Ухвала суду № 136487779, 13.05.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8035/26

Провадження № 1-кс/592/3562/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мальці, Миргородський району, Полтавська область, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

у кримінальному провадженні №62025170040008693 від 15.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

у с т а н о в и в:

До суду із клопотанням звернувся слідчий, яке погоджено із прокурором, яке обґрунтовує тим, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170040008693 від 15.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.12.2024 (Справа №638/23273/24, провадження № 1-в/638/1009/24), розглянуто подання Державної установи «Олексїївська виправна колонія (№25)» про умовно- дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, згідно ст. 81-1 КК України, та встановлення адміністративного нагляду стосовно засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, згідно вказаної ухвали суду, визнано наявність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання та для проходження військової служби за контрактом, визначених ст. 81-1 КК України та ЗУ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності» від 08.05.2024 № 3687-ІХ та звільнено умовно- достроково засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.12.2024 за №375-РС солдата ОСОБА_4 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення.

Згідно вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІУ, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ, та умов укладеного контракту, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно дотримуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Однак, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби за контрактом і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, а саме 12.03.2025 приблизно о 20 год. 00 хв., самовільно залишив місце служби, пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до 23.03.2026.

23.03.2026 о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_4 добровільно з`явився до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за адресою: м. Суми, вул. Гетьмана Мазепи, 2, та заявив про себе як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, тим самим припинив вчинення кримінального правопорушення.

Солдат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22 год. 00 хв. 12.03.2025 по 23.03.2026 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Беручи до уваги те, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав подане слідчим клопотання, пояснення підозрюваного, який зазначає, що має бажання продовжувати проходити військову службу і буде вирішувати пошук іншої військової частини, просить не тримати його під вартою, захисника, який просить не застосовувати даний запобіжний захід, а обрати домашній арешт, так як ОСОБА_4 проходив ВЛК і визнаний обмежено придатним до військової служби, має намір служити, але за станом здоров`я у штурмовій спеціалізованій роті не може, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. (п. 5 ч.2 цієї статті).

12.05.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.(а.с.58-60) В порядку ст.208 КПК України затриманий не був.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Джон Мюррей проти Сполученого королівства, «Фокс, Кемпбел Харлей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, скоїла злочин.

В матеріалах кримінального провадження містяться факти та інформація щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину за ч.5 ст.407 КК України, враховуючи письмові документи службового розслідування з військової частини, показання свідків, тощо. (а.с. 9-57)

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а також те, що він був звільнений умовно-достроково від відбування покарання за вироком суду саме для проходження військової служби, але так і не відбув призначене раніше покарання, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тривалий період його самовільної відсутності у військовій частині з 12.03.2025 року, хоча він мав реальну можливість повідомити компетентні органи про своє місце перебування та повернутися до цієї або іншої військової частини.

Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 є продовжуваним, у разі перебування на волі він матиме можливість повторно ухилятися від слідства та суду, крім цього може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також будучи військовослужбовцем військової служби може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Також, слідчим суддею враховано обставини, встановлені ст.178 КПК України та проаналізовано особу та репутацію підозрюваного, який був засуджений за тяжкий злочин до покарання у виді позбавлення волі, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), негативно характеризується за місцем служби, грошей на заставу немає.

Тому суд приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою сприятиме запобіганню зазначеним вище ризикам, які вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та відповідатиме вимогам діючого Кримінального процесуального закону.

До того ж, застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не є можливим у відповідності до вимог ч.8 ст.176 КПК України, згідно з якою під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті, а саме тримання під вартою.

Відповідно абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Враховуючи положення цієї частини статті, слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки за встановлених під час судового розгляду обставин звільнення підозрюваного під заставу не забезпечить його належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також не зможе запобігти встановленим ризикам.

Керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 183-184, 193, 194,197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.07.2026 включно, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 13.05.2026 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_3 .

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та слідчому.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_7