Рішення № 136490765, 07.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/13525/26

Провадження № 2-о/947/239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент міського господарства Одеської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Київського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У поданій заяві зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постійно проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 .

На підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у 1993 році заявники приватизували вказану квартиру.

Заявники зазначають, що 05 жовтня 1993 року їм було видано свідоцтво про право власності на житло, зареєстроване та записане у реєстрову книгу № 15-1497, згідно з яким Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів посвічує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на правах приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У зв`язку з втратою заявниками оригіналу свідоцтва про право власності на житло на підставі розпорядження Управління житлово-комунального господарства № 1017 від 20.09.1999 року їм були видані дублікати приватизаційних документів: розпорядження органу приватизації № 23797 від 05.10.1993 року та свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року.

18.10.1999 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за заявниками у ОМБТІ та РОН під № 343 пр., стор.86, реєстр 949 на підставі дублікату св-ва про право власності на житло, виданому 20.09.1999 року.

Заявники зазначають, що в теперішній час з метою проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вони звернулися до державного реєстратора Державної реєстраційної служби, який ознайомившись з правовстановлюючими документами на квартиру, звернув увагу на розбіжності в написанні прізвища заявників українською мовою, а саме: в паспортах громадян України їх прізвище записано « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 », а в дублікаті свідоцтві про право власності на житло « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 », що унеможливлює проведення реєстраційних дій.

У зв`язку з цим 27.11.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до КП «Міське агентство з приватизації житла» ОМР з заявою, щодо внесення змін в дублікат свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: в частині написання прізвищ з « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 » виправити на « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 ».

Заявники вказують, що 04.12.2025 року вони отримали письмову відповідь КП «Агентство з приватизації житла» про неможливість внесення змін у правовстановлюючі документи з наступних підстав:

при вивченні архівних документів, які знаходяться у КП «Міське агентство з приватизації житла» було встановлено, що на підставі розпорядження органу приватизації № 23797 від 05.10.1993 року було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року («дублікати приватизаційних документів» від 20.09.1999 року) за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Приватизація зазначеної квартири була проведена згідно заяви на приватизацію житла, довідки про склад сім`ї наймача та займаних ними приміщень, де в довідці та на заяві на приватизацію житла прізвище співвласників житла на українській мові було зазначено « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_1 ». На теперішній час, згідно громадянського паспорту НОМЕР_2 від 24.05.1999 року написання прізвища співвласниці житла на українській мові значиться « ОСОБА_1 » та згідно громадянського паспорту НОМЕР_3 від 23.09.2002 року написання прізвища співвласника житла на українській мові значиться « ОСОБА_2 ».

У зв`язку з цим заявникам було рекомендовано звернутися до суду.

Також заявники зазначають, що нa момент звернення з заявою про приватизацію квартири 05.07.1993 року заявниця ОСОБА_1 мала паспорт громадянина СРСР, в якому її прізвище російської мовою було зазначено « ОСОБА_3 », українською мовою « ОСОБА_4 ». Тому у довідці про склад сім`ї наймача ізольованої квартири АДРЕСА_1 , яка була подана до органів приватизації, прізвище наймача квартири зазначено « ОСОБА_4 », згідно з паспортом громадянина СРСР, прізвище її сина, 1986 року народження, за прізвищем матері « ОСОБА_4 ».

У зв`язку з цим в розпорядженні органу приватизації № 23797 від 05.10.1993 року, в свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року, та в дублікаті свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року, виданому 20.09.1999 року, прізвище співвласників вказаної квартири записано « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 ».

24 травня 1999 року заявниці ОСОБА_1 був виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 замість паспорту громадянина СРСР, в якому її прізвище українською мовою було записано « ОСОБА_3 ».

23 вересня 2002 року заявнику ОСОБА_2 по досягненню 16 років був виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , в якому його прізвище українською мовою записано « ОСОБА_3 ».

Отже, прізвище заявників, яке зазначене в паспортах громадянин України « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 », не співпадає з прізвищем, зазначеному, у дублікаті свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року, виданому 20.09.1999 року, « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 ».

У зв`язку з цим необхідно встановити факт, належності заявникам правовстановлюючого документу.

Заявники зазначають, що обставина, що дублікат від 20.09.1999 року свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , яке було видано 05 жовтня 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується наступним:

наявністю у заявників оригіналів дублікату від 20.09.1999 року розпорядження органу приватизації № 23797 від 05.10.1993 року, та дублікату від 20.09.1999 року свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року;

розпорядженням УЖКГ № 1017 від 20.09.1999 року про видачу дублікатів приватизаційних документів;

паспортом громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданому 24.05.1999 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, в якому на сторінці №11 є штамп про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 з 13.12.1989 року;

паспортом громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданому 23.09.2002 року в якому на сторінці №11 є штамп про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 з 23.09.2002 року; знято з реєстрації 09.07.2013 року;

відповіддю КП «Міське агентство з приватизації житла від 04.12.2025 року з засвідченою копією заяви на ім`я керівника органу приватизації від 05.07.1993 року та засвідченою копією довідки про склад сім`ї наймача ізольованої квартири;

свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , в якому прізвище дитини російською мовою записано « ОСОБА_3 », прізвище батьків « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 »;

договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 26.03.2014 року, укладеного з ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 ;

актом про демонтаж засобу вимірювальної техніки, в якому зазначено ПІБ споживача ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

декларацією № 0001-9AKH-MХОО з сімейним лікарем, в якій ПІБ пацієнта зазначено « ОСОБА_2 »; адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

декларацією № 0001-183H-MХОО з сімейним лікарем, в якій ПІБ пацієнта зазначено « ОСОБА_1 ; адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

довідкою (з місця проживання та прописку) від 15.07.2010 року, в якій зазначено, що довідка видана ОСОБА_1 , в тому, що вона проживає постійно та прописана в АДРЕСА_2 . На даній жилої площі проживають та прописані 2 члена сім`ї ОСОБА_1 , дата прописки-13.12.1989 рік; ОСОБА_2 -син, дата прописки з 13.12.1989 рік;

рахунком за послуги теплопостачання, та постачання води, у якому ПІБ споживача зазначено ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

актом від 03.06.2010 року, укладеним між представником КП «Теплопостачання м. Одеса» та квартиронаймачем ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 виконано підключення опалення.

Встановлення факту належності заявникам дубліката від 20.09.1999 року свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , яке було видано 05 жовтня 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , необхідно для реалізації свого права власності на квартиру, а саме: реєстрації права власності на вказану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 02.04.2026 року було прийнято заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент міського господарства Одеської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 07.05.2026 року заявники не з`явилися, однак надіслали заяву, в якій просили розглянути справу за їх відсутності, заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підтримали у повному обсязі, просили суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Департаменту міського господарства Одеської міської ради в судове засідання 07.05.2026 року не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі розпорядження органу приватизації №23797 від 05.10.1993 року було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Приватизація зазначеної квартири була проведена згідно заяви на приватизацію житла, довідки про склад сім`ї наймача та займаних ними приміщень, де в довідці та на заяві на приватизацію житла прізвище співвласників житла на українській мові було зазначено « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_1 ».

Заявники зазначають, що нa момент звернення з заявою про приватизацію квартири 05.07.1993 року заявниця ОСОБА_1 мала паспорт громадянина СРСР, в якому її прізвище російської мовою було зазначено « ОСОБА_3 », українською мовою « ОСОБА_4 ». Тому у довідці про склад сім`ї наймача ізольованої квартири АДРЕСА_1 , яка була подана до органів приватизації, прізвище наймача квартири зазначено « ОСОБА_4 », згідно з паспортом громадянина СРСР, прізвище її сина, 1986 року народження, за прізвищем матері « ОСОБА_4 ».

Відповідно до дублікату розпорядження органу приватизації № 23797 від 05.10.1993 року, в дублікаті свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року, виданому 20.09.1999 року, прізвище співвласників квартири АДРЕСА_1 записано « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 ».

Доказами того, що помилка була допущена саме при складанні розпорядження органу приватизації № 23797 від 05.10.1993 року, свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.10.1993 року, а у подальшому у їх дублікатах - є зазначення правильного прізвища у:

- паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданому 24.05.1999 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, в якому на сторінці №11 є штамп про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 з 13.12.1989 року;

- паспортом громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданому 23.09.2002 року в якому на сторінці №11 є штамп про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 з 23.09.2002 року; знято з реєстрації 09.07.2013 року;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , в якому прізвище дитини російською мовою записано « ОСОБА_3 », прізвище батьків - « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 »;

- договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 26.03.2014 року, укладеного з ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 ;

- актом про демонтаж засобу вимірювальної техніки, в якому зазначено ПІБ споживача ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

- декларацією № 0001-9AKH-MХОО з сімейним лікарем, в якій ПІБ пацієнта зазначено « ОСОБА_2 »; адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

- декларацією № 0001-183H-MХОО з сімейним лікарем, в якій ПІБ пацієнта зазначено « ОСОБА_1 ; адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

- довідкою (з місця проживання та прописку) від 15.07.2010 року, в якій зазначено, що довідка видана ОСОБА_1 , в тому, що вона проживає постійно та прописана в АДРЕСА_2 . На даній жилої площі проживають та прописані 2 члена сім`ї ОСОБА_1 , дата прописки-13.12.1989 рік; ОСОБА_2 - син, дата прописки з 13.12.1989 рік.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Частиною першою та частиною п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджується факт належності на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дублікату від 20.09.1999 року свідоцтва за № НОМЕР_1 про право власності на житло, яке було видано 05 жовтня 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дублікату від 20.09.1999 року свідоцтва за № НОМЕР_1 про право власності на житло, яке було видано 05 жовтня 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно заявникам для оформлення свого права власності на квартиру, а саме: реєстрації права власності на вказану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 81, 211, 247, 263 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Департамент міського господарства Одеської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт належності на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дублікату від 20.09.1999 року свідоцтва за № НОМЕР_1 про право власності на житло, яке було видано 05 жовтня 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. С. Петренко