Ухвала суду № 136490777, 13.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2912/26

Провадження № 1-кс/947/6738/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 підозрюваної ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Одеси, громадянка України, незаміжня, має двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та фактична проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

08 травня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 310 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 031 680 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162470000741 від 12.05.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 149 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює Одеська обласна прокуратура.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послався на наявність двох дітей, утримання хворого батька, необхідність утримання сім`ї.

2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

08.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що 12.05.2025 до чергової частини ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення від Управління міграційної поліції ГУНП в Одеській області стосовно групи осіб, яка організувала схему незаконної легалізації іноземців на території України та подальшим незаконним переправленням через державний кордон України за грошову винагороду. В діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій встановлено, що вказана група осіб отримує незаконні прибутки від іноземців, які бажають перебувати на території України шляхом отримання посвідки на постійне/тимчасове проживання на підставі фіктивного шлюбу з громадянками України, які, в свою чергу надають свою згоду на такий шлюб за грошову винагороду. Дана група осіб вчиняє дії направлені на підшукування та вербування громадянок України для вступу у фіктивний шлюб та пошук іноземців, які мають на меті документуватись посвідкою на постійне/тимчасове проживання на підставі фіктивного шлюбу. Окрім того, з метою оформлення фіктивних шлюбів, із вказаною групо осіб діє невстановлена особа з числа співробітників Приморського ДРАЦС міста Одеси, яка за грошову винагороду сприяє у безперешкодному оформленні необхідної документації.

Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію» від 01.03.2017 № 118 затверджена Правилами оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію (далі Правила), які визначають процедуру оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію. Подача підроблених або недостовірних відомостей тягне за собою юридичну відповідальність.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», підставами для відмови в оформленні візи є, зокрема подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів.

Згідно зі статтею 12 Закону, підставами для скасування візи є, зокрема: виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей. Таким чином, подання підроблених або недостовірних відомостей під час оформлення візи може призвести до відмови у її наданні або скасування вже виданої візи.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п. 2 Постанови КМУ № 150 від 15.02.2012, Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає порядок перебування іноземців в Україні, підстави для отримання посвідки на тимчасове/постійне проживання.

Так, згідно з частиною 14 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»: «іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України».

Відповідно до частини 14 статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»: «підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - Іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Окрім того, згідно п. 18 ч. 1 цього ж Закону - посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

Згідно Постанови КМУ № 150 від 15.02.2012 р. - Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:

1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;

2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

?Постановою КМУ № 118 від 01.03.2017 ?«Про затвердження Правил оформлення віз» встановлено перелік документів для отримання візи. Подача підроблених або недостовірних відомостей тягне за собою юридичну відповідальність.

Статтею 4 з позначкою 1 Закону України «Про імміграцію» встановлено обставини, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію.

Факт перебування особи у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію за таких обставин:

1) один із подружжя отримав матеріальну компенсацію в обмін на надання вільної згоди на укладення шлюбу, якщо це не є обов`язковим при укладенні шлюбу за межами України відповідно до права іноземної держави;

2) подружжя не проживає спільно та не пов`язане спільним побутом;

3) подружжя не зустрічалося або не спілкувалося до укладення шлюбу;

4) подружжя не спілкується зрозумілою для обох мовою;

5) один із подружжя раніше вже перебував у шлюбі з громадянином України або іммігрантом, який не було визнано підставою для надання дозволу на імміграцію;

6) кожний із подружжя не володіє інформацією про дані іншого з подружжя особистого характеру (дата та місце народження, місце проживання, освіта, місце роботи, фах, віросповідання, наявність близьких родичів, особливості побуту та уподобань);

7) відмова особи від особистої присутності її чоловіка або дружини під час подання нею заяви про надання дозволу на імміграцію;

8) відмова кожного з подружжя від надання письмової згоди на проходження співбесіди та письмових тестів для перевірки обставин, визначених цією статтею.

Під час перевірки обставин, визначених цією статтею, проводяться співбесіди з іноземцем або особою без громадянства (у тому числі з використанням системи відеоконференцзв`язку для візуальної ідентифікації особи, яка подала заяву про надання дозволу на імміграцію до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном або після подання такої заяви на території України виїхала за її межі), іншим з подружжя, опитування інших осіб, якщо існує достатньо підстав вважати, що вони володіють відповідною необхідною інформацією, надсилаються запити до заінтересованих органів державної влади з метою отримання інформації про наявність/відсутність підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше липня 2023 року у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , 13.03.1976 виник злочинний умисел направлений на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, яке полягає в отриманні незаконного прибутку від осіб-іноземців за сприяння укладенню ними фіктивних шлюбів із громадянками України, з метою подальшого забезпечення та отримання такими іноземцями посвідок на тимчасове проживання на території України, які надають право безперешкодного перетину державного кордону України.

При цьому, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 використовуючи свої зв`язки з невстановленими органом досудового розслідування посадовими особами Приморського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану міста Одеси, розробили злочинний план, який полягав в укладенні іноземцем фіктивного шлюбу з громадянкою України, для гарантованого отримання посвідки на тимчасове проживання на території України в короткий строк іноземець повинен укласти шлюб з громадянкою України.

У подальшому, на підставі свідоцтва про шлюб, орган Державної міграційної служби видає іноземцю посвідку на тимчасове проживання на території України, на підставі якої останній зможе безперешкодно перетинати кордон України в будь-якому напрямку.

Так, ОСОБА_8 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше липня 2023, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_10 громадянку України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 04.07.2023 ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 04.07.2023.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_14 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_12 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 17.07.2023, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_15 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше вересня 2023, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджана ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 огли громадянку України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 01.09.2023 ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_3 від 01.09.2023.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_16 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_17 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_4 від 29.09.2023, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_16 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Окрім того, ОСОБА_8 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше липня 2023, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_18 громадянку України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 14.12.2023 ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_5 від 14.12.2023.

У подальшому громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_20 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_19 , за сприяння ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_6 від 20.02.2024, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_21 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше жовтня 2023, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 ОСОБА_7 , та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_22 громадянку України ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 03.10.2023 ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_7 від 03.10.2023.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_24 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_23 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_8 від 17.10.2023, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_25 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше травня 2024, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_26 громадянку України ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 05.04.2024 ОСОБА_28 та ОСОБА_27 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_9 від 05.04.2024.

У подальшому громадянин КНР ОСОБА_28 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_27 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_10 від 28.08.2024, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_29 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше червня 2025, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 ОСОБА_7 , та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_30 громадянку України ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 25.06.2025 ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_11 від 25.06.2025.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_30 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_33 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_12 від 30.07.2025, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_32 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше червня 2025, за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого незаконного збагачення, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_34 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та іншими невстановленим особами, діючи з корисливих мотивів, підшукав громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

В свою чергу, ОСОБА_8 , переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_34 , ОСОБА_7 та ОСОБА_7 підшукала для громадянина ОСОБА_36 громадянку України ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , як особу, яка згодна укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 27.06.2025 ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_34 , подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб, який засвідчено актовим записом № 670 та у подальшому видано відповідне свідоцтво про шлюб.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_35 , на підставі актового запису про шлюб № 670 від 27.06.2025, складеного працівниками Приморського ВДРАЦС у м. Одесі внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_39 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_34 , отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_13 від 28.07.2025, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_40 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_34 було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_17 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше серпня 2025, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 ОСОБА_7 , та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджна ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_41 громадянку України ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 22.08.2025 ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_14 від 22.08.2025.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_45 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_46 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_15 від 16.09.2025, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_47 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_19 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше липня 2024, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 ОСОБА_7 , та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_48 громадянку України ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 10.07.2024 ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_16 від 10.07.2024.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_50 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_52 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_17 від 24.07.2024, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_53 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_21 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше серпня 2024, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 ОСОБА_7 , та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_54 громадянку України ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 07.08.2024 ОСОБА_56 та ОСОБА_57 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_18 від 07.08.2024.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_56 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_58 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_19 від 22.08.2024, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_59 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_22 .

Окрім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону України іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, в порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше квітня 2025, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 ОСОБА_4 ОСОБА_7 , та іншими невстановленим особами, з метою особистого незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, підшукала громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , як особу, яка бажає отримати посвідку на тимчасове проживання на території України за грошову винагороду, шляхом укладення фіктивного шлюбу, тобто такого шлюбу, який не має на меті утворення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

У свою чергу, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , підшукала для громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_60 громадянку України ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особу, яка погодилася укласти з останнім фіктивний шлюб за грошову винагороду.

Надалі 30.04.2025 ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , не маючи наміру створювати сім`ю та набувати взаємних прав і обов`язків подружжя, діючи за вказівками та за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб подали до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі документи, необхідні для державної реєстрації шлюбу, за результатами чого між ними було укладено шлюб та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_20 від 30.04.2025.

У подальшому громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_62 , внаслідок укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_64 , за сприяння ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_21 від 03.06.2025, оформлену Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.

Вказана посвідка була видана відповідно до наказу МВС України від 15.03.2013 № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» та надавала ОСОБА_65 право на законне перебування на території України, у тому числі право безперешкодного перетину державного кордону України.

Внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб було створено умови для незаконного перебування на території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_24 .

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_11 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами огляду та вручення грошових коштів, протоколами обшуків, вилученими речами та документами, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.протоколом затримання особи у вчиненні злочину.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 332 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Підозрювана не обмежена у виїзді за кордон у воєнний час.

Крім того вона не працевлаштована.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_11 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_11 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Щодо інших ризиків

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов`язане із організацією незаконного переправленням осіб придатних до військової служби через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану, що опосередковано впливає на обороздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 499 200 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_11 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися цілодобово з населеного пункту де він мешкає, без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися з свідками кримінального провадження;

- носити електронний браслет.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 липня 2026 року включно.

Визначити розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюванону ОСОБА_4 , на строк до 08 липня 2026 року включно наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися цілодобово з населеного пункту де він мешкає, без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися з свідками кримінального провадження;

- носити електронний браслет.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_11 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1