Рішення № 136490850, 13.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/884/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , за життя заповітів на своє майно не складала і спадкування відбувалось за законом. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на її майно, а саме на 1/2 частину двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй як власнику відповідно до Свідоцтва про право власності №71 від 29.03.2002 року. Інша 1/2 частина вказаної квартири належала її дочці ОСОБА_4 .

16.01.2003 року ОСОБА_4 - дочка спадкодавця, звернулась до Кілійської районної державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь дочки спадкодавця ОСОБА_2 .

16.01.2003 року ОСОБА_5 , діючий за довіреністю від імені ОСОБА_2 , прийняв спадщину.

Між тим, ОСОБА_4 була особою з інвалідністю 2-ї групи і постійно проживала зі спадкодавцем.

Таким чином спадщину прийняв спадкоємець першої черги, який був зареєстрований за місцем проживання та проживав разом зі спадкодавцем, а саме ОСОБА_4 , однак право власності на частку квартири належним чином вона не оформлювала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається в цілому з квартири АДРЕСА_1 , з яких 1/2 частина належала їй як власнику і 1/2 частина за спадщиною після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті спадкодавця належну їй квартиру АДРЕСА_1 успадкувала за законом лише позивач, оскільки проживала разом зі спадкодавцем, вступила у володіння і в управління спадковим майном як спадкоємець четвертої черги.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за спадщиною після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановити факт спільного проживання та прийняття спадщини відповідно після смерті першої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також усунути від права на спадкування громадянку російської федерації ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 42,1 кв. метра, житлова площа 27,1 кв. метра) згідно спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась.

Представник позивача адвокат Бурлаченко Д.В., в підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та у відсутність позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В підготовче судове засідання представник відповідача Кілійської міської раджи Ізмаїльського району Одеської області не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.06.1967 року вбачається, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований 10.02.1973 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18.12.1982 року вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житло № НОМЕР_4 від 29.03.2002 року, виданого Кілійським районним бюро технічної інвентаризації вбачається, що квартира АДРЕСА_2 вбачається, що вказана квартира на праві власності належить в рівних частках належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , /а. с. 16/.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27866081 від 03.11.2010 року виданого Комунальним підприємством «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , /а. с. 17/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 02.01.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 2, /а. с. 8/.

16.01.2003 року до Кілійської районної державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_5 , діючого за довіреністю ОСОБА_2 , згідно якої вона приймає спадщину після смерті матері.

16.01.2003 року до Кілійської районної державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_4 , згідно якої вона відмовилась від прийняття спадщини на користь її дочки ОСОБА_2 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 08.11.2011 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є інвалідом ІІ групи довічно.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 29.07.2025 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис № 318.

Згідно повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 157/01-16 від 13.02.2026 року вбачається, що Ізмаїльською районною нотаріальною конторою Одеської області на вимогу кредитора АТ «Ощадбанк» в порядку ст. 1281 ЦК України, заведена спадкова справа № 193/2025 від 01.10.2025 року після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно акту про встановлення фактів від 21.01.2026 року, складеного депутатом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_3 . Але фактично ОСОБА_4 до моменту своєї смерті проживала разом з ОСОБА_1 однією сім`єю в належній останній квартирі в АДРЕСА_4 з осені 2015 року (майже десять років), оскільки ОСОБА_1 опікувалась ОСОБА_4 , яка була особою з інвалідністю, доглядала за нею і займалась всіма її справами.

Відповідно до технічного паспорта від 01.04.2024 року, складеного Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що квартира під АДРЕСА_1 має загальну площу 42,1 кв. метра і житлову площу 27,1 кв. метра.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

За приписами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).

За наявності хоча б однієї із вказаних ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Таким чином, у випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні. Якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.03.2023 року у справі № 398/1796/20, провадження № 61-432сво22).

Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом регулюється нормами міжнародних договорів.

Таким міжнародним договором є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протокол 1997 року до Конвенції, вчинений від імені України 28 березня 1997 року.

Зокрема, частина перша статті 13 Конвенції 1993 року передбачає, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення.

Договірною стороною Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року, в тому числі, є і російська федерація.

Проте, у зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації на територію України, Верховною Радою України 1 грудня 2022 року було прийнято Закон «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року». 20 грудня його підписав ОСОБА_6 та 23 грудня 2002 року він набрав законної сили.

Даний закон передбачає зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року№ 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року№ 140/98-ВР, у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь, а також вихід з них.

За інформацією Міністерства закордонних справ України дію Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь зупинено з 27.12.2022 року (з дати повідомлення Виконавчого комітету СНД як депозитарія).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України», зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого чи за відсутності іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від зобов`язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами.

Таким чином, враховуючи, що дочка спадкодавця є громадянкою російської федерації та втратила право на спадкування, лише позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно їх право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за спадщиною після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт спільного проживання та прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Усунути від права на спадкування громадянку російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 42,1 кв. метра, житлова площа 27,1 кв. метра) згідно спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков