Ухвала суду № 136496721, 13.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7374/24

Провадження № 2/185/1055/26

У Х В А Л А

13 травня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Резніченка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, суд -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться дана цивільна справа.

13.05.2026 року в судовому засіданні позивач заявив клопотання про відвід головуючої судді Юдіній С.Г. В обґрунтування відводу заявив що суддею було порушено принцип безсторонності, на його думку з самого початку розгляду справи головуюча надала пріоритет стороні відповідача. Вказане виражається в тому, що з початку засідання були розкриті всі сильні сторони позивача. Крім того, без згоди позивача головуюча допитала свідків перед наданням пояснень сторонами.

Представник позивача адвокат Савченко С.А. підтримав заявлений відвід.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти відводу.

Представник відповідача адвокат Остапуля Н.П. заперечувала проти задоволення заявленого відводу. Свідки які були допитані є свідками сторони позивача, жодних зауважень та заперечень при їх допиті позивачем не заявлялось. Вважає що відвід заявлений позивачем з метою затягування розгляду справи і є зловживанням ним процесуальними правами і тиском на суд.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухав думку учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року 2 Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ії) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності має визначатися для дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Перевіривши заяву про відвід, судом не встановлено підстав для її задоволення, оскільки заява позивача про відвід судді не ґрунтується на положеннях ст. 36 ЦПК України, які визначають підстави відводу (самовідводу) судді, а обґрунтована незгодою сторони позивача з процесуальними рішеннями судді та, на його думку, упередженим відношенням головуючої до розгляду справи.

Також суд зауважує, що наявність, на думку позивача, у діях головуючої судді процесуальних порушень, як то допит свідків викликаних за його ж клопотанням до надання пояснень сторонами, не є підставою для відводу, а може бути підставою для оскарження рішення суду у разі незгоди з ним.

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що відвід є необґрунтованим, підстави передбачені ст. 36 ЦПК України відсутні, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. 36-41, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя С. Г. Юдіна