Рішення № 136499814, 12.05.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

12.05.2026

Справа № 696/387/26

Провадження № 2/696/373/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Волощенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 968,00 грн, витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 квітня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2261435, згідно з умовами якого відповідач отримала 4 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та виконанням інших обов`язків, передбачених договором.

Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 4 000,00 грн. Відповідач, у свою чергу, умов кредитного договору належним чином не виконала.

07 грудня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020.

Станом на дату подання позову сума заборгованості відповідача становить 12 968,00 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 4 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою процентів 8 968,00 грн.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 20 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; в порядку ст. 84 ЦПК України витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданому до суду клопотанні представник ОСОБА_2 просить провести розгляд даної справи без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить розгляд справи в заочному порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов такого висновку.

11 квітня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2261435 про надання фінансового кредиту, згідно з умовами якого відповідач отримала 4 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, загальним строком на 28 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору (а.с. 12-13).

Відповідно до графіку платежів за договором № 2361435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року (додаток № 1 до договору № 2261435 про надання фінансового кредиту) платіж повернення кредиту та сплати процентів мав бути внесений відповідачем 09 травня 2020 року на загальну суму 5 489,60 грн, з них сума кредиту 4 000,00 грн, проценти за користування кредитом 1 489, 60 грн (а.с. 13).

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 2261435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року, ідентифікований, акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором М433647 (а.с. 13 (на звороті)).

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ОСОБА_1 має заборгованість, яка станом на 06 грудня 2020 року становить 12 968,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн, заборгованість за процентами 8 968,00 грн (а.с. 15-17).

07 грудня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020, з додатками, згідно з яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2261435 від 11 квітня 2020 року (а.с. 18-21).

Згідно з платіжним дорученням № 20365 від 07 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснило плату за відступлення права вимоги за договором відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020 від 07 грудня 2020 року в сумі 667 472,80 грн (а.с. 23).

З акту прийому-передачі реєстру боржників від 07 грудня 2020 року до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020 від 07 грудня 2020 року вбачається, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» реєстр боржників кредитора кількістю 7336. Загальна сума заборгованості 40 743 020,41 грн (а.с. 23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № ККАУ-07122020 від 07 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 2261435 від 11 квітня 2020 року в сумі 12 968,00 грн, дата повернення кредиту 09 травня 2020 року, кількість прострочених днів 212 (а.с. 22). За наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією від 03 квітня 2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260331/62757-БТ, яка витребувана ухвалою суду від 20 березня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

По рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 4 000 UAN за період з 11 квітня 2020 року по 16 квітня 2020 року (а.с. 51).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в неї заборгованості за кредитним договором.

Вищевказаний кредитний договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Таким чином, право вимоги за кредитним договором, укладеним між первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Оскільки відповідачем не спростовано факту отримання кредитних коштів за кредитним договором № 2261435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року в розмірі 4 000,00 грн, вимога позивача в цій частині позову щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується розміру нарахованих процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Отже, за умовами договору № 2261435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року сторони встановили строк кредитування 28 днів, тобто до 09 травня 2020 року, включаючи дату отримання та повернення кредиту.

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору про споживчий кредит встановлений у додатку № 1 до кредитного договору № 2261435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року, де розмір процентів зазначений 1 489,60 грн за період з 11 квітня 2020 року по 09 травня 2020 року.

Відповідно до п. 4 договору № 2261435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року строк кредитування може бути продовжено, якщо між сторонами було досягнуто домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2.-4.5 договору (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.3. кредитного договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та неустойки (штрафу/пені), відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем

Як вбачається із п. 4.6 договору, вказаний порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки воля сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим ст. 207 ЦК України до письмової форми правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом здійснення платежу на користь позивача та погодження останнім пропозиції позичальника про це.

Також матеріали справи не містять доказів того, що між кредитодавцем та позичальником відбулося внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту, укладеного у письмовій формі, як зазначено у кредитному договорі.

Таким чином, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як фактор, мав за договором факторингу отримати не лише кредитний договір та докази перерахування коштів на рахунок відповідача, але і документацію, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує її дійсність, тобто мав отримати детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги.

Суд зауважує, що після закінчення строку дії договору у кредитодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а тому заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитними коштами виходить за межі строку користування кредитом, відтак позовні вимоги за вищезазначеним договором щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають часткову задоволенню.

Отже, за договором № 2261435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню нараховані проценти в сумі 1 489,60 грн, які передбачені умовами кредитного договору.

Щодо стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає таке.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; акт № 24 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09 березня 2026 року, як додаток до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, в якому погоджено вартість наданих послуг в сумі 8 000,00 грн; детальний опис наданих послуг від 09 березня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2026 року; ордер серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року до договору № 0107 від 01 липня 2025 року; витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань Адвокатського Об`єднання «АПОЛОГЕТ» (а.с. 24-25).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст.141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 127,04 грн (5 489,60 х 2 662,40 / 12 968,00).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 626, 627, 629, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 2261435 про надання фінансового кредиту від 11 квітня 2020 року в розмірі 5 489 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн 60 (шістдесят) коп, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 4 000 (чотири тсячі) грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 1 489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн 04 (чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код в ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 виданий 19 квітня 2001 року; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Н.А. Білопольська