Ухвала суду № 136493357, 08.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4485/18

Провадження № 6/345/71/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Юрчак Л.Б., за участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі,-

в с т а н о в и в:

На адресу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, у якій останній просить суд замінити стягувача у виконавчому листі № 345/4485/18 з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

В обґрунтування вимог заяви покликається на те, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі № 345/4485/18 було задоволено позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SAMDN52000107019281, на виконання якого видано виконавчий лист. Зазначає, що 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 . У зв`язку з укладенням договору факторингу відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а тому до заявника перейшли усі права первісного кредитора, у тому числі право бути стороною виконавчого провадження. Також заявник вказує, що після відступлення права вимоги оригінал виконавчого листа № 345/4485/18 було передано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», однак на даний час заявник позбавлений можливості звернутися із зазначеним виконавчим листом до примусового виконання, оскільки стягувачем у ньому зазначено АТ КБ «ПриватБанк».

Посилаючись на положення статей 202, 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 442 ЦПК України, заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі № 345/4485/18 з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Сторони в судове засідання не з`явились, що в порядку ст. 442 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду заяви та не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

З цього випливає, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про зміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутися із заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення.

Вирішуючи вимоги щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, суд виходить з наступного.

У заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за рішенням суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, оскільки на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року заявник є правонаступником АТ КБ «Приватбанк».

Так, судом встановлено, що 22.08.2025 року між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» відступає належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» здійснює фінансування шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Однак, заявником не додано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року АТ КБ «Приватбанк» дійсно відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» свої права вимоги саме за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 .

Як слідує із неповного тексту Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін.

Разом з тим, заявником не надано копії акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору), які є невід`ємними частинами договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року. Окрім цього, не надано і копії додатку № 2 до договору факторингу № 8-22-08/2025, а вказаний договір долучено лише частково (із 16 сторінок заявником додано лише 4 з них), що позбавляє суд можливості дослідити його зміст.

Окрім цього, з витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 7 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року слідує, що за № 48452 АТ КБ «ПриватБанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги за кредитним договором б/н від 10.09.2013 на загальну суму заборгованості 22 944,31 грн., з яких сума заборгованості за тілом кредиту 6 809,05 грн., сума заборгованості за нарахованими відмотками 16 135,26 грн.

У позовній заяві позивач просив за кредитним договором б/н від 10.09.2013 року стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 113 883,75 грн., з яких: 6 809,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 107 074,70 грн. заборгованість по процентам за користування кредитним договором з 10.09.2013 по 29.09.2017.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.12.2018 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за вказаним кредитним договором у заявленому розмірі.

Враховуючи відсутність у кредитному договорі його номера, зіставивши відомості в позовній заяві ПАТ КБ «ПриватБанк», у рішенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.12.2018 року та у реєстрі боргових зобов`язань № 7 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 перед банком, розміру складових такої заборгованості та дат кредитного договору суд дійшов висновку, що наданими Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» письмовими доказами не підтверджується перехід права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» за кредитним договором б/н від 10.09.2013 р.

Отже, вказані документи не підтверджують факт правонаступництва за кредитним договором за яким боржником є ОСОБА_1 .

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Подання заявником доказів на підтвердження обставин правонаступництва є обов`язковим для вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Суд звертає увагу, що вчинення дій, спрямованих на набуття право вимог до осіб заявник здійснює на свій розсуд та ризик як вид підприємницької діяльності. А сам факт укладення договорів відступлення права вимоги не є підставою та не гарантує ухвалення процесуальних рішень на користь заявника.

За таких обставин суд вважає, що заявником не доведено факту відступлення АТ КБ «Приватбанк» своїх прав вимоги за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 . Відтак вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягаює у зв`язку з їх недоведеністю.

На підставі ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України, та керуючись ст.ст. 55, 442 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: