Ухвала суду № 136490087, 12.05.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

12 травня 2026 року

Єдиний унікальний № 522/18546/17

Провадження № 1-кп/501/114/26

У Х В А Л А

08 травня 2026 року, м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017160000000790 від 22 вересня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Овідіополя Одеської обл., громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ст. 49 КК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що строк притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України відповідно до статті 49 КК України сплив, а отже її має бути звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадженні щодо неї необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника, пояснив, що є усі підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо неї.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі (в редакції на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі);

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (в редакції на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі);

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини (в редакції на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення - у разі вчинення злочину середньої тяжкості);

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На розгляді суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017160000000790 від 22 вересня 2017 року.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Приблизно у липні 2014 року, більш точна дата не встановлена, організатор злочинного угруповання Особа_1 (матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження), який обраний депутатом Великодолинської селищної ради VI скликання Овідіопольського району Одеської області з 12.11.2011 до 25.10.2015, та з 13.11.2015 - депутатом Овідіопольської районної ради VII скликання (обвинувальний акт стосовно якого розглядається судом), діючи на виконання відведеної йому ролі, з метою незаконного заволодіння бюджетними грошовими коштами, запропонував, ОСОБА_5 надати свої персональні дані для пособництва у заволодінні грошовими коштами, які виділяються з державного бюджету в якості державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

При цьому, Особа 1 повідомив ОСОБА_5 про те, що у неї відсутні законні підстави для отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, що визначені Постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» (далі Постанова), однак, у разі надання її згоди на участь у даній злочинній діяльності та сплати йому незаконної винагороди у розмірі 50% від нарахованих сум соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, він забезпечить оформлення та нарахування такої допомоги.

Так, ОСОБА_5 , маючи намір на отримання з державного бюджету грошових коштів в якості державної соціальної допомоги без проходження певної процедури оформлення та перевірки законності підстав для отримання такої допомоги, погодилась на пропозицію Особа_1, який є депутатом Великодолинської селищної ради VI скликання Овідіопольського району Одеської області та керівником організованої ним злочинної групи, яка здійснює заволодіння грошовими коштами, що виділяються з державного бюджету в якості державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

При цьому, ОСОБА_5 не була обізнана про структуру злочинного угруповання, план та функції учасників організованої групи, очолюваної Особою_1 та не входила до неї.

Разом з цим, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про відсутність у неї законних підстав для отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою пособництва у привласненні грошових коштів державного бюджету, за попередньою змовою з Особа_1, погодилась на пропозицію та умови останнього.

Діючи відповідно до вказівок Особи 1, при зустрічах в період з липня по серпень 2014 року, на території Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_5 надала Особі 1 копію свідоцтв про народження двох дітей, копії паспорту на її ім`я, копію свідоцтва про шлюб, копії свідоцтва про розлучення, копію ІПН, які необхідні для проведення процедури нарахування соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

На початку серпня 2014 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, після отримання від ОСОБА_5 вищевказаних документів, Особа 1, виконуючи роль керівника організованої групи, відповідно до розробленого ним плану та функцій учасників групи, з метою створення підстав для нарахування соціальної допомоги ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: смт Овідіополь Овідіопольського району Одеської області, вул. Шевченка, 169, передав копії вищевказаних документів учаснику організованої групи Особі 2, яка у зазначений період часу перебувала на посаді виконуючого обов`язки начальника відділу соціальних компенсацій і гарантій Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації.

Одночасно, Особа 1 надав вказівку Особі 2 про необхідність зареєструвати ОСОБА_5 в журналі «реєстрації приймання заяв і документів усіх видів соціальної допомоги» під датою та порядковим номером, які передували реальному періоду оформлення даного звернення, а також надавав вказівку виконати усі необхідні дії щодо процедури оформлення заяв і документів, необхідних для нарахування соціальної допомоги ОСОБА_5 , шляхом внесення в електрону базу АСОПД неправдивих даних щодо неї, з метою створення нібито законних підстав для нарахування державної соціальної допомоги, яка передбачена Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000, Постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям».

Крім того, у той же період часу, керівник організованої групи Особа 1 надав вказівку члену організованої злочинної групи - начальнику Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації Особі 3, контролювати реєстрацію документів ОСОБА_5 та використовуючи персональні код та пароль доступу до електронної бази АСОПД, здійснювати нарахування їй грошових коштів в якості державної соціальної допомоги, яка передбачена Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000, Постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям».

