Рішення № 136486865, 13.05.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/991/26

Провадження №2/713/677/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13.05.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Іннова-Нова» Андрущенко М.В. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові вказував, що 10.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс», нова назва ТОВ «Іннова-Нова» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №7771140425.

Основні умови Договору щодо надання коштів у кредит: сума кредиту 6 000,00 грн; тип кредиту кредит; строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів; дати надання кредиту: 10.04.2025 року або наступний за ним календарний день; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником право користування кредитом за Зниженою процентною ставкою. 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту становить 0%, це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня.

За умовами договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Зазначав, що позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн.

Станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідача перед позивачем складає 39 096,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 20 196,00 грн заборгованість по процентам; 900,00 грн. заборгованість по комісії; 12 000,00 грн заборгованість по пені.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 39 096,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про місце, день та годину слухання справи належним чином. У позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, належно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи по суті відповідно до положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а саме: повістка про виклик до суду, яка була надіслана на адресу зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 , повернулася з довідкою АТ «Укрпошта» про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою». Також відповідачка була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи по суті в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки суду не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позов не подала.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 16.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 16.04.2026 витребувано з АТ «Універсал Банк», юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію: чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; відомості про повний номер карти: НОМЕР_1 , на яку 10.04.2025 було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay у розмірі 6000,00 грн (призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Pay from account to card НОМЕР_3 , 380684570990»); про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 10.04.2025 до 13.04.2025 (тобто з дня укладення Договору про надання грошових коштів у позику від 10.04.2025 та отримання кредитних коштів від позивача).

Ухвала виконана 04.05.2026.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «Іннова Фінанс» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано такі докази:

копію договору надання грошових коштів у кредит №7771140425 від 10.04.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , за умовами якого Товариство зобов`язалося надати відповідачці кредит на таких умовах: сума кредиту 6 000,00 грн; тип кредиту кредит; строк кредиту (строк дії Договору) - 360 днів; процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше); комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. Кошти надаються шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника з використанням платіжної картки з номером НОМЕР_1 . Договір укладено в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора 7075;

правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова Фінанс»;

копію квитанції до платіжної інструкції №20188-1354-207098925, згідно якої - 10.04.2025 о 22:03:23 ТОВ «Іннова Фінанс» перерахувало 6 000,00 грн на карту № НОМЕР_3 ;

розрахунок заборгованості за кредитом №7771140425 від 10.04.2025, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 06.04.2026 становила 39 096,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 20 196,00 грн заборгованість по процентам; 900,00 грн. заборгованість по комісії; 12 000,00 грн заборгованість по пені.

З витребуваної за клопотання представника позивача у АТ «Універсал Банк» інформації за №БТ/Е-17873 вбачається, що: у банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , на яку 10.04.2025 було зараховано платіж у сумі 6 000,00 грн через систему інтернет-еквайрингу ЕаsуРау з призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Pay from account to card НОМЕР_3 , НОМЕР_5 ».

Невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення кредитора - ТОВ «Іннова-Нова» з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З наданих позивачем та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

10.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс», яке перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова», та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7771140425 в електронному вигляді із застосуванням одноразового ідентифікатора 7075, за умовами якого Товариство надало відповідачці кредит на таких умовах: сума кредиту 6 000,00 грн; тип кредиту кредит; строк кредиту (строк дії Договору) - 360 днів; процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше); комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. Кошти надаються шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника з використанням платіжної картки з номером № НОМЕР_4 .

Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду дає підстави для обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлений ним строки не виконала, то з неї підлягає стягненню на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість, яка складається з тіла кредиту та відсотків, нарахованих виключно в межах строку кредитування, визначеного цим договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 26 196,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за кредитом; 20 196,00 грн заборгованість за відсотками.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що до загального розміру заборгованості відповідача включено заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 900,00 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Пунктом 2.7 договору про надання грошових коштів у кредит №7771140425 від 10.04.2025 встановлено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується у день надання кредиту.

Враховуючи, що відповідачці встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 2.7 договору про надання грошових коштів у кредит №7771140425 від 10.04.2025, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Іннова Фінанс», щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми наданого кредиту, є нікчемним.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 750,00 грн за кредитним договором №7771140425 від 10.04.2025 є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивачем нараховано неустойку у розмірі 12 000,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 12 000,00 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова», про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно платіжної інструкції №90 від 09.04.2026 позивачем при зверненні з даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 783,80 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог (67% від заявленого позову).

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за кредитним договором №7771140425 від 10.04.2025 у розмірі 26 196,00 грн (двадцять шість тисяч сто дев`яносто шість гривень 00 коп), з яких:

6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп) заборгованість за кредитом;

20 196,00 грн (двадцять тисяч сто дев`яносто шість гривень 00 коп) заборгованість за відсотками,

а також:

1 783,80 грн (тисячу сімсот вісімдесят три гривні 80 коп) - судові витрати по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», юридична адреса: вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44127243.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК