Постанова № 13649095, 27.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-18168/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

простягнення податкового боргу в розмірі 386,39грн., В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 386,39грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 згідно із заявою від 11 грудня 2008 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва було видано свідоцтво про сплату єдиного податку. Однак, відповідачем у період з листопада по грудень 2009 року належного до сплати єдиного податку до бюджету не було внесено. Таким чином, відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 386,39грн.

В судовому засіданні 27 січня 2011 року судом постало на обговорення питання щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача не заперечував.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою зареєстрованою Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.04.2008р. Згідно даного свідоцтва відповідач проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Як платник податків та зборів відповідач взятий на облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва 13.05.2008р. за №12844.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2008р. відповідач подала до ДПІ у Печерському районі м. Києва заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та на підставі якої видано свідоцтво про сплату єдиного податку.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 та пункту 2 Наказу ДПА України від 29.10.99р. №599 “Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” ДПІ у Дніпровському районі м. Києва видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 для здійснення підприємницької діяльності.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обовязок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Указу Президента № 727/98, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач вказав вид діяльності консультування з питань комерційної діяльності; діяльність у сфері інжинірингу.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ознайомлення з даним положенням міститься в п.5 зразку заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії корінця другої податкової вимоги форми «Ф2» від 13.02.2010р. №2/388, відповідач має податковий борг в сумі 386,39грн., який виник у звязку з несплатою субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 єдиного податку за період з листопада по грудень 2009 року.

Враховуючи вищезазначене, відповідач займався підприємницькою діяльністю із застосування спрощеної системи оподаткування та має заборгованість перед бюджетом в сумі 386,39грн.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п.п. 6.2.3. та абзацу другого п.п. 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу відповідачу була направлена перша податкова вимога №1/6171 від 22.10.2009р. на суму 186,39грн. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення, дана податкова вимога була отримана відповідачем власноручно 14.01.2010р.

Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.3 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ, якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

Згідно абзацу б) п.п. 6.2.3. п.6.2 статті Закону України №2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги. Таким чином, друга податкова вимога №2/388 від 13.02.2010р. на суму 386,39грн. була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручена 15.03.2010р. особисто відповідачу.

Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. статті 3 Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 статті 2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості у розмірі 386,39грн. є обґрунтованими, законними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку в розмірі 386 (триста вісімдесят шість) гривень 39коп. на р/р 34212379700007, код платежу 16050200, одержувач: ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077922, банк одержувач: УДК у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 27.01.2011р.

Суддя В.В. Амельохін