день потерпіла сторона жодних претензій морального чи матеріального характеру до ОСОБА_4 не має. Шкода була повністю відшкодована, що підтверджується відповідною розпискою від потерпілої. Таким чином, відсутній будь-який мотив чи підґрунтя для здійснення тиску на потерпілу чи свідків. Окрім того, злочин є не умисним, жодного умислу у обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення ДТП, що мала місце 13 жовтня 2025 року - не має, навпаки, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем, вживав всі можливі дії для того, щоб уникнути ДТП. У висновку експерта №5905-Е від 12.01.2026 року експертом чітко зазначено, що відповідно до чинних Правил дорожнього руху малолітній велосипедист ОСОБА_7 повинен був керуватися Правилами дорожнього руху. Після моменту скоєння ДТП, ОСОБА_4 відразу кинувся на допомогу потерпілому, першочергово забезпечив виклик карети швидкої допомоги та намагався надати першу необхідну медичну допомогу і залишався на місці події до приїзду медиків та працівників поліції. З часу приїзду поліції на місце ДТП і до теперішнього часу обвинувачений сприяв та сприяє слідству, відразу пройшов тест на вміст алкоголю в крові, результат якого був (0) нуль проміле, тобто був тверезим, що свідчить про беззаперечну поведінку ОСОБА_4 в даній ситуації. Оскільки ДТП сталася внаслідок раптового маневру потерпілого (що підтверджено відеозаписом та експертизою), суспільна небезпека дій ОСОБА_4 та ризик його протиправної поведінки в майбутньому є мінімальними. Враховуючи викладене, особу обвинуваченого молодий вік, наявність роботи, відсутність судимостей та той факт, що з моменту ДТП до сьогодні минуло 7-м місяців, протягом яких жоден із зазначених прокурором ризиків не реалізувався, а також той факт, що потерпіла сторона не має до нього жодних претензій, подальше застосування домашнього арешту є надмірним. Просить суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, а саме: особисте зобов`язання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши інших учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

За змістом ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що є тяжким злочином, що передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

17 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/15119/25 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

Оскільки на даний час судовий розгляд в даному кримінальному провадженні триває, при цьому ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування запобіжного заходу на даний час в повній мірі не відпали і продовжують існувати, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, внаслідок якого загинула малолітня дитина, а тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає що підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні, у зв`язку з чим відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно матеріалів клопотання та матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 фактично постійно проживає в АДРЕСА_1 .

Разом з цим, при продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 176-178, 181, 193-194, 196, 331, 369 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 години 00 хвилин по 06 годину наступного дня.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні обов`язки:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи;

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 24 години 06 липня 2026 року.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_4 після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено та оголошено 13 травня 2026року.

Головуючий ОСОБА_1