Рішення № 136501031, 14.05.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №297/171/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 822846420 від 10.12.2021 року в розмірі 10 771,60 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Позов мотивовано тим, що 10.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 822846420 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 5 100 грн.

Перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: 1) перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua; 2) зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника; 3) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім?я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; 4) пройшов належну перевірку (верифікацію); 5) ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід?ємною частиною кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов?язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору; 5) отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору; 6) надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

При укладенні кредитного договору відповідач діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, а первісний кредитор діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій первісного кредитора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу.

Одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 5 100,00 шляхом перерахування через банкпровайдер.

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8 800,00 грн.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань

за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони

відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов?язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов?язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 10 771,60 грн., яка складається з: 8 799,18 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1972,42 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30.01.2026 року клопотання директора ТОВ «ФК «Ейс» - Полякова О.В. про витребування доказів задоволено та в АТ КБ «ПриватБанк» витребувано інформацію: 1) чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку (платіжні картки): маска карти: НОМЕР_2 ; 2) про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 10.12.2021 року до 15.12.2021 року в сумі 5100,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 21.01.2022 року до 26.01.2022 року в сумі 1200,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 28.01.2022 року до 02.02.2022 року в сумі 500,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 01.02.2022 року до 06.02.2022 року в сумі 1000,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 03.02.2022 року до 08.02.2022 року в сумі 700,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 06.02.2022 року до 11.02.2022 року в сумі 300,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; 3) чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 4) чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска карти: НОМЕР_2 - та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 .. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 витребувано інформацію про: зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 10.12.2021 року до 15.12.2021 року в сумі 5100,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 21.01.2022 року до 26.01.2022 року в сумі 1200,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 28.01.2022 року до 02.02.2022 року в сумі 500,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 01.02.2022 року до 06.02.2022 року в сумі 1000,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 03.02.2022 року до 08.02.2022 року в сумі 700,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк»; зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 06.02.2022 року до 11.02.2022 року в сумі 300,00 грн.; емітент карти - АТ КБ «ПриватБанк». Також витребувано інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника) повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 : маска картки: НОМЕР_2 . У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 за платіжною карткою (платіжними картками): маска картки: НОМЕР_2 витребувано номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками): маска картки: НОМЕР_2 . У випадку, якщо картковий рахунок за: маска картки: НОМЕР_2 не належить позичальнику - ОСОБА_1 , витребувано інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок: маска картки: НОМЕР_2 (а. с. 105-107).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 10.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 822846420 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, подавши заявку на отримання грошових коштів в кредит на сайті Товариства та на підставі платіжного доручення від від 10.12.2021 року їй були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 5 100 грн. (а. с. 21-23, 24-30, 31, 32-33, 38, 96).

Крім того, надалі відповідачу здійснювалися додаткові перерахування коштів, що підтверджується платіжними дорученнями та довідками з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а. с. 39, 40, 41, 42, 43, 91, 92, 93, 94, 95).

Отже, при укладенні кредитного договору сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами тощо.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01 (а. с. 49-55).

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «ФК «Ейс» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 822846420 від 10.12.2021 року.

За цим договором фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 822846420 від 10.12.2021 року, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за наданим кредитом в розмірі 10 771,60 грн., яка складається з: 8 799,18 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1972,42 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом (а. с. 78-79).

Аналогічне вбачається з виписки за кредитним договором № 822846420 від 10.12.2021 року за період з 15.07.2025 року по 26.12.2025 року, згідно якої у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 10 771,60 грн., яка складається з: 8 799,18 грн. - просрочене тіло; 1972,42 грн. - просрочені відсотки (а. с. 80).

Крім того, згідно з витребуваною судом інформацією в АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 10.12.2021 року по 15.12.2021 року, з 21.01.2022 року по 26.01.2022 року, з 28.01.2022 року по 02.02.2022 року, з 01.02.2022 року по 06.02.2022 року, з 03.02.2022 року по 08.02.2022 року, з 06.02.2022 року по 11.02.2022 року є номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Крім того, по карті № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ) проведено платіж на суму 5 100 грн. від 10.12.2021 року, по карті № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ) проведено платіж на суму 1200 грн. від 21.01.2022 року, по карті № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ) проведено платіж на суму 500 грн. від 28.01.2022 року, по карті № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ) проведено платіж на суму 1000 грн. від 01.02.2022 року, по карті № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ) проведено платіж на суму 700 грн. від 03.02.2022 року, по карті № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ) проведено платіж на суму 300 грн. від 06.02.2022 року (а. с. 114, 115-118).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.

Так, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. суд констатує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 року № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Судом досліджено свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 87), довіреність, видану директором ТОВ «ФК «Ейс» (а. с. 88), договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а. с. 81-83), додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а. с. 84), додаткову угоду № 25771042804 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а. с. 85), акт прийому-передачі наданих послуг (а. с. 86).

Отже, проаналізувавши надані документи та вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, є співмірним із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «ФК «Ейс» витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ: 42986956, заборгованості за кредитним договором №822846420 від 10.12.2021 року у розмірі 10 771 (десять тисяч сімсот сімдесят одна) гривня 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Лайош ГАЛ