Ухвала суду № 136499023, 08.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1929/26

381/2793/25

Ухвала

Іменем України

08 травня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., секретаря судового засідання Папруги А.С., представниці позивача Лисенко В.В., представника відповідача ОСОБА_1 Шипова К.Ю., розглянувши у підготовчому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних, -

Встановив:

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року скасовано заочне Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року.

Призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05 травня 2026 року на 10 годину 30 хвилин.

Сторонам встановлені строки для надання заяв по суті спору - відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

29 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представницею позивача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду та повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

05 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 Шипов К.Ю. подане клопотання про стягнення судових витрат в розмірі 30 000,00 грн.

05 травня 2026 року на електронну адресу суду від представниці позивача надійшли заперечення щодо відшкодування витрати на правничу допомогу.

В підготовчому судовому засіданні представниця позивача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала просила його задовольнити, однак заперечувала щодо стягнення витрати на професійну правничу допомогу в зв`язку з завищеним їх розміром.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, однак наполягав на стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, перейшов на стадію ухвалення судового рішення, у відповідності до приписів статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 08 травня 2026 року до 15 години 00 хвилин.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши зміст заяви про залишення позовної заяви без розгляду, повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви та клопотання щодо стягнення витрати на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно приписів пункту 5 часини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Беручи до уваги, що заява не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та законних інтересів сторін, а представниці позивача, повноваження якої не обмежені та яка може вчиняти дії щодо подання відповідної заяви, відомі та зрозумілі наслідки вчинення процесуальних дій, суд задовольняє цю заяву.

Щодо повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)).

Таким чином положення ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» виключають можливість повернення судового збору, у зв`язку з залишенням позовної заяви без розгляду за заявою позивача.

Враховуючи те, що позовну заяву залишено без розгляду за заявою представниці позивача, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про повернення судового збору необхідно відмовити.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд, дійшов наступного висновку.

Так, згідно приписів частини 5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Згідно приписів частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Суд зауважує, що процесуальні дії представників позивача щодо надання відповіді на відзив після скасування заочного рішення та подальша подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду не можуть бути витлумачені, як необґрунтовані дії позивача для цілей застосування частини 5 статті 142 ЦПК України. Тим паче, що представником відповідача не надавлено переконливих доводів щодо того, що сплата гонорару адвоката у визначеному договором фіксованому розмірі є обумовленою саме необґрунтованими діями позивача та його представників.

Отже, відсутні підстави для задоволення заяви про відшкодування понесених відповідачем судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 141, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

Постановив:

Залишити без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних.

Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

У задоволенні заяви представниці позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» про повернення судового збору відмовити.

У задоволенні заяви представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Самуха В.О.