Ухвала суду № 136496598, 13.05.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/425/26

провадження № 1-кп/179/106/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026040000000156 від 25.01.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гуляйполе, Гуляйпільського району Запорізької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, звільненого в запас зі Збройних Сил України у зв`язку з перебуванням в полоні на території російської федерації, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026040000000156 від 25.01.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

11 травня 2026 року прокурором ОСОБА_3 подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що з моменту обрання запобіжного заходу, ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для прийняття такого рішення, не зменшились та продовжують існувати.

Про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_4 , вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. На даний час підозрюваний ОСОБА_4 , є працездатною особою, проте офіційно не працевлаштований. Окрім того, ОСОБА_4 усвідомлює, що в результаті вчиненого ним злочину наступили тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_6 , що свідчить про намір підозрюваного у будь-який спосіб уникнути кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні свідчить те, що підозрюваному ОСОБА_4 , відомі анкетні дані зазначених осіб, окрім цього загибла ОСОБА_6 , та свідок ОСОБА_7 , з підозрюваним мешкали в одному населеному пункті, а тому у разі обрання запобіжного заходу не поєднаного з позбавленням волі останній може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху свідчить те, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (1,04%), допускає грубі порушення ПДР України, а саме, небезпечну та агресивну манеру водіння не маючи при цьому взагалі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, що дає підстави вважати, що у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не поєднаного з позбавленням волі, останній може вчинити інше правопорушення, у тому числі відносно порушення правил безпеки дорожнього руху.

Враховуючи особливо тяжкі наслідки, завдані злочином у вигляді смерті потерпілого, прокурор вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризиками.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що заявлені прокурором ризики не підтверджені та не доведені, оскільки обвинувачений щиро кається у скоєному, не переховувався від органу досудового розслідування, намагається відшкодувати шкоду потерпілій. Також просив врахувати, що обвинувачений є учасником бойових дій, особою, яка звільнена з полону, має постійне проживання, а тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або визначити розмір застави.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вислухав думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 21 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтю 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Кримінальне провадження знаходиться на судового розгляду, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурором доведено, що на теперішній час продовжують існувати ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 є працездатним, однак офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, офіційно не одружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у останнього сталих соціальних зв`язків.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, який спричинив тяжкі наслідки у виді смерті потерпілої, не маючи міцних соціальних зв`язків, роботи та осіб на утриманні, перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки наслідки втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також обвинувачений може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що свідки судом ще не допитані.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу судом враховуються дані про особу ОСОБА_4 , який не одружений, не працює, звільнений в запас зі Збройних Сил України у зв`язку з перебуванням в полоні на території російської федерації.

Разом з цим судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б слугували гарантіями уникнення вищенаведених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та їх усунення.

З урахуванням вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи, зокрема, домашній арешт або особисте зобов`язання, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості ухилення від суду.

Обставин, передбачених ч. 2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Доказів того, що обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися, суду не надано, тому підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Таким чином, з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до ч. 4 статті 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спричинив загибель людини.

Керуючись ст. ст. 177, 176-178, 183, 193, 199, 331, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1