Рішення № 136487239, 12.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

12.05.2026 Справа № 756/3783/26

Унікальний номер 756/3783/26

Номер провадження 2/756/5146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Бондаренко О.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, в якому просить на правах нового кредитора стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 858835679 від 25 листопада 2021 року в розмірі 21754,22 грн. Позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2622,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказують, що 25 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 858835679 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5H4F9.

Відповідач, перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на цьому сайті, створивши Особистий кабінет позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору, отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 шляхом перерахування через банкпровайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12 000,00 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 858835679 від 25 листопада 2021 року.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 858835679 від 25 листопада 2021 року.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, за яким до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 858835679 від 25 листопада 2021 року.

Відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення коштів, у зв`язку з чим станом на момент подання позову, а саме станом на 06 березня 2026 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 21754,22 грн., яка складається з: 11993,16 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 9761,06 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить суд стягнути.

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.

Рух справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2026 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 21 квітня 2026 року. Витребувано у АТ «Укрсиббанк» відомості, які становлять банківську таємницю, а саме відомості про відкриття на ім`я ОСОБА_1 карткового рахунку та зарахування на нього коштів.

На виконання вимог ухвали 11 березня 2026 року до суду від АТ «Укрсиббанк» надійшла відповідь № 31-4-01/3552-БТ від 16 березня 2026 року про те, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , додано виписку про рух коштів по картковому рахунку, відповідно до якої на вказану картку було зараховано кошти 25 листопада 2021 року заховано кошти у сумі 2000,00 грн., 03 грудня 2021 року зараховано кошти у сумі 2000,00 грн., 24 січня 2022 року зараховано кошти у сумі 2500,00 грн., 26 січня 2022 року зараховано кошти у сумі 1500,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 2500,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 600,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 900,00 грн.

27 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив, у якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач посилалась на ненадання позивачем доказів того, що саме відповідач підписала кредитний договір та отримала кошти від первісного кредитора, не було проведено перевірку на підтвердження цілісності підпису та документу, відсутні докази зокрема банківські квитанції про перерахування коштів відповідачу. Не погоджується з порядком переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, розміром заборгованості, вважає перерахування коштів недоведеним.

Представник позивача в судове засідання від 11 травня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. В позовній заяві заявив клопотання в якому просить суд проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві, посилалась на строки позовної давності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторони позивача у справі.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Вислухавши позицію відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 25 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 858835679 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5H4F9.

Відповідач, перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на цьому сайті, створивши Особистий кабінет позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору, отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 шляхом перерахування через банкпровайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору, Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 2000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 25 грудня 2021 року.

Пунктом 1.7. Договору встановлено, що Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 25 грудня 2021. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Згідно з п. 1.8. Договору, Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Умовами пп. 1.9.1. та пп. 1.9.2. п. 1.9. Договору визначено, що виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 667,95 процентів річних, що становить 1,83 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 669,39 процентів річних, що становить 1,83 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

Відповідно до вимог п. 1.12. та п. 1.13. Договору, сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

Згідно з відповіддю від АТ «Укрсиббанк» № 31-4-01/3552-БТ від 16 березня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , додано виписку про рух коштів по картковому рахунку, відповідно до якої на вказану картку було зараховано кошти 25 листопада 2021 року заховано кошти у сумі 2000,00 грн., 03 грудня 2021 року зараховано кошти у сумі 2000,00 грн., 24 січня 2022 року зараховано кошти у сумі 2500,00 грн., 26 січня 2022 року зараховано кошти у сумі 1500,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 2500,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 600,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 900,00 грн.

Отже, первісний Кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 858835679 від 25 листопада 2021 року.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 858835679 від 25 листопада 2021 року.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, за яким до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 858835679 від 25 листопада 2021 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на момент подання позову, а саме станом на 06 березня 2026 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 21754,22 грн., яка складається з: 11993,16 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 9761,06 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить суд стягнути.

Заборгованість за кредитним договором відповідачем не була погашена.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Між сторонами виникли правовідносини, щодо належного виконання позичальником умов кредитного договору.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про недоведеність позивачем укладення кредитного договору, його підписання та перерахування коштів за договором відповідачу, то вказані доводи спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, укладення кредитного договору було ініційовано відповідачем на веб-сайті первісного кредитора, підписано нею за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5H4F9, що підтверджується також Довідкою, яка міститься в матеріалах справи, сторони узгодили всі істотні умов договору, зокрема, умови надання кредиту, строк кредитування, відсоткову ставку, умови пролонгації.

Перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також відповіддю від АТ «Укрсиббанк» № 31-4-01/3552-БТ від 16 березня 2026 року, відповідно до якої, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , додано виписку про рух коштів по картковому рахунку, за якою на вказану картку було зараховано кошти 25 листопада 2021 року заховано кошти у сумі 2000,00 грн., 03 грудня 2021 року зараховано кошти у сумі 2000,00 грн., 24 січня 2022 року зараховано кошти у сумі 2500,00 грн., 26 січня 2022 року зараховано кошти у сумі 1500,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 2500,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 600,00 грн., 01 лютого 2022 року зараховано кошти у сумі 900,00 грн.

Отже, первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

Заперечення відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності є не релевантними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статей 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право через суд.

Згідно зі статтею 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Згідно пунктом 19 Розділу «Прикінцеві положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє станом на дату ухвалення рішення.

Кредитні правовідносини виникли між сторонами 25 листопада 2021 року, станом на дату звернення до суду 06 березня 2026 року, строки позовної давності з урахуванням періоду їх зупинення не пропущені позивачем.

Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає правильним. Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що заборгованість в сумі 21754,22 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС».

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС», як правонаступник, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № 39938 від 25 лютого 2026 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24 січня 2019 року у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між Адвокатським об`єднанням Адвокатське бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір про надання правової допомоги №20/08/25-01, відповідно до п. 3.4. цього договору, після належного виконання доручення адвокатське об`єднання надає Акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року адвокатським бюро «Соломко та партнери» надані юридичні послуги на суму 7000,00 грн. (5000,00 грн - складання позовної заяви; 1000,00 грн - вивчення матеріалів справи, 500,00 - підготовка адвокатського запиту, 500,00 грн - підготовка клопотання про витребування доказів).

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 858835679 від 25 листопада 2021 року в розмірі 21754,22 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2622,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

1. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, адреса зареєстрованого місця проживання: 02090, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 19, офіс 2005);

2. Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 12 травня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик