Рішення № 136496528, 13.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1510/26

Номер провадження2-др/205/32/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Король Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2026 року Новокодацьким районним судом міста Дніпра розглянута з винесенням судового рішення цивільна справа 205/1510/26 за позовною заявою ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким було задоволено позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» суму заборгованості за договором позики № 8667820625 від 26 червня 2025 року в розмірі 27 500 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 000 грн. - заборгованість за процентами; 1 500 грн. - комісія за надання кредиту, та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

22 квітня 2026 року представник ТОВ «Іннова-Нова» Андрущенко М.В. сформував у системі «Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення, яка зареєстрована канцелярією суду 28 квітня 2026 року, в якій він просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» судові витрати з надання ТОВ «Іннова-Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5 000 грн.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року прийнято до розгляду заяву представника заявника ТОВ «Іннова-Нова» Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі з призначенням судового засідання.

Представник заявника ТОВ «Іннова-Нова» Андрущенко М.В. у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення просив суд проводити розгляд справи без участі їх представника.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак заперечень проти заяви суду не представив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву представника заявника та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що рішення суду у цій справі було ухвалено 14 квітня 2026 року, та яке надійшло до підсистеми «Електронний суд» 17 квітня 2026 року, а представник заявника звернувся 22 квітня 2026 року з заявою про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу у визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

В матеріалах справи наявна позовна заява, в якій представником позивача було зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи складається з судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу ТОВ «Іннова-Нова» на підставі договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року надавав адвокат Андрушенко М.В., який діє на підставі виписки з ЄДР та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ДН №6216 від 07 липня 2022 року.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору виконавець зобов`язується надавати на користь замовника послуги правничого та консультаційного характерів, а замовник - приймати та в порядку, визначеному цим договором сплачувати такі надані послуги.

Пунктом 3.2. вказаного договору передбачено, що за результатом надання послуг сторони складають акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначається перелік послуг, їх деталізація (за необхідності) та вартість.

Крім того, відповідно до заявки №3626403730 від 12 серпня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року та акту приймання-передачі наданих послуг №3626403730 від 20 квітня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року вбачається найменування послуг: складення правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів); та супровід процесу розгляду справи в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в тому числі, але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд», вартістю 5 000 грн.

В матеріалах справи також наявна платіжна інструкція АТ «ПУМБ» №9 від 17 квітня 2026 року на суму 5 000 грн. з призначенням платежу «згідно заявки №3626403730 від 12.08.2025 про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025, @8667820625».

За таких обставин, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат за надання правової допомоги, судом встановлено та підтверджено відповідними доказами, що позивачу було надано правову допомогу в цій справі адвокатом Андрушенко М.В.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Також слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих адвокатом доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 вказується, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також у додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Враховуючи надані суду докази, вартість послуги із супроводу процесу розгляду справи в суді не може бути відшкодована, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представник не здійснював жодного супроводу в суді, а лише в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом також враховується відсутність підтвердження здійсненної послуги у виді супроводу під час судового розгляду, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача доведені заявником витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю, необхідністю у цій справі, а тому заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 247, 260, 261, 270, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у виді витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.П. Терещенко