Постанова № 13649178, 27.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2011 року                     № 2а-17663/10/2670

14:09

За позовомКиївського міського центру зайнятості

доОСОБА_1

про стягнення 8576.05 грн. Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Сова А.Ю.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 8576,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не повернуто допомогу по безробіттю та вартість наданих соціальних послуг, сплачене на підставі подання неправдивих відомостей.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Справа вирішується за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

на підставі заяви відповідача від 19.06.2009 наказом Солом’янського районного центру зайнятості міста Києва № 8721/3260 від 19.06.2009 відповідачу надано статус безробітного громадянина, зареєстрованого як такого, що шукає роботу, та призначено допомогу по безробіттю застрахованим особам. Наказом Солом’янського центру зайнятості міста Києва від 27.05.2010 направлено відповідача на професійну перепідготовку.

Довідкою Навчально-курсового комбінату Комунального підприємства «Київпастранс»№ 7/251 від 28.07.2010 підтверджено навчання відповідача з 27.05.2010 по 28.07.2010 та присвоєння останньому кваліфікації водія автотранспортного засобу категорії «В»третього класу.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 169 від 28.07.2010 встановлено факт подання ОСОБА_1 недостовірних даних, що мали місце під час одержання допомоги по безробіттю, оскільки відповідач перебував у трудових відносинах з ПП «Беліс»з 01.10.2009 по 31.10.2009 і отримував дохід.

Враховуючи встановлене вище, відповідача 28.07.2010 Солом’янським центром зайнятості міста Києва знято з обліку та припинено виплату матеріальної допомоги.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Закон України «Про зайнятість населення»01.03.1991 N 803-XII (Далі –Закон) в умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Частиною першою статті 2 Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 N 1533-III(Далі – Закон № 1533) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Частиною другою статті 36 Закону № 1533 встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктами 1, 8 частини першої статті 31 Закону № 1533 передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною другою цієї статті встановлено, що виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється з причин, передбачених частиною першою цієї статті, та у разі виключення із навчального закладу за неуспішність та порушення дисципліни.

Положеннями статті 36 Закону № 1533 передбачено сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1533 такими видами забезпечення, зокрема, є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

При цьому, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є соціальною послугою в розумінні положень статті 7 Закону № 1533.

Відповідно до ст. 39 Закону № 1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем виплачено на користь відповідача матеріальне забезпечення за розглядаємий період у розмірі 5554,00 грн. та кошти за його навчання в цей період у розмірі 3022,05 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже відповідач після звернення до Солом’янського районного центру зайнятості та отримання статусу безробітного, отримання матеріальної допомоги з цих підстав, обіймав посаду гравірувальника на Приватному підприємстві «Беліс», що підтверджено наказом № 21-К від 01.10.2009 про призначення на посаду та наказом № 23-К від 31.10.2009 про звільнення ОСОБА_1 з посади, що є підставою для повернення виплаченого йому страхового забезпечення. З огляду на те, що відповідач після отримання статусу безробітного та отримання матеріальної допомоги з цих підстав продовжував працювати та отримав за це відповідний дохід, що підтверджується матеріалами справи. Тобто є всі підстави вважати, що відповідачем надано центру зайнятості неправдиві відомості, що є підставою для повернення виплаченого йому страхового забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№ 254 к/96-ВР від 28.06.1996 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, код ЄДРПОУ 03491091) 8576 (вісім тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 05 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                               О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –01.02.2011.