Особа 2, 28.07.2014, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення коштів державного бюджету, виконуючи свої функції учасника організованої групи, відповідно до розробленого Особою 1 плану та розподілу ролей, зловживаючи своїм службовим становищем, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні Овідіопольської районної державної адміністрації за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Шевченка, буд. 169, отримавши копії документів ОСОБА_5 , на виконання вказівок Особи 1, безпідставно, використовуючи персональні код та пароль доступу, внесла в електрону базу автоматизованої системи обробки персональних даних Міністерства соціальної політики (АСОПД) неправдиві відомості щодо ОСОБА_5 , які давали підстави для отримання нею соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, а саме: діючи на виконання злочинного плану діяльності організованої групи, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи їх настання, умисно, в порушення положень п. 10 Порядку, не відобразила відомості про те, що ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Далі, член злочинного угруповання Особа 3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення коштів державного бюджету, виконуючи свої функції учасника організованої групи, відповідно до розробленого Особою 1 плану та розподілу ролей, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_5 підстав для отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, зловживаючи своїм службовим становищем, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні Овідіопольської районної державної адміністрації за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Шевченка, буд. 169, в порушення Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 та Постанови КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», використовуючи персональні код та пароль доступу до електронної бази АСОПД, 28.07.2014 здійснив нарахування ОСОБА_5 грошових коштів в якості державної соціальної допомоги, яка передбачена Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000, Постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», а саме: за лютий 2014 року у сумі 2317 грн 33 коп., за березень 2317 грн 33 коп., за квітень - 2317 грн 33 коп., за травень - 2317 грн 33 коп., за червень - 2317 грн 33 коп., за липень - 2317 грн 33 коп.

Вказані грошові кошти виплачено шляхом перерахування на особистий рахунок ОСОБА_5 відкритий в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 .

В подальшому, нарахування здійснювалися Особою 3 наступним чином: за серпень-жовтень 2014 року 6 951 грн 99 коп., за листопад 2014 року 2317 грн 33 коп., за грудень - 2317 грн 33 коп., за січень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за лютий 2015 року - 2317 грн 33 коп., за березень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за квітень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за травень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за червень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за липень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за серпень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за вересень 2015 року - 2317 грн 33 коп., за жовтень 2015 року 2794 грн 11 коп., за листопад 2015 року 2555 грн 72 коп., за грудень 2015 року 2659 грн 96 коп., з січень 2016 року 1995 грн 45 коп., за лютий 2016 року 2757 грн 68 коп., за березень 2016 року 2757 грн 68 коп., за квітень 2016 року - 2757 грн 68 коп., за травень 2016 року - 2757 грн 68 коп., а всього ОСОБА_7 було виплачено соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на суму 69 861 грн 26 коп.

Так, на особистий рахунок ОСОБА_5 відкритий в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 з державного бюджету перераховано грошові кошти в якості соціальної державної допомоги у сумі 69 861 грн 26 коп.

Після кожного нарахування та отримання щомісячної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, ОСОБА_5 , не будучи обізнаною про план, структуру та функції учасників організованої групи, очолюваної Особою 1, у невстановлених досудовим розслідуванням місцях на території Овідіопольського району Одеської області, в невстановлені досудовим розслідуванням дати та час протягом липня 2014 року - січня 2015 року, при зустрічах з Особою 1 передавала йому половину отриманих в якості соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям коштів.

Так, у період з січня 2015 по березень 2016 року, після незаконного отримання щомісячної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, ОСОБА_5 , діючи в якості пособника, перераховувала половину отриманих в якості соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям коштів на банківську картку «Приватбанк» Особи 1.

У подальшому, в березні 2016 року, більш точний час та дату встановити не надалося можливим, до ОСОБА_5 надійшло смс-повідомлення від Особи_1 з текстом про подальше перерахування половини отриманих в якості соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям коштів на банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_8 .

Так, в період з березня по травень 2016 року, ОСОБА_5 діючи за вказівкою Особи 1, перераховувала через термінал «Приватбанк» на території смт Овідіополь Одеської обл., половину незаконно отриманих в якості соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям коштів на банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_8 , якою користувався Особа 1 та яка у ході досудового розслідування у нього виявлена та вилучена співробітниками правоохоронних органів.

Після чого, Особа 1, відповідно до розробленого ним плану та функцій керівника організованої групи, розподіляв привласнені грошові кошти між всіма учасниками організованої групи.

Стороною обвинувачення зазначені дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 191 КК України, а саме: пособництво у привласнені чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Обвинуваченій ОСОБА_5 судом роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

ОСОБА_5 повідомила суду, що їй зрозумілі підстави та суть обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України. Також повідомила, що їй зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, передбачена ст. 49 КК України, вона погоджується на її звільнення від кримінальної відповідальності з цієї підстави та закриття кримінального провадження щодо неї.

Суд встановив, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 , як вони викладені у обвинувальному акті, вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України, а саме: пособництво у привласнені чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Санкція ч. 2 ст. 191 КК України (в редакції на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до положень статті 12 КК України (в редакції на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 вчинила дії, які є кримінальним правопорушенням, у період з липня 2014 року по травень 2016 року, тобто на час розгляду обвинувального акту в суді 08 травня 2026 року, минуло понад 5 років.

Тож, п`ятирічний строк давності, визначений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у разі вчинення злочину середньої тяжкості, сплив.

Прокурором не надано та у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення ОСОБА_5 від досудового розслідування або суду після вчинення нею зазначеного кримінального правопорушення або про вчинення нею злочину.

Тож, перебіг зазначеного п`ятирічного строку давності не зупинявся та не переривався .

Обвинувачена в судовому засіданні особисто надала згоду на закриття кримінального провадження щодо неї у зв`язку із закінченням строку давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, кримінальне провадження щодо неї слід закрити.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Арешт на майно не накладався.

Цивільний позов не пред`являвся.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 286, 370-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя