Ухвала суду № 136487481, 12.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17889/26

Провадження № 1-кс/761/11681/2026

УХВАЛА

12 травня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

перекладча ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджана, громадянина Азербайджану, одруженого, працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 04.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026100000000467,

установив:

11.05.2026 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням (вх. 45742/26), погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 04.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026100000000467.

Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий ОСОБА_7 зазначив про таке.

Слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100000000467 від 04.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , 04.05.2026 приблизно о 12 год 51 хв, у світлий час доби, керуючи автомобілем марки та моделі «Mercedes-Benz GLC 300E», реєстраційний номер НОМЕР_1 (D), рухався в межах третьої (крайньої лівої) по проїзній частині вулиці Героїв Енергетиків у місті Києві, зі сторони вулиці Сержа Лифаря, наближаючись до регульованого світлофором перехрестя з дорогою по вулиці Братиславська, та проспектом Романа Шухевича, з метою подальшого здійснення маневру повороту ліворуч.

У цей час, водій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи мотоциклом марки та моделі «Zonsen Batllo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , розташовуючись у другій смузі проїзної частини проспекту Романа Шухевича, рухався у зустрічному автомобілю марки та моделі «Mercedes-Benz GLC 300E», реєстраційний номер НОМЕР_1 (D) та виїжджав на зазначене регульоване перехрестя проїжджих частин.

Під час руху ОСОБА_5 голий допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху, які виявились у тому що він, керуючи автомобілем марки та моделі «Mercedes-Benz GLC 300E», реєстраційний номер НОМЕР_1 (D), будучи обізнаним, що перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, достеменно знаючи, що перед поворотом ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, маючи об`єктивну змогу спостерігати за рухом зустрічних транспортних засобів та обрати безпечні прийоми керування, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, не впевнився, що зміна напрямку руху вліво буде безпечною та не створить перешкод іншим водіям, з метою виконання маневру повороту ліворуч на дорогу по вулиці Братиславська, на регульованому перехресті доріг, змінив напрямок руху вліво, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з мотоциклом марки та моделі «Zonsen Batllo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який наближався до вищезазначеного регульованого перехрестя доріг в зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому гомілки лівої кінцівки, відкритого перелому лівої нижньої кінцівки, забою шийного відділу хребта, перелому правого ключового суглобу, та був госпіталізований до КНП «КМКЛ ШМД».

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

04.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

На думку слідчого, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, здобутих у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання слідчого, зазначивши про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки його підзахисний вину визнає та відшкодовує потерпілому завдану шкоду. При цьому потерпілий також просить застосувати більш м`який запобіжний захід, а тому захисник вважає за можливе обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, вказав, що вину визнає, готовий відшкодовувати завдану потірпілому шкоду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100000000467 від 04.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської міської прокуратури.

04.05.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Частинами 1, 2, 3 статті 176 КПК України встановлено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Частинами 1, 2 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.

Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Водночас матеріали клопотання не містять доказів про існування інших ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені ризики матеріалами клопотання не підтверджується, а їх існування не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання слідчого, тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею також враховано вік та його стан здоров`я, майновий стан, міцність його соціальних та сімейних зв`язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.

Крім того, слідчий суддя враховує заяву потерпілого ОСОБА_9 відповідно до якої останній просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки підозрюваний свою вину визнав та зобов`язується врегулювати питання відшкодування завданої шкоди.

Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

При призначенні такого розміру застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, матеріали клопотання містять достатньо підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, із покладенням на останнього обов`язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Слідчий суддя враховує, що у разі якщо підозрюваний не буде виконувати покладені на нього обов`язки, така сума застави буде стягнута в дохід держави та враховуючи, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який на сьогодні триває, зможе забезпечити потреби державного бюджету (в тому числі ЗСУ).

Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 177, 178, 181, 182, 193, 194, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України місто Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків в межах строку досудового розслідування, тобто 04 липня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_10