Ухвала суду № 136491100, 30.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/6832/26

Номер провадження № 2-а/521/121/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 квітня 2026 року місто Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Плавич І.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси 29 квітня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на зміст даної норми звернення особи до суду повинне відповідати вимогам, що регламентуються процесуальним законом, зокрема статтями 160, 161 КАС України.

Однак дослідивши відповідні матеріали, суд виявив, що даний позов поданий без додержання певних вимог закону, а саме:

-позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- позивачем не надано підтвердження направлення відповідного екземпляру позовної заяви відповідачу.

Згідно з параграфом 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine», заява №23436/03) право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. «Голдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom», рішення від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. «Герин проти Франції» («Guеrin v. France», рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).

Водночас відповідно до параграфів 59, 60 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland», заява №28249/95) суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» («Tolstoy-Miloslavsky v. the United Kingdom», рішення від 13 липня 1995 року, п. 54, 61). Більше того, суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» («Airey v. Ireland», рішення від 09 жовтня 1979 року, п. 25, 26). Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Оскільки, при вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог ст. 160 КАС України, згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, є підстави для залишення заяви без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 2, 160, 161, 169, 241, 243, 248 КАС України, пунктами 9, 15.5 розділу VIІ КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати заявникові строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі, якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та прийматиметься до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 КАС України. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: І.В. Плавич