Рішення № 136493109, 01.05.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12544/25

№ 2/183/4138/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Сторожик А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016 у сумі 75931,35 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено договір про кредитний договір № 26257028507803 від 17.06.2016 у відповідності до якого Банк надав позичальнику грошові кошти (далі кредит) у тимчасове платне користування, а позичальник зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку (далі Рахунок). Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі Картка).

Проте, у порушення умов договору, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 28.05.2025 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №28/05/25, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до відповідача за Кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016. Оскільки, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право кредитора до відповідача за Кредитним договором №26257028507803 від 17.06.2016, зобов`язань за якими відповідач не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 75931,35 грн., яка складається з наступного: 29252,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 33720,14 грн. заборгованість за відсотками, 12958,68 грн. заборгованість по комісії, у зв`язку з чим просить стягнути таку заборгованість в судовому порядку.

Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати дану справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання. Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, не скористався, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.04.2025, з урахуванням перебування судді на лікарняному з 23.04.2026 по 29.04.2026, є дата складення повного судового рішення 01.05.2026.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , 17.06.2016 укладено кредитний договір № 26257028507803-КР, який складається з публічної частини договору, яким є універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір. У відповідності до якого останній отримав кредит, який на дату укладання договору складав 5000 грн., строком на 12 місяців з наступною авто пролонгацією на кожні наступні 12 місяців, у випадку відсутності повідомлення від банку про закінчення строку Кредиту. Процентна ставка згідно з умовами тарифу банку. Сума кредиту складає 5200 грн.

Підписавши кредитний договір відповідачка підтвердила, що він ознайомлений з умовами Договору платіжної картки, а також з Тарифами та Універсальним договором банківського обслуговування. З яким згоден та зобов`язується виконувати.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач користувався наданими кредитними коштами та наданим кредитним лімітом за вказаним вище кредитним договором, що підтверджується випискою з його рахунку.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016, станом на 27.05.2025, складеним АТ «Банк Кредит Дніпро», заборгованість позичальника становить 74560,16 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 16626,38 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 32681,48 грн.; заборгованості по комісії -12626,15 грн.

Однак, відповідачем умови кредитних договорів належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

В подальшому, 28.05.2025 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 28/05/25, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору право вимоги до боржників за кредитними договорами, відповідно до реєстру боржників, а фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

Вказане підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 28.05.2025 за вищезазначеним договором факторингу, витягом з реєстру боржників, згідно з яким позивач набув права вимоги до відповідача за договором № 26257028507803 від 17.06.2016 на загальну суму 75931,35 грн., яка складається з наступного: 29252,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 33720,14 грн. заборгованість за відсотками, 12958,68 грн. заборгованість по комісії.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 10837 від 28.05.2025 ТОВ «Цикл Фінанс» перерахувало АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснено оплату коштів за право вимоги згідно договору факторингу № 28/05/25 від 28.05.2025.

Отже, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016.

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується дослідженими судом виписками за рахунками, у яких наявні відомості про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. З цього ж доказу вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість. Зазначені докази є належним та допустимими і підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Щодо відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» права вимоги за кредитним договором, то суд зазначає наступне.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «Цикл Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг, однак у порушення умов указаного договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми права та зважаючи на відсутність в матеріалах справи даних щодо сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором первісному кредитору чи новому кредитору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за № 26257028507803 від 17.06.2016 на загальну суму 62972,67 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 29252,53 грн., заборгованість по відсотках - 33720,14 грн.

Щодо стягнення з відповідача комісії за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016 в сумі 12958,68 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, відповідач ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016, яка утворилася станом на 28.05.2025, а саме: заборгованості по тілу кредиту 29 252,53 коп.; прострочена заборгованість по відсоткам33720,14 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за користування кредитом слід зазначити, що позивачем не надано належного обґрунтування щодо підстав нарахування щомісячної комісії за обслуговування наданого відповідачу кредиту згідно з договором № 26257028507803 від 17.06.2016, оскільки надані позивачем документи не дають суду можливості дослідити умови, розмір та періодичність нарахування комісії.

В той же час, слід зазначити, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача комісії за користування кредитом у розмірі 12 958,68 грн.

З огляду на викладене, виходячи із принципів законності та справедливості, суд висновує про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016 заборгованості в сумі 62972,67 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 29252,53 грн., заборгованість по відсотках - 33720,14 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог. Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так, позивач звернувся з позовом на загальну суму 75931,35 грн., позов задоволений на суму 62972,67 грн. Отже, на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, в сумі 2008,98 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,76,141,263,265,279,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 26257028507803 від 17.06.2016 заборгованості в сумі 62972 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят дві) гривні 67 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту 29252,53 грн., заборгованість по відсотках - 33720,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2008,98 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., а всього 5008,98 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 01 травня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова