Постанова № 13649085, 12.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2011 року           11:06           № 2а-14015/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

доЛохвицької міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Лохвицької МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000511550/0, №0000521550/0, №0000531550/0 від 20.04.2010р., №0000511550/1, №0000521550/1, №0000531550/1 від 24.06.2010р.

Позивач в обґрунтування вимог зазначає, що податковий орган прийшов до невірного висновку про порушення позивачем строків сплати рентної плати за газовий конденсат та нафту, оскільки позивачем не було пропущено термінів сплати, податковий орган самостійно зарахував сплати в рахунок заборгованості за минулі періоди.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженого зобов’язання по сплаті рентної плати за газовий конденсат та нафту, у зв’язку із чим до позивача застосовано штрафні санкції.

В ході розгляду справи позивачем подано доповнення та уточнення адміністративного позову в яких просить окрім зазначених вище податкових повідомлень-рішень визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000511550/2, №0000521550/2, №0000531550/2 від 07.09.2010р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010р. Лохвицькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по рентній платі за нафту та газовий конденсат, про що складено Акт №104/15/30019775.

Перевіркою встановлено, зокрема, несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань по рентній платі за нафту за жовтень 2008р. із затримкою на 25 календарних днів, за листопад 2008р. із затримкою на 31 день, за газовий конденсат за листопад 2009р. із затримкою на 23 дні чим порушено п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі висновків перевірки, 20.04.2010р. Лохвицька МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000511550/0 яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 167201,94 грн. за платежем: рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні за затримку на 23 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, №0000521550/0 яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 252709,02 грн. за платежем: рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, за затримку на 25 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, №0000531550/0 яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 447553,03 грн. рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, за затримку на 31 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Зазначені податкові повідомлення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, проте були залишені без змін, а скарги позивача –без задоволення, у зв’язку із чим Лохвицькою МДПІ за результатами розгляду скарги було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000511550/1, №0000521550/1, №0000531550/1 від 24.06.2010р. та №0000511550/2, №0000521550/2, №0000531550/2 від 07.09.2010р.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 цього Закону, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 22.03.2001р. (постанова діяла на момент існування правовідносин між сторонами та втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 27.12.2010р.) затверджено Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат.

Згідно п. 2 Порядку платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку (далі - платники).

Відповідно до п. 5. Порядку платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати (далі - податковий розрахунок), у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою ДПА.

Згідно п. 8 цього Порядку у звітному (податковому) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній звітний (податковий) період.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000511550/0 від 20.04.2010р., яким позивачу визначено до сплати до сплати штраф в сумі 167201,94 грн. за платежем: рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні суд виходив з наступного.

Перевіркою встановлено невчасну сплату (затримано на 23 дні) позивачем узгодженого податкового зобов’язання по рентній платі за газовий конденсат за листопад 2009р., нараховано рентної плати 7125977,86 грн., з яких зараховано переплатою 6293 195,46 грн. по терміну сплати 30.12.2009р., фактично сплачено за висновком податкового органу 22.01.2010р. суму 7340129,59 грн. із яких зараховано 6454,63 грн. пені та суму недоїмки в розмірі 832782,40 грн. по строку сплати 30.12.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2009р. позивачем подано до Лохвицьокї МДПІ податковий розрахунок рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2009р. в якому визначено податкове зобов’язання за видобуті газовий конденсат в сумі 7125977,86 грн.

Платіжним дорученням №2951 від 28.12.2009р. позивач перерахував відповідачу 6712977,86 грн., при цьому, в призначенні платежу зазначив: сплата рентної плати за газовий конденсат за листопад 2009р. Також платіжним дорученням від 29.12.2009р. позивач перерахував 4743993,77 грн. за газовий конденсат за листопад 2009р.

Також листом №19/1-011/2-09730 від 29.12.2009р. позивач надіслав Лохвицькій МДПІ листа про зарахування коштів, в якому просив зарахувати кошти, сплачені згідно платіжного доручення № 2951 від 28.12.2009р. на суму 6 712 977,86 грн. у сумі 1 968 984,09 грн. (рентна плата за газовий конденсат за листопад 2009р.) та у сумі 4 743 993,77 грн. (рентна плата за нафту за листопад 2009р.).

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що сплачені у зазначених платіжних дорученнях суми були частково скеровані податковим органом самостійно в рахунок погашення заборгованості за минулий період, оскільки у позивача існувала заборгованість за жовтень 2009р. яка була погашена у січні 2010р.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N22 від 21.01.2004р., кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Як вбачається із матеріалів справи визначене позивачем у податковому розрахунку рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2009р., який поданий податковому органу 16.12.2009р. сплачено позивачем в термін до 31.12.2009р., що підтверджується платіжними дорученнями №2951 від 28.12.2009р. та від 29.12.2009р.

З огляду на викладене суд вважає податкове повідомлення-рішення №0000511550/0 від 20.04.2010р. таким, що не відповідає вимогам законодавства, а тому його слід скасувати.

Щодо податкового повідомлення рішення №0000521550/0 від 20.04.2010р. яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 252709,02 грн. за платежем: рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, за затримку на 25 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, то суд виходив з наступного.

17.11.2008р. позивачем подано до Лохвицької МДПІ податковий розрахунок рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за жовтень 2008р. в якому визначено податкове зобов’язання за видобуту нафту в сумі 3762024,10 грн., термін сплати наступив 01.12.2008р.

27.11.2008р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок на суму 2672541,92 грн.

З акту перевірки вбачається, що в рахунок погашення зазначеного зобов’язання було зараховано переплату в сумі 1187224,60 грн. та фактично сплачено 26.12.2008р. в сумі 2247304,26 грн. (згідно платіжних доручень №1430, 1457, №1540 від 26.12.2008р.), з яких зараховано пені 559,47 грн. та суму недоїмки 1485317,32 грн.

Проте, як вбачається із зазначених платіжних доручень зазначені у них суми скеровувались на погашення заборгованості за видобуту нафту згідно поданого розрахунку за жовтень 2008р. проте в призначенні платежу зазначено: за користування розстрочкою рентної плати за нафту згідно договору №110 від 20.11.2007р. про розтрочення податкових зобов’язань. Натомість, визначена в розрахунку заборгованість в сум 2672541,92 грн. сплачена позивачем платіжним дорученням №180 від 30.01.2009р.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заборгованість за жовтень 2008р. термін сплати якої настав 01.12.2008р., не була погашена позивачем 26.11.2008р. (оскільки була сплачена 30.01.2009р.). На зазначену обставину покликався також представник позивача в судовому засіданні, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення в обґрунтування невірного визначення податковим органом фактичного терміну погашення по цьому зобов’язанню.

Враховуючи, що відповідачем невірно проведено розрахунок терміну погашення зобов’язання суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000521550/0 від 20.04.2010р. підлягає скасуванню, при цьому суд зазначає, що зазначена обставина не позбавляє податковий орган провести перерахунок розміру штрафу.

Щодо податкового повідомлення рішення №0000531550/0 від 20.04.2010р. яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 447553,03 грн. рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, за затримку на 31 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, суд дійшов висновку про його правомірність та обґрунтованість з огляду на наступне.

20.12.2008р. позивачем подано до Лохвицької МДПІ податковий розрахунок рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2008р. в якому визначено податкове зобов’язання за видобуту нафту в сумі 2237765,15 грн., термін сплати якого настав 30.12.2008р.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, рентна плата за нафту за листопад 2008р. сплачена позивачем платіжним дорученням №195 від 30.01.2009р., що підтверджує зроблений Лохвицькою МДПІ в ході проведення документальної перевірки висновок про порушення позивачем терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання на 31 днів.

Представник позивача даної обставини не спростував та не заперечував в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для скасування зазначеного вище податкового повідомлення рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням того, що податковий орган, як суб’єкт владних повноважень частково довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене та з врахуванням поданих позивачем уточнень позовних вимог та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000511550/0, №0000521550/0 від 20.04.2010р., №0000511550/1, №0000521550/1 від 24.06.2010р., № 0000511550/2, № 0000521550/2 від 07.09.2010р.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 2,26 грн. присудити на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" за рахунок Державного бюджету України .

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов