Ухвала суду № 136493691, 30.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8110/24

провадження № 1-кс/405/1216/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю захисника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001297 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про скасування повідомлення про підозру від 20.01.2026,

встановив:

09.04.2026 до Подільського районного суду м. Кропивницького від захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 надійшла скарга про скасування повідомлення про підозру від 20.01.2026.

Мотивуючи скаргу про скасування повідомлення про підозру захисник вказав на такі обставини:

1. Письмове повідомлення про підозру від 20.01.2026, яке вручено ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, не містить відомостей, які б свідчили про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке ставиться йому в провину.

2. У змісті повідомлення про підозру від 20.01.2026 відносно ОСОБА_5 не вказано, та відсутні докази того, що під час публічних закупівель та в подальшому при укладанні договір підряду від 28.05.2024 №36/204 та від 28.11.2024 №96/2024 з ТОВ «Стройбуд Інвестиції», були допущені порушення Закону України «Про публічні закупівлі», тому в діях директора ДКБ Кіровоградської ОВА ОСОБА_6 не було умислу на заволодіння державними грошима під час проведення публічних торгів і визначення його переможця, а тому вона не могла залучити до його вчинення ОСОБА_5 .

3. ОСОБА_5 , як заступника директора ДКБ Кіровоградської ОВА, відповідно до посадової інструкції, положення про УКБ ДКБ Кіровоградської ОДА, Положення про ДКБ Кіровоградської ОДА, мав право на підпис договору підряду від 28.11.2024 №96/2024 з ТОВ «Стройбуд Інвестиції», однак він мав право оглядати, а не контролювати будівельні роботи на виконання договорів підряду від 28.05.2024 №36/204 та від 28.11.2024 №96/2024. Контроль за якістю, повнотою і відповідністю будівельних робіт будівельним нормам і правилам на об`єкті здійснює авторський та технічний нагляд.

ОСОБА_5 не було достеменно відомо про дійсну вартість придбаного та встановлено підрядником кондиціонерів, генератора, пристрою ввідно-розподільчого АВР, і докази цього відсутні у матеріалах кримінального провадження.

4. В повідомленні про підозру не конкретизовано щодо дій, які порушив ОСОБА_5 під час підписання Актів прийманні виконаних будівельних робіт форми КБ-1в, інших первинних документів з будівництва, і ці порушення перебувають в причинно-наслідковому зв`язку із сумою шкоди, яка була завдана кримінальним провадженням.

5. Сам по собі факт підпису службовою особою первинних документів не утворює склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні захисник підтримав вимоги скарги, просив задовольнити та додав, що в повідомленні про підозру від 20.01.2026, яке вручено ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, не зазначено, які саме норми закону або посадових інструкцій були порушені ОСОБА_5 та не зазначено жодного доказу, який би свідчив про це; акти підписані ОСОБА_5 після технагляду і це відповідальність саме працівника по технагляду.

Прокурор заперечив щодо задоволення скарги, оскільки у кримінальному провадженні наявні докази для повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України; матеріали проведених НСРД свідчать, що ОСОБА_5 був обізнаний про первинну ціну; акти підписував саме ОСОБА_5 , відбулась поставка іншого товару ніж той, що зазначений в актах.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу про скасування повідомлення про підозру, матеріали, які надані захисником в її обґрунтування, матеріали НСРД у кримінальному провадженні 12024120000001297, заслухавши доводи захисника, думку прокурора, дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів;наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що доводи сторони захисту фактично зводяться до незгоди із правовою оцінкою дій підозрюваного та достатністю доказів для доведення його винуватості, однак такі доводи підлягають перевірці судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті, а не на стадії перевірки обґрунтованості повідомлення про підозру.

Так, 20.01.2026 ОСОБА_5 , вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Перевіряючи наявність вказаної підстави для повідомлення про підозру, слідчий суддя виходить з того, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

З долученого захисником повідомлення про підозру від 20.01.2026 вбачається, що підставою вручення підозри ОСОБА_5 була наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Зміст письмового повідомлення про підозру від 20.01.2026 свідчить, що воно містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію дій підозрюваного, зазначення часу, місця, способу можливого вчинення кримінального правопорушення, а також опис процесуальної ролі ОСОБА_5 , що відповідає вимогам ст.277 КПК України.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження щодо неї досудового розслідування.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме - стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.

В судовому засіданні прокурором надано протокол про результати проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи від 04.02.2026 відносно ОСОБА_6 та від 09.12.2025. Зміст зазначених матеріалів НСРД містить відомості про спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_6 з приводу придбання обладнання, а також відомості, які, за версією сторони обвинувачення, можуть свідчити про можливу обізнаність ОСОБА_5 щодо поставки обладнання, відмінного від зазначеного в актах виконаних робіт

Про часткову невідповідність переліку та обсягам робіт, які визначені у первинних документах актах виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в відповідно до договорів підряду від 28.05.2024 №36/204 та від 28.11.2024 №96/2024, тобто тих актах, на яких міститься підпис ОСОБА_5 , та завищення суми робіт становить 1196734,03 грн., що підтверджується наданим стороною обвинувачення висновком експерта від 23.03.2026 №СЕ-19/112-25/13787-БВ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно, із матеріалів, наданих прокурором, убачається, що ОСОБА_5 як службова особа замовника підписував первинні документи щодо прийняття виконаних робіт та поставленого обладнання, які, за версією сторони обвинувачення, використовувались у процедурі документального оформлення та оплати виконаних робіт.

При цьому матеріали НСРД та висновок експерта свідчать про наявність відомостей щодо можливої обізнаності ОСОБА_5 про невідповідність фактично поставленого обладнання даним, зазначеним у первинній документації.

Підозра ОСОБА_5 ґрунтується не лише на факті підписання ним актів виконаних робіт, а й на сукупності відомостей, які, за версією сторони обвинувачення, можуть свідчити про його можливу обізнаність щодо невідповідності фактично поставленого обладнання даним первинної документації.

Посилання сторони захисту на те, що контроль за якістю та відповідністю будівельних робіт здійснювався працівниками технічного та авторського нагляду, саме по собі не виключає можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки питання розмежування повноважень та відповідальності між службовими особами підлягає встановленню під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Слідчий суддя вважає неспроможними твердження захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, з підстав того, що він лише підписував акти, мав право оглядати, але не мав право контролювати виконані будівельні роботи, оскільки контроль здійснює інший працівник, на відсутність доказів, які б свідчили про вину ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який ставиться йому в провину, оскільки при розгляді такої категорії скарг слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою.

Поряд з цим слідчий суддя звертає увагу на те, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а тому доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості підозри є безпідставними.

Крім того, слідчий суддя враховує, що під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчим суддею вже перевірялась наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та встановлено наявність достатніх даних, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з обставинами кримінального правопорушення.

Відомостей про скасування відповідної ухвали апеляційним судом матеріали скарги не містять.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що:

-доводи сторони захисту щодо відсутності конкретизації дій підозрюваного не знайшли свого підтвердження, оскільки письмове повідомлення про підозру містить виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію та опис процесуальної ролі підозрюваного;

-доводи щодо відсутності доказів обізнаності ОСОБА_5 про невідповідність поставленого обладнання спростовуються наданими прокурором матеріалами НСРД;

-посилання захисту на виключну відповідальність працівників технічного нагляду не виключає можливу причетність підозрюваного до кримінального правопорушення;

-твердження про відсутність складу кримінального правопорушення фактично стосуються оцінки доказів та доведеності вини особи, що не є предметом розгляду слідчого судді на даній стадії кримінального провадження.

За наведеного вище обґрунтування, слідчим суддею не встановлено очевидної необґрунтованості повідомлення про підозру чи відсутності достатніх даних, які на даному етапі досудового розслідування можуть свідчити про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тому у задоволенні скарги захисника слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 305 - 307, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001297 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України, про скасування повідомлення про підозру від 20.01.2026 відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_7