Постанова № 136491229, 12.05.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2434/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року с-ще. Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного Управління державної податкової служби в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВАНГАРД-Д», код ЄДРПОУ 33424167, що проводилась у період з 23.03.2026 року по 27.03.2026 року (акт перевірки від 03.04.2026 року №14594/15-32-07-05-20) було встановлено вчинення порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.1, п. 63.3 ст. 63, п. п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73, п. п. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. п. 49.18.2, ст. 49, п. п. 49, п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділ ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами) та наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», п. п. 266.1.1, п. 266.1, п. п. 266.2.1 п. 266.2, п. п. 266.3.3, п. 263.3, п. п. 266.5.1 п. 266.5, п. п. 266.7.5 п. 266.7, п. п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, ТОВ «АВАНГАРД-Д», що призвело до не реєстрації в ЄРПН податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, відмовлено за рішенням Комісії на суму ПДВ суму 112166,67 грн., в т.ч.: за квітень 2023 р. на суму ПДВ 112166,67 грн., заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, всього на суму 27335,42 грн., в т.ч. по періодах: за 2019 2503,80 грн., за 2020 3069,96 грн., за 2021 3900,00 грн., за 2022 4225,00 грн., за 2023 4355,00 грн., за 2024 4615,00 грн., за 2025 4666,67 грн., встановлено неподання Податкових декларацій з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік, на 2020 рік, на 2021 рік, на 2022 рік, на 2023 рік, на 2024 рік, на 2025 рік по об`єкту нерухомого майна, що знаходиться на території Авангардівської територіальної громади Одеського району Одеської області; не повідомило контролюючий орган про 8 об`єктів оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням; не надано відповідь-пояснення на запит контролюючого органу, подання звітності за формою 4-ДФ з недостовірними відомостями та не у повному обсязі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, була сповіщена про дату та час судового засідання шляхом направлення судової повістки.

За наведених обставин, є можливим розглядати справу за відсутності правопорушника, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, відповідно якої не вимагається обов`язкової присутності особи, яка притягається до відповідальності за ст.163-1 КУпАП при розгляді справи.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Диспозицією ч. 1 ст. 163-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується з акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 03.04.2026 року 14594/15-32-07-05-20.

Відповідно до змісту п. 86.1. ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, та не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

В силу норм Податкового Кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі №П/811/2893/14.

Згідно положень ст. 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення - рішення.

Статтями 55-56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

З аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, то контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

Не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Отже наявні в матеріалах справи докази суд не може визнати такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, враховуючи наступне.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.

Суд згідно з приписами статті 252КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі та в порядку, встановлених законом.

За таких підстав суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КпАП України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 221,247,283,284 КУпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Спічак В.О.