ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-3151/09/1770
"21" грудня 2010 р. 16год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Боймиструка С.В. за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:
позивача: Прищепа О.С.;
відповідача-1: Чучалін В.І.;
відповідача-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу
за позовомКостопільської міжрайонної державної податкової інспекції (Березнівське відділення)
доПриватного підприємства "Євробуд-М", Підприємства об'єднання громадян "Інвабуд"
простягнення вартості матеріалів, одержаних за нікчемним правочином,
ВСТАНОВИВ :
Позивач Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція звернувся з адміністративним позовом до Приватного підприємства “Євробуд-М”, до ПОГ “Інвабуд” про стягнення на користь держави суми з ПОГ “Інвабуд” коштів перерахованих від ПП “Євробуд-М” в сумі 2807769,07 грн. та з ПП “Євробуд-М” вартості одержаних робіт та матеріалів від ПОГ “Інвабуд” в сумі 2804819,92 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що проведеними заходами по перевірці контрагентів ПОГ “Інвабуд” було встановлено, що в останнього відсутня реальна можливість здійснення вказаних в договорах господарських операцій з урахуванням часу, значного обсягу робіт, відсутністю необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів. Вищезазначений контрагент відсутній за юридичною адресою, таким чином є всі підстави стверджувати, що договори вчинені ПП “Євробуд-М” з ПОГ “Інвабуд”, не спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, є безтоварними, а відтак є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують існуючий правовий порядок та спрямовані на заволодіння коштами державного бюджету у вигляді безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту, а відтак в силу ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Позивач та його представник в суді просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Приватне підприємство “Євробуд-М” позов не визнав та зазначив, що під час проведення перевірки для ревізорів було надано вичерпний перелік первинних документів на підтвердження обставин щодо фактичного проведення господарських операцій за спірними угодами. Відповідач не погоджується з доводами Костопільської МДПІ щодо нікчемності правочинів вчинених ПП “Євробуд-М” з ПОГ “Інвабуд”. На думку ПП “Євробуд-М”, висновки податкового органу про відсутність юридичних наслідків за договорами вчиненими з ПОГ “Інвабуд” спростовуються наданими до перевірки первинними документами. Докази на які посилається позивач як на підставу для визнання договорів нікчемними, а саме відсутність контрагента за юридичною адресою, відсутність адміністративних та матеріально-технічних можливостей для виконання укладених договорів на думку відповідача не є належними та допустимими доказами. Долучений позивачем вирок у кримінальній справі №1-386, яким встановлено обставини щодо фіктивного підприємництва ПОГ “Інвабуд” не засвідчує будь-які факти порушення чинного законодавства зі сторони контрагента ПП “Євробуд-М”.
Додатково зазначає, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2009 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року було задоволено позов ПП “Євробуд-М” до Костопільської МДПІ та скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийнятті у звязку з визнанням податковим органом правочинів вчинених ПП “Євробуд-М” нікчемними.
Крім того, відповідач вказує, що штрафні санкції передбачені ст.208 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими і мають бути застосовані в строк передбачений ст. 250 Господарського кодексу України. Позивач звертаючись до суду пропустив вказаний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій.
Відповідач підприємство обєднання громадян “Інвабуд” в судові засідання не зявився, про дату, час місце судових засідань був повідомлений у встановленому порядку, про причини не прибуття суд не повідомив, відтак суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та за участю сторін спору.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Працівниками Костопільської МДПІ було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Євробуд-М" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за наслідками якої складено акт №1066/23/32600531 від 02.12.2008 року.
Під час проведення перевірки було встановлено, що ПОГ “Інвабуд “(Продавець), в особі директора Обода П.Г., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ПП “Євробуд М”(Покупець), в особі директора Менжереса Я.Ю, що діє на підставі Статуту з другої сторони уклали договір купівлі - продажу № 02/11/07 від 02.11.2007 року .
Розрахунки за поставлену продукцію проведені через Рівненське ОД “Райфайзен банк Аваль” на загальну суму 2 807 769,07 грн. відповідно до платіжних документів.
Згідно наявних в матеріалах справи податкових накладних ПОГ “Інвабуд” поставило для ПП “Євробуд-М” робіт та матеріалів на загальну суму 2804819,92 грн.
На підставі наведених документів ПП “Євробуд-М” було сформовано валові витрати на загальну суму 2 337 349,92 грн. в тому числі: ІV квартал 2007 року -543 070,79 грн.; І квартал 2008 року - 1 640 909,46 грн.; ІІ квартал 2008 року -153 369,67 грн.
Крім того, по вказаних операціях ПП “Євробуд-М” було задекларовано податковий кредит в сумі 467470 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
У ст.203 ЦК України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно ч.1-5 ст.203 полягають, зокрема, у наступному:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»16 липня 1999 року № 996-XIV - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вищенаведені приписи кореспондуються з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, на думку суду факт вчинення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими розрахунковими та первинними документами.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
На момент укладення та вчинення договору №02/11/07 від 02.11.2007 року ПОГ “Інвабуд” знаходилося в єдиному державному реєстрі та перебувало на обліку у податковому органу.
Таким чином, ПП “Євробуд-М” не знало і не могло знати про будь-які порушення чинного законодавства зі сторони ПОГ “Інвабуд” під час здійснення останнім фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991 року, норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 року № 334/94-ВР та Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР для платника податків не передбачено обовязку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.
У звязку з нікчемністю правочинів між ПП “Євробуд-М” та ПОГ “Інвабуд” за наслідками проведеної документальної перевірки посадовими особами Костопільскої МДПІ було встановлено, завищення зі сторони ПП “Євробуд-М” валових витрат 2 337 349,92 грн. та податкового кредиту в сумі 467470 грн.
На підставі акта перевірки №1066/23/32600531 від 02.12.2008 року Костопільською МДПІ було прийнято податкові повідомлень рішень №0000642342/0 від 08 грудня 2008 року про донарахування податку на прибуток підприємств та № 0000652342/0 від 08 грудня 2008 року про донарахування податку на додану вартість.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2009 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року було задоволено позов ПП “Євробуд-М” та скасовано податкові повідомлення-рішення Костопільської МДПІ №0000642342/0 від 08 грудня 2008 року про донарахування податку на прибуток підприємств та № 0000652342/0 від 08 грудня 2008 року про донарахування податку на додану вартість.
Мотивуючи прийнятті рішення суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що Костопільською МДПІ не було доведено, що правочини вчинені ПП “Євробуд-М” з ПОГ “Інвабуд”, ПП “ЮНІСЕФ”, ПП “Граніт-М” та ТОВ “Сістем Інвестмент” не спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують існуючий правовий порядок та спрямовані на заволодіння коштами державного бюджету та в силу ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.
Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На момент розгляду даної адміністративної справи наявне судове рішення по адміністративній справі за позовом ПП “Євробуд-М” до Костопільскої МДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, що набрало законної сили та встановлює обставини, що мають значення для вирішення даної справи та є обовязковим.
З вказаних судових рішень, що набрали законної сили вбачається що правочин між ПП “Євробуд-М” з ПОГ “Інвабуд” є дійсним та спрямований на реальне настання наслідків, що в ньому обумовлені. При цьому суди не встановили, що він спрямований на завдання шкоди інтересам держави та суспільства.
За таких обставин суд прийшов до висновки, що доводи Костопільської МДПІ про нікчемність правочинів між ПП “Євробуд-М” з ПОГ “Інвабуд” є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Додатково слід зазначити, що санкції, передбачені ст.208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією із сторін договору. За таких обставин, правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених частиною першою ст.208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави i суспільства. Частиною першою ст.208 цього Кодексу передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило вiдповiдає нормі статті 41 Конституції України, згідно з якою конфiскацiя майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязi та порядку, встановлених законом.
Оскільки санкції, передбачені частиною першою статтi 208 Господарського кодексу України, є конфiскацiйними, стягуються за рiшенням суду в доход держави за порушення правил здiйснення господарської дiяльностi, то такi санкцiї не є цивільно-правовими, а є адмiнiстративно-господарськими як такi, що вiдповiдають визначенню частини першої ст.238 Господарського кодексу та можуть застосовуватись лише протягом строкiв, встановлених статтею 250 цього кодексу.
Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, правочин було укладено в листопаді 2007 року. Виконано на протязі 4 кв. 2007 року 2 кв. 2008 року. З позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій Костопільська МДПІ звернулася у березні 2009 року, тобто з пропуском строків застосування вказаних санкцій, визначених ст.250 Господарського кодексу України.
Враховуючи все вищевикладене, позов до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 160163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (Березнівське відділення) до Приватного підприємства "Євробуд-М" та Підприємства об'єднання громадян "Інвабуд" про стягнення з Приватного підприємства "Євробуд-М" на користь держави вартості матеріалів, одержаних за нікчемним правочином, в сумі 2 804 819,92 грн., та стягнення з Підприємства об'єднання громадян "Інвабуд" на користь держави вартості матеріалів, одержаних за нікчемним правочином, в сумі 2 807 769,07 грн., відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Боймиструк С.В.
Постанова складена в повному обсязі "27" грудня 2010 р.
Судове рішення № 13648994, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3151/09/1770. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: