Ухвала суду № 136489989, 11.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6759/24

Провадження № 1-кс/496/759/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Біляївка

Слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград, Болградського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за матеріалами кримінального провадження за №42022160000000388 від 06.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулась до суду з вказаним клопотанням, в якому просила суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням останньої в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб та визначити заставу у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму, що становить 998 400 гривень.

Своє клопотання слідчий мотивувала тим, що розпорядженням Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області від 04.01.2011 № 1-К ОСОБА_5 призначено на посаду директора Комунального підприємства «Будинок культури та відпочинку».

Між Авангардівською селищною радою та ОСОБА_5 укладено контракт, відповідно до якого останнього призначено директором підприємства на строк з 04.01.2011 по 30.03.2022.

Відповідно до контракту, укладеного 21.02.2020 Авангардівською селищною радою Одеського району Одеської області в особі голови з ОСОБА_5 (далі Контракт), ОСОБА_5 призначено на посаду директора Комунального підприємства «Будинок культури та відпочинку» Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 33279317, юридична адреса: вул. Добрянського, буд. 28, смт Авангард, Одеський район, Одеська область).

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора КП «Будинок культури та відпочинку» був службовою особою у розумінні вимог кримінального законодавства, оскільки наділявся організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, мав повноваження щодо управління підприємством, організації його фінансово-господарської діяльності, розпорядження майном та коштами, підписання фінансових, бухгалтерських та господарських документів, а також прийняття обов`язкових для працівників управлінських рішень. Таким чином, директор Комунального підприємства «Будинок культури та відпочинку» Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, зокрема у період перебування на посаді ОСОБА_7 , наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, здійснює управління комунальним підприємством, розпоряджається його коштами та майном, організовує фінансово-господарську діяльність та несе персональну відповідальність за результати діяльності підприємства, у зв`язку з чим є службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України та примітки до ст. 364 КК України Кримінальний кодекс України.

Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, у період з 01.01.2020 по 30.09.2022, за відсутності передбачених законодавством рішень Авангардівської селищної ради та за відсутності затверджених у встановленому порядку річних фінансових планів підприємства, організував та забезпечив безпідставне нарахування і виплату собі премій, надбавок та інших стимулюючих виплат.

Незважаючи на зазначені обмеження, ОСОБА_5 видавав відповідні накази та надавав обов`язкові до виконання вказівки працівникам бухгалтерської служби щодо нарахування та виплати йому грошових коштів у вигляді премій та надбавок, розміри яких не відповідали вимогам чинного законодавства, умовам Контракту та фінансово-господарським документам підприємства.

Так, упродовж 20202021 років та січняберезня 2022 року ОСОБА_5 безпідставно нараховано та виплачено: надбавки на загальну суму 75 659,50 грн; премії на загальну суму 626 668,50 грн. Загальна сума безпідставно нарахованих і виплачених коштів склала 702 328,00 грн.

Директором КП «Будинок культури та відпочинку» ОСОБА_5 , використовуючи надані йому організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, упродовж 20202022 років приймались розпорядчо-управлінські рішення щодо преміювання працівників підприємства, якими одночасно передбачалось преміювання самого директора ОСОБА_5 .

Зокрема, винесено накази «Про преміювання співробітників», відповідно до яких серед інших працівників передбачено преміювання директора ОСОБА_5 , а саме: у 2020 році: №2 від 27.01.2020; №10, №11 від 24.02.2020; №15, №16, №17 від 26.03.2020; №19, №20 від 27.04.2020; №21 від 13.05.2020; №23, №24 від 27.05.2020; №26, №27 від 26.06.2020; №30 від 02.07.2020; №35, №36, №38 від 27.07.2020; №44, №45, №46 від 25.08.2020; №52 від 28.09.2020; №55 від 05.10.2020; №57 від 13.10.2020; №61 від 19.10.2020; №63 від 10.11.2020; №66 від 26.11.2020; №72, №73 від 28.12.2020.

у 2021 році: №5, №6 від 28.01.2021; №11, №12 від 25.02.2021; №17, №18, №19 від 24.03.2021; №27 від 28.04.2021; №28 від 07.05.2021; №32, №33 від 28.05.2021; №40, №41, №42 від 25.06.2021; №52 від 28.07.2021; №57, №58, №59 від 28.08.2021; №67, №68, №69 від 28.09.2021; №72 від 13.10.2021; №74, №75 від 28.10.2021; №78 від 03.11.2021; №81, №82 від 29.11.2021; №91, №92 від 29.12.2021.

у 2022 році: №9 від 28.01.2022; №19 від 25.02.2022.

Таким чином, ОСОБА_5 систематично приймав розпорядчо-управлінські рішення щодо власного матеріального заохочення шляхом включення себе до переліку осіб, які підлягали преміюванню.

Крім того, на зазначені суми безпідставно нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 154 512,16 грн, що спричинило додаткове необґрунтоване витрачання коштів підприємства.

Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 із бюджету КП «Будинок культури та відпочинку» безпідставно вибуло грошових коштів на загальну суму 856 840,16 грн.

Вказаними діями ОСОБА_5 спричинив істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, інтересам територіальної громади та комунального підприємства, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Будинок культури та відпочинку», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, шляхом зловживання службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби, організував безпідставне нарахування та виплату собі премій, надбавок та інших виплат, чим спричинив тяжкі наслідки комунальному підприємству та територіальній громаді на загальну суму 856 840,16 грн, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Враховуючи вищезазначене, було встановлено достатньо підстав підозрювати у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи.

08.05.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. При цьому просив застосувати відносно ОСОБА_5 більш м`який запобіжний засіб у вигляді цілодобового домашнього арешту, або застави, пояснивши, що підозрюваний повністю визнає свою вину, має міцні соціальні зв`язки, впливати на свідків не має наміру, крім того, коло свідків йому не відомо. Звернув увагу на те, що підозрюваний має проблеми зі здоров`ям, крім того, має на утриманні непрацездатну мати, яка перебуває в лікарні.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника та просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою його фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-матеріалами акту ревізії Південного офісу Держаудитслужби, яким встановлено факти безпідставного нарахування та виплати премій, надбавок та інших заохочувальних виплат директору КП «Будинок культури та відпочинку» Авангардської селищної ради ОСОБА_5 за відсутності відповідних розпорядчих документів, погоджень уповноваженого органу управління та затверджених фінансових планів підприємства;

-матеріалами ревізії, відповідно до яких встановлено порушення порядку використання бюджетних коштів та здійснення виплат директору підприємства всупереч вимогам чинного законодавства, статуту підприємства та внутрішніх нормативних документів;

-протоколом допиту т.в.о. директора КП «Будинок культури та відпочинку» ОСОБА_8 , яка пояснила, що нарахування заробітної плати, премій та надбавок здійснювали ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які мали повний доступ до бухгалтерської програми підприємства та фактично контролювали фінансово-господарську діяльність підприємства;

-висновком судової економічної експертизи, яким підтверджено висновки акту ревізії щодо механізму безпідставного нарахування та виплати премій, надбавок та інших стимулюючих виплат, а також встановлено розмір завданих збитків;

-матеріалами тимчасового доступу до документів Авангардівської селищної ради, якими підтверджено відсутність рішень, розпоряджень та погоджень щодо преміювання, встановлення надбавок та інших заохочувальних виплат директору КП «Будинок культури та відпочинку» ОСОБА_5 , а також відсутність затверджених фінансових планів підприємства у відповідні періоди;

-протоколами тимчасових доступів до КП «Будинок культури та відпочинку», у ході яких вилучено оригінали фінансово-господарської, кадрової та бухгалтерської документації, зокрема накази, платіжні доручення, розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки, відомості нарахування заробітної плати та інші документи, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

-іншими доказами у сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, а саме: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На підставі ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 2 ст. 194 КПК України саме на прокурора покладено обов`язок доведення наявності ризику, суд же, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами і не може самостійно визначити і обґрунтовувати ризики, тим паче, що ч. 3 ст. 22 КПК України прямо заборонено покладати на один і той самий орган чи службову особу під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду.

Щодо ризику впливу на свідків то при встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

А отже, слідчий суддя вбачає наявність зазначеного ризику.

Також суд погоджується з існуванням ризику знищення, приховування або спотворення документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як предметом досудового розслідування є фінансово-господарська діяльність КП «Будинок культури та відпочинку», зокрема документи бухгалтерського та кадрового обліку, накази, платіжні доручення, розрахунково-платіжні відомості та інша документація, доступ до якої підозрюваний раніше мав та обізнаний про її місцезнаходження, зміст і значення для кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує думку прокурора щодо існування ризиків того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду.

Так, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 р.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Вирішуючи питання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя бере до уваги те, що досудове розслідування триває з 06.12.2022 року, про підозру ОСОБА_5 повідомлено 08.05.2026 року. Попри це, до моменту звернення прокурора із цим клопотанням 11.05.2026 року підозрюваний не вчиняв спроби переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчому судді не надано доказів на підтвердження того, що перебуваючи на свободі під час досудового розслідування мали місце спроби підозрюваного здійснити тиск на свідків, впливати на хід досудового розслідування чи знищити докази.

Прокурором в судовому засіданні не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, в тому числі цілодобового, не зможе запобігти ризиками, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 (раніше не судимий, має зареєстроване місце мешкання, та фактичне постійне місце проживання з дружиною та дитиною), слідчий суддя прийшов до переконання, що стороною обвинувачення, в цьому судовому засіданні, не доведено, що застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликано об`єктивною необхідністю і виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, а інший запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим слід прийти до висновку про відсутність підстав щодо застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електроні засоби контролю.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, а також за відсутності безумовних підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що слід застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , більш м`який запобіжний захід, а саме: цілодобовий домашній арешт, з покладенням на нього відповідних обов`язків.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 60 днів тобто з 11.05.2026 року до 09.07.2026 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, покласти на співробітників Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 11.05.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